WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Для порівняння виконання завдання по скороченню податкового боргу доцільно розраховувати нормативні суми податкового боргу на кінець звітного періоду (гр.15). Сума нормативного податкового боргу на кінець звітного періоду розраховується як сума податкового боргу на початок року і податкового зобов"язання, що виникло в звітному періоді за мінусом відстрочених, списаних та розстрочених сум з податкового боргу на початок року та бази для надходжень звітного періоду (Гр. 15 = гр.1+гр.4-гр.9-гр.14).

Втрати (-), додаткові надходження (+) від невиконання (перевиконання) надходжень нормативної бази всього (гр. 16) визначаються як різниця між нормативним податковим боргом на кінець звітного періоду і фактичним податковим боргом на кінець звітного періоду (гр. 16 =гр. 15 – гр. 6).

Втрати (-), додаткові надходження (+) від невиконання (перевиконання) надходжень з бази для надходжень з поточного податкового зобов"язання визначаються як різниця між скоригованими надходженнями та нормативними сумами для надходжень з поточного податкового зобов"язання (гр. 17 =скориговані надходження мінус гр.11)

Скориговані надходження (при умові коли недоїмка на кінець звітного періоду більша (доріва) недоїмці на початок року мінус списані, (реструктуризовані, розстрочені) суми з боргу на початок року ) - це фактичні надходження за мінусом переплат на кінець звітного періоду плюс переплата на початок року і все перемножене на мінус одиницю (Скориговані надходження визначаються (гр.5 – гр.8 + гр.3)*(-1) якщо ((гр.7+ гр.10) >=гр.2).

Скориговані надходження (при умові коли недоїмка на кінець звітного періоду менша недоїмки на початок року мінус списані, реструктуризовані, розстрочені суми з боргу на початок року) це фактичні надходження за мінусом переплат на кінець звітного періоду плюс переплата на початок року, мінус недоїмка на початок року , плюс недоїмка на кінець звітного періоду і все це перемножене на мінус одиницю ((скориговані надходження визначаються (гр.5– гр.8+ гр.3– гр.2+ гр.7+гр.10)*(-1), якщо ((гр.7+гр.10) < гр.2)).

Втрати (-), додаткові надходження (+) від зміни податкового боргу (гр.18) визначаються як різниця між податковим боргом на початок року і податковим боргом на кінець звітного періоду, нормативними сумами скорочення новоствореного податкового боргу, нормативного скорочення податкового боргу на початок року, втрат (додаткових надходжень) за рахунок невиконання нормативної бази для надходжень з поточних зобов"язань, а також списаних, реструктуризованих та розстрочених сум з боргів на початок року , але не більше сум нормативного скорочення новоствореного та боргу на початок року ((гр.18 = (гр.1 – гр.6 – гр.12 – гр.13 – гр.17-гр.9) але не більше (гр.12+гр.13)).

Втрати (-), додаткові надходження (+) від невиконання (перевиконання) нормативної бази за рахунок пені та інших факторів визначається як різниця втрат (додаткових надходжень) всього і втрат (додаткових надходжень) від бази для надходжень з поточних зобов"язань та зміни податкового боргу (Гр.19=(гр.16– гр.17– гр.18).

Відсоток сплачених до нарахованих це частка від ділення сум сплачених платежів на суму податкового зобов"язання і перемножена на 100 (Гр. 20= гр.5/гр.4*100).

Відсоток сплачених сплачених до нормативної бази надходжень з поточних нарахувань це частка від ділення сплачених платежів на нормативну базу для надходжень з поточних зобов"язань і перемножена на 100 (Гр.21= гр.5/гр.11*100).

Відсоток виконання нормативної бази в цілому та рівень сплачуваності поточних зобов"язань являються основними показниками роботи податкових органів.

Виконання нормативної бази бази в цілому це частка від ділення сплачених сум без зміни переплат на базу для надходжень (всього) і перемножену на 100 (Гр. 22 = ((гр.5 – гр.8 + гр.3)/гр.14 * 100)).

Рівень сплачуваності - це частка від ділення скоригованих надходжень на базу для надходжень з поточного зобов"язання і перемножена на 100 (гр.23=(скориговані надходження/гр.11*100). Скориговані надходження визначаються аналогічно їх визначенню до гр.17 але без перемноження на мінус одиницю.

Одним із важливих показників роботи є відношення фактичного податкового боргу до нормативного. Такий показник дорівнює частці від ділення фактичного податкового боргу до нормативного і перемноженого на 100 (Гр. 24 =гр.6/гр.15 * 100). Значення цього показника нижче 100 являється позитивним незалежно від виконання прогнозного показника (гр 27), адже це свідчить про повне використання наявної податкової бази для надходжень з поточного податкового зобов"язання та виконання завдань по скороченню як новоствореного так і боргу на початок року.

Гр. 25 – прогнозні показники по надходженнях платежів до бюджету.

Гр. 26 – розраховується (гр.5 – гр.25).

Гр. 27 – розраховується (гр.5/гр.25 * 100).

Гр. 28 – розраховується (гр.11 /гр.25 * 100).

Нормативна база доходів Державного бюджету аналогічна розрахунку нормативної бази доходів до Зведеного бюджету по ПДВ, АЗ, збору на геологорозвідувальні роботи, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, конфіскантах, пені ЗЕД, фонду Чорнобиля, відрахуваннях до іноваційного фонду і переноситься в окрему таблицю по розрахунках до Державного бюджету автоматизовано. По решті платежів, які можуть надходити до Державного бюджету (податку на прибуток, платі за використання лісових та водних ресурсів, платежах за використання надр, єдиному податку, надходженнях відсотків за користування коштами бюджету, держмиту, надходженнях сум перевищення фонду споживання, збору за забруднення навколишнього середовища, інших надходженнях) інформаційні дані в графах 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 автоматично заносяться із звітних даних ДПІ. Дані гр. 12 розраховуються аналогічно порядку розрахунку до Зведеного бюджету (в автоматизованому режимі, а в кого не можна здійснити цей розрахунок автоматизовано, то його виконують в ручному режимі).

Застосування наведеної методики є особливо доцільною на рівні платника. Маючи такий автоматизований аналіз на рівні платника можна отримати аналогійний аналіз в розрізі підприємств певної галузі, форми власності та інших признаків.

Станом на 01.09.2001 року даний автоматизований розрахунок впроваджено і застосовується працівниками відділу прогнозування податкових надходжень та економічного аналізу в Козівській ДПІ, Бережанській та Тернопільській МРДПІ та ДПІ в м.Тернополі. Запропонований автоматизований аналітичний звіт позитивно оцінений керівниками перелічених податкових інспекцій, оскільки він дає можливість оперативно прослідковувати стан розрахунку платників з бюджетом.

Висновки і пропозиції

В даній праці отримані наступні підсумково-узагальнюючі результати:

  • Податки є важливою ланкою економічних відносин у суспільстві. Вони є основою доходів держави і важелем впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру. Проте в умовах спаду виробництва, зниження інвестиційної активності, платіжної кризи дедалі посилюється фіскальна роль податків, про що свідчить ріст їх частки в валовому внутрішньому продукті країни, постійному зростанні числа податків і зборів. Не дивлячись на прогресивність задекларованих принципів оподаткування реального втілення в життя вони поки що не отримали.

  • В питаннях податків, податкової системи дрібних, менш важливих чи більш важливих проблем не буває. Особливо це відчутно до питання теорії і практики податків. Необхідною умовою є глибоке і всестороннє вивчення суті податків, теоретичного обґрунтування їх запровадження, недопущення двозначних трактувань основних понять. Прикладом можуть служити поняття об'єкт оподаткування і база оподаткування. Неконкретність і неточність у визначенні цих понять на практиці призводить до того, що поняття прогнозування бази оподаткування трактується як прогнозування надходжень.

  • Не менш важливою є проблема інформаційного забезпечення аналізу податкових надходжень. За час становлення податкової системи України, та органів податкової служби не мало зроблено в плані становлення обліку податкових надходжень, контролю за їх своєчасною та повною сплатою. Податкові служби забезпечуються сучасною обчислювальною технікою, автоматизовуються робочі місця інспекторів, вдосконалюється програмне забезпечення. Проте всі заходи спрямовані в основному на забезпечення потреб обліку і контролю за системою податків і зборів і є мало придатними для аналізу податкових надходжень, не говорячи вже про відсутність АРМу – аналізу. Розробка самостійних програм є малоефективною і як правило здійснюється для задоволення одноразових потреб. Відсутність єдиного підходу до вирішення цієї проблеми, що характеризується зокрема тим, що на даний будь якої методики аналізу надходжень не існує, призводить до того що і наявна інформація належним чином не використовується.

  • Loading...

     
     

    Цікаве