WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Важливою умовою ефективної діяльності податкової служби є правильна її структурна побудова.

З точки зору системного аналізу систему органів державної податкової служби можна охарактеризувати як соціальну (включає людину як елемент) за природою елементів, соціотехнічну (зв'язок людина + науково-технічний потенціал) за походженням, відкриту (існує постійний зв'язок з зовнішнім середовищем), складну (складне управління і постійна нестача інформації).(див. додаток 1)

Оскільки система є відкритою, то вона знаходиться в постійній залежності від зовнішнього середовища, яке має фактори постійно діючого впливу на неї. Слід наголосити, що наша система органів ДПС, як і інших органів державної влади є породжені саме зовнішнім середовищем для його нормального функціонування.

Проаналізуємо зовнішнє середовище.

Його елементами є:

  • громадяни – платники податків, підприємці та юридичні особи – платники;

  • фінансові органи;

  • органи Державного казначейства;

  • органи служби безпеки

  • органи внутрішніх справ;

  • прокуратура

  • державна статистика

  • митна служба

  • контрольно ревізійна служба

  • установи банків та інші органи

Зазначений перелік свідчить про те, що при виконанні своїх функцій державна податкова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, має різного роду зв'язки практично з усіма громадянами-виборцями безпосередньо, або через уповноважені органи.

Щодо зв'язків ДПА з іншими органами виконавчої влади, то вони є координаційними і передбачають проведення спільних координаційних нарад, семінарів, обмін звітною інформацією, прийняття спільних рішень щодо тактики дій. У управлінській вертикалі системи податкової служби України переважають субординаційні та реординаційні зв'язки, що передбачає певну самостійність в прийнятті рішень нижніх рівнів вертикалі.

Нормальний розподіл суспільних благ можливий лише при максимальному наповненні бюджету держави. Основною дохідною частиною бюджету є податки, контроль за повнотою сплати яких здійснюється ДПА України. Саме тому основною(стратегічною, глобальною) ціллю податкової служби є забезпечення максимального надходження податкових платежів.

1.2. Податковий менеджмент, його методи і цілі.

При централізованій системі управління народним господарством такі важливі сфери управлінських дій, як податкове планування, прогнозування, інформаційний аналіз, контроль, були жорстко регламентовані. Це забезпечувало досяжність мети за будь-яку ціну, тобто виконати директивно встановлюваний план. Інформаційно-аналітичні дії зводилися до упорядкування статистичних звітів і зведень про хід виконання директивних завдань по платежах у бюджет. Звіти найчастіше містили перекручування і приписки.

Перехід від адміністративно-командної економіки до ринку надає керуванню оподатковуванням глибокий економічний зміст і пред'являє до нього цілком інші вимоги. Поступово управління виходить із статичного стану і починає оперативно реагувати на різноманітні зміни податкових правовідносин. У зв'язку з цим сама система оподатковування набуває індикативних властивостей. Недопоступлення податків може сигналізувати про те, що:

1. Чинні податкові норми перестали відповідати відтворювальним потребам і їх варто піддавати ревізії.

2. Податкові адміністрації втратили спроможність відслідковувати тенденцію податкових надходжень і перекривати можливість укриття від податків.

3. Посилилися міжнародні інтеграційні процеси і виникнула необхідність освоєння податковими адміністраціями особливостей закордонного податкового законодавства, а також міжнародних правил укладення договорів про запобігання подвійного оподатковування.

Такого роду сигнали обумовлюють необхідність перегляду методів управління податковим виробництвом. Аналіз управлінських дій податкових адміністрацій сприяє виявленню помилок тактичної властивості, усунення яких можливе в оперативному порядку, тобто без зміни економіко-правових основ оподатковування. У такому випадку приймаються урядові рішення про перегляд методів податкового управління. Наука і практика можуть виявити і потребу в істотній зміні структур і функцій податкових адміністрацій, напрямків податкової політики і методичні основи податкового виробництва. Це обумовлює необхідність прийняття кардинальних мір, аж до проведення чергового етапу податкової реформи. Управління оподатковуванням - це найважливіша сфера науково-практичних досліджень і методичних дій, що є частиною загальної теорії і практики управління. Воно засновується також на фундаментальних пізнаннях політичних, економічних, юридичних і інших наук, збагачених сучасною вітчизняною і світовою практикою. Це сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи влади і управління (у тому числі податкова адміністрація всіх рівнів) надає функціонуванню податкового механізму заданий законом напрямок і координує податкові дії при істотних змінах в економіці і політиці. Права й обов'язки органів системи податкового управління затверджені в законодавчому порядку.

Таким чином, поняття "управління оподатковуванням" розкривається з двох сторін. По-перше, це система органів управління (законодавчі й адміністративні органи). У коло їхніх обов'язків входить процедурне забезпечення проходження податкової концепції на черговий плановий період: розгляд і обговорення, твердження в законодавчому порядку. Крім того, вони повинні складати звіти про виконання податкового бюджету, піддавати їх всебічному аналізу. По-друге, це сукупність норм і правил, що регламентують податкові дії і конкретну податкову техніку, а також визначальних норм відповідальності за порушення податкового законодавства.

Управління оподатковуванням - найбільше соціально виражена сфера управлінських дій. Хиби податкового адміністрування призводять до різкого зниження надходжень податків у бюджет, збільшують можливість податкових.правопорушень, порушують баланс міжбюджетних відношень регіонів із центром і, в остаточному підсумку, нагнітають соціальну напруженість у суспільстві. Концептуальні прорахунки при прийнятті податкових законів тільки посилюють ці хиби. Між податковим виробництвом, системою його управління і методологією оподатковування існує жорстка причинно-слідча взаємозалежність. Це фундаментальне положення податковедення повинно враховуватися при організації системи управління оподатковуванням.

В управлінні податковими процесами беруть участь не тільки спеціалізовані органи. До нього залучені також органи законодавчої і виконавчої влади, Конституційний суд, наукові колективи галузевих інститутів, вузи, а також громадські організації, наприклад Українська спілка підприємців і промисловців. Безпосередньо впливають на податкові взаємовідносини платників і держави правоохоронні органи, аудиторські, адвокатські і консультаційно-юридичні служби. Їхня діяльність - також частина процесу управління оподатковуванням.

Становлення в Україні ринкових основ господарювання потребує поширення на всіх суб'єктів, що господарюють, включаючи і державний сектор економіки, некомерційні і бюджетні організації, менеджерскої практики управління фінансовими потоками. Стягнення податків в умовах ринку є одним з істотних потоків спрямування коштів від підприємств у скарбницю держави, тому дана сфера грошового господарства виступає істотним об'єктом економічного аналізу і контролю.

Інформація про надходження податкових платежів, обсягах недоїмки, пенею і штрафів зосереджується у відповідних інстанціях податкових адміністрацій. Задача податкових служб змінюються при переході до ринку і функціонуванні бізнесу в умовах економічної свободи (кримінальна практика в даному випадку не розглядається). З "репресивних" органів ДПАУ, КРУ , Рахункова палата і їхні структурні одиниці на місцях повинні поступово перетворюватися не тільки в органи, що забезпечують контроль за виконанням податкових бюджетів, але (що особливо важливо!) і в державні дослідницькі центри. Виконання податковими адміністраціями аналітико-інформаційних функцій (тепер це можливо в умовах комп'ютеризації інформаційних потоків) дозволить їм значно підсилити регулюючу спроможність оподатковування. Отже, до системи державного управління оподатковуванням, що займаються координацією й удосконалюванням усіх сторін оподатковування, застосовується поняття "державний податковий менеджмент". Менеджмент - це особлива галузь діяльності держави, перед якою поставлені такі задачі:

Loading...

 
 

Цікаве