WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

1. Прогнозування обсягів податкових надходжень на середньострокову перспективу на основі прогнозних розрахунків росту прибутковості підприємств, галузей і всієї економіки Країни в цілому. На сьогодні є великий закордонний і деякий вітчизняний досвід упорядкування таких розрахунків (методичне забезпечення).

2. Розробка нових концепцій оподатковування, що сприяють розвитку бізнесу без збитку для державних соціальних програм.

3. Упорядкування податкових обгрунтувань для забезпечення протекціоністської політики в системі зовнішньоекономічної діяльності.

Виконання цих задач прискорить адаптацію вітчизняного оподатковування до ринку. Це дозволить йому інтегруватися в міжнародну систему координації податкових взаємовідношень.

Державний податковий менеджмент повинний прийти на зміну традиційним підходам до управління оподатковуванням, ставши найважливішим елементом управління державою в цілому.

Державним управлінням займаються адміністрації, зацікавлені в застосуванні традиційних методів. Бюрократичний апарат не зацікавлений у створенні прогресивних управлінських структур, що ведуть до ломки сформованих підвалин і всіляких незручностей для чиновників. Особливо консервативні державні чиновники в апаратах управління економічними процесами. Тому формування системи оподатковування в Україні наближення її до світових стандартів дотепер не дають очікуваних результатів. Податки жорстко пов'язані з відношеннями власності, а це - область конфронтації економічних інтересів. Доти, поки не будуть вирішені основні базисні проблеми створені ринки землі, праці, капіталів, усунуті негативні тенденції приватизації і криміналізації економіки і т.п., збережуться адміністративно-командні методи управління.

Послідовне усунення визначених вище проблем, а також розвиток законодавчих основ оподатковування будуть сприяти динамізму податкового управління, наданню йому правового характеру. Закони, що регламентують усю сферу економічних відношень, публікуються, вони доступні для усіх. Їхнє поглиблене вивчання і тлумачення сприяють демократизації управління. Правова свідомість громадян рано або пізно, але завжди призводить до ломки віджилих структур і методів управління.

Державний податковий менеджмент як особливий науково-практичний процес надзвичайно місткий за своїм змістом, умовами організації і цільовими установками. Це і створення правових основ оподатковування на основі історичного досвіду, сучасних досягнень економічної науки і практики, і забезпечення умов функціонування конкретного податкового механізму, його елементів (планування, регулювання, контролю), і створення обліково-аналітичних, звітних правил, документів, тощо. Він займає головне місце в системі управління економікою.

Податковий менеджмент у цілому, що засновується на положеннях податкового права і що їх доповнює, із теоретико-практичної точки зору його можна назвати свого роду стрижнем усієї структури елементів податкового механізму. Всі його складові: планування, регулювання і контроль - суть управлінські дії професіоналів в органах влади, управління, у науково-дослідних структурах і т.д. Норми податкового права дозволяють організувати раціональну систему податкового менеджменту, поширити його на весь податковий механізм.

У наукових працях вчених і практиків трактування поняття "податковий механізм" неоднозначна. Як правило, це поняття зводиться до здійснення податкового виробництва в конкретному просторі і в часі. Цей підхід вважається недостатньо глибоким, тому що підкреслює можливість суб'єективізації податкових дій.

Насамперед податковий механізм - поняття методологічного і лише потім -- методичного порядку. Отже, податковому механізму властивий двоїстий зміст. Розглядати цей зміст необхідно із широких (загальнотеоретичних) і вузьких (практичних) позицій. По-перше, податковий механізм - це галузь податкової теорії, що трактує це поняття в якості організаційно-економічної категорії, а, отже, як об'єктивно необхідний процес управління перерозподільними відношеннями, що складаються при усуспільненні частини створеного у виробництві національного доходу. Всю сферу відношень, що складаються в цьому процесі, можна розмежувати на трьох підсистеми: податкове планування, податкове регулювання і податковий контроль. Проте, по-друге, практика вносить свої корективи в концептуально обумовлені сфери податкового планування, регулювання і контролю. Тому податковий механізм повинний розглядатися й у якості об'єднання конкретних податкових дій, тобто у вузькому смислі цього слова.

Податковий механізм дозволяє впорядкувати податкові відношення, спираючись на податкове право, основи управління оподаткуванням.

Конкретний податковий режим, застосовуваний при формуванні того або іншого податку, залежить не тільки від податкових законів, але і від інструктивних вказівок до них. Цей механізм різниться в залежності від організаційно-правової форми діяльності, статусу платника: юридична або физична особа.

Податковий механізм, сформований як економіко-правовий засіб реалізації на практиці служить відтворювальним цілям, сприяє досягненню відносної рівноваги між загальнодержавними, корпоративними й особистими економічними інтересами. У функціональному відношенні дія елементів податкового механізму розмежовано за двома підсистемами: фіскальній і регулюючій. Дотримання паритету між ними дозволяє говорити про створення оптимального податкового механізму. Розв'язок цього завдання є досить складним при політичній і економічній нестабільності в будь-якій країні, і проте при формуванні податкової тактики і виборі стратегії оподатковування ця головна вимога до податкового механізму що вводиться повинна дотримуватися в тому обсязі, у якому дозволяють об'єктивні умови. Податковий механізм повинний бути абсолютно вільний від чисто суб'єктивістських підходів і не залежати від вузьковідомчих інтересів.

Зазначені підсистеми (елементи) податкового механізму розмежовані умовно, оскільки на практиці вони нерідко перетинаються, а податкове регулювання і контроль виступають зовсім органічним цілим, тому що вони є проявами регулюючої податкової функції. У процесі поточного податкового регулювання застосовуються як заохочувальні методи у вигляді системи податкових пільг, так і санкційні методи у вигляді нарахування штрафів і т.д. Всі ці дії розкривають регулююче призначення оподатковування в цілому. Елементи податкового механізму є в той же час є самостійними комплексами податкових дій, і кожний із них підпорядковується своїм правилам організації, оцінки й узагальнення. У рамках кожного з елементів податкового механізму застосовуються тільки йому властиві прийоми або техніка податкових дій. р Различия методов налогового планирования, регулирования и контроля позволяют исследовать эти области ' как относительно самостоятельные, установить присущие им закономерности.Розходження методів податкового планування, регулювання і контролю дозволяють досліджувати цю область, встановити властиві їм закономірності. На цій основі формуються напрямки удосконалювання податкового механізму як системи. Так, податкове планування здійснюється виходячи з рекомендацій загальної теорії і практики планування, маркетингу й інших наук. Тим же правилам підпорядковуються податкове регулювання і контроль. Велике значення для них мають рекомендації, вироблені загальною теорією управління і права. Задачі податкового планування неоднозначні. Вони різняться в залежності від того, хто їх ставить: державні органи або менеджери від бізнесу. Отже, сфера податкового планування неоднорідна, вона розпадається на бюджетно-податкове планування і корпоративне податкове планування. Ціль першого - забезпечення потреб бюджету. Ціллю другого є оптимізація податкових платежів, знаходження законних засобів їхньої мінімізації.

Неоднозначна і сфера податкового регулювання і контролю, де зіштовхуються загальнодержавні, корпоративні економічні інтереси.

Бюджетно-податкове регулювання і бюджетно-податковий контроль здійснюються особливими, тільки їм властивими методами, мають свої цілі і завдання, відмінні від тих, що стоять перед корпоративним податковим менеджментом.

Основні характеристиками податкового механізму в Україні є:

1. Перелік основних податкових форм системи-оподатковування України в основному відповідає світовим стандартам. Податки на прибутки, нерухомість і споживання складають кістяк будь-якої податной системи.

2. Структура податкових надходжень у розрізі окремих податків і платежів різко змінювалася протягом 1993-2000 р. Головне місце відведене податку з прибутку, на додану вартість і прибутковому податоку із громадян. Більш прогресивні зсуви убік ресурсных податків обмежені наявністю проблем реальної власності і нарахування рентної складової при формуванні ціни на лісові, земельні й інші природні ресурси.

3. Механізм прийняття рішень по всьому колу податкових питань як на рівні всієї держави, так і на рівні територій не звільнений від хаотичності. Йому не властиві норми міжнародного податкового права.

Loading...

 
 

Цікаве