WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Удосконалення прогнозування податкових надходжень - Дипломна робота

Проникнення математики в економічну науку пов'язано з подоланням значних трудностей. У цьому почасти була "повинна" математика, що розвивається протягом декількох сторіч в основному в зв'язку з потребами фізики і техніки. Але головні причини лежать усе ж у природі економічних процесів, у специфіці економічної науки.

Більшість об'єктів, досліджуваних економічною наукою, може бути схарактеризовано кібернетичним поняттям складна система.

Найбільше поширене розуміння системи як сукупності елементів, що знаходяться у взаємодії й утворять деякій цілісності, єдність. Важливою якістю будь-якої системи є емерджентність - наявність таких властивостей, що не властиві жодному з елементів, що входять у систему. Тому при вивченні систем недостатньо користуватися методом їхній розчленовування на елементи з наступним вивченням цих елементів окремо. Одна з трудностей економічних досліджень - у тому, що майже не існує економічних об'єктів, що можна було б розглядати як окремі (позасистемні) елементи.

Складність системи визначається кількістю вхідних у її елементів, зв'язками між цими елементами, а також взаємовідносинами між системою і середовищем. Економіка країни має всі ознаки дуже складної системи. Вона об'єднує величезне число елементів, відрізняється різноманіттям внутрішніх зв'язків і зв'язків з іншими системами (природне середовище, економіка інших країн і т.д.). У народному господарстві взаємодіють природні, технологічні, соціальні процеси, об'єктивні і суб'єктивні чинники.

Складність економіки іноді розглядалося як обгрунтування неможливості її моделювання, вивчення засобами математики. Але така точка зору в принципі зрадлива. Моделювати можна об'єкт будь-якої природи і будь-якої складності. І саме складні об'єкти подають найбільший інтерес для моделювання; саме тут моделювання може дати результати, що не можна одержати іншими засобами дослідження.

Потенційна можливість математичного моделювання будь-яких економічних об'єктів і процесів не означає, зрозуміло, її успішного впровадження при даному рівні економічних і математичних знань, наявної конкретної інформації й обчислювальної техніки. І хоча не можна зазначити абсолютні межі математичної формалізації економічних проблем, завжди будуть існувати ще неформалізовані проблеми, а також ситуації, де математичне моделювання недостатньо ефективно.

Вже тривалий час головним гальмом практичного застосування математичного моделювання в економіці є наповнення розроблених моделей конкретною і якісною інформацією. Точність і повнота первинної інформації, реальні можливості її збору й опрацювання багато в чому визначають вибір типів прикладних моделей. З іншого боку, дослідження з моделювання економіки висувають нові вимоги до системи інформації.

У залежності від об'єктів що моделюються і призначення моделей використовувана в них вихідна інформація має істотно різноманітний характер і походження. Вона може бути розділена на дві категорії: про попередній розвиток і сучасний стан об'єктів (економічні спостереження і їхнє опрацювання) і про перспективний розвиток об'єктів, що включає дані про очікувані зміни їхніх внутрішніх параметрів і зовнішніх умов (прогнози). Друга категорія інформації є результатом самостійних досліджень, що також можуть виконуватися за допомогою моделювання.

Методи економічних спостережень і використання результатів цих спостережень розробляються економічною статистикою.

Тому варто відзначити тільки специфічні проблеми економічних спостережень, пов'язані з моделюванням економічних процесів.

У економіці багато процесів є масовими; вони характеризуються закономірностями, що не виявляються на підставі лише одного або декількох спостережень. Тому моделювання в економіці повинно спиратися на масові спостереження.

Інша проблема породжується динамічністю економічних процесів, мінливістю їхніх параметрів і структурних відношень. Внаслідок цього економічні процеси необхідно постійно тримати в полі зору, необхідно мати стійкий потік нових даних. Оскільки спостереження за економічними процесами й опрацювання емпіричних даних звичайно займають досить багато часу, то при побудові математичних моделей економіки потрібно коректувати вихідну інформацію з урахуванням її можливого запізнення.

Пізнання кількісних відношень економічних процесів і явищ спирається на економічні виміри. Точність вимірів у значній мірі визначає і точність кінцевих результатів кількісного аналізу за допомогою моделювання. Тому необхідною умовою ефектного використання математичного моделювання є удосконалювання економічних показників. Застосування математичного моделювання загострило проблему економічних показників і кількісного порівняння різноманітних аспектів і явищ соціально-економічного розвитку, достовірності і повноти одержуваних даних, їхнього захисту від навмисних і технічних перекручувань.

Математичні моделі економічних процесів і явищ більш коротко можна назвати економіко-математичними моделями. Для класифікації цих моделей використовуються різні підстави.

По цільовому призначенню економіко-математичні моделі діляться на теоретико-аналітичні, використовувані в глобальних дослідженнях, і прикладні, що застосовуються при вирішенні конкретних економічних завдань (моделі економічного аналізу, прогнозування, управління).

Економіко-математичні моделі можуть призначатися для дослідження різних сторін народного господарства (зокрема, його виробничо-технологічних, соціальних, територіальних структур) і його окремих частин. При класифікації моделей по досліджуваних економічних процесах можна виділити моделі народного господарства в цілому і його підсистемах - галузях, регіонах і т.д., комплекси моделей виробництва, споживання, формування і розподілу прибутків, трудових ресурсів, ціноутворення, фінансових зв'язків і т.п.

Зупинимося більш докладно на характеристиці таких класів економіко-математичних моделей, із якими пов'язані найбільші особливості методології і техніки моделювання.

Відповідно до загальної класифікації математичних моделей вони поділяються на функціональні і структурні, а також включають проміжні форми (структурно-функціональні). У дослідженнях на народногосподарському рівні частіше застосовуються структурні моделі, оскільки для планування і управління велике значення мають взаємозв'язки підсистем.

Типовими структурними моделями є моделі міжгалузевих зв'язків. Функціональні моделі широко застосовуються в економічному регулюванні, коли на поводження об'єкта ("вихід") впливають шляхом зміни "входу". Прикладом може служити модель поводження споживачів в умовах товарно-грошових відношень.

Той самий об'єкт може описуватися одночасно і структурною, і функціональною моделлю. Так, наприклад, для планування окремої галузевої системи використовується структурна модель, а на народногосподарському рівні кожна галузь може бути подана функціональною моделлю.

Вище вже показувалися розбіжності між моделями дескриптивними і нормативними. Дескриптивні моделі відповідають на запитання: як це відбувається? або як це імовірніше всього може далі розвиватися? Тобто, вони тільки пояснюють факти, що спостерігаються або дають імовірний прогноз. Нормативні моделі відповідають на запитання: як це повинно бути? тобто припускають цілеспрямовану діяльність.

Застосування дескриптивного підходу в моделюванні економіки пояснюється необхідністю емпіричного виявлення різноманітних залежностей в економіці, встановлення статистичних закономірностей економічної поведінки соціальних груп, вивчення ймовірних шляхів розвитку яких-небудь процесів при умовах, які не міняються, або проходять без зовнішніх впливів.

Прикладами дескриптивних моделей є виробничі функції і функції купівельного попиту, побудовані на основі опрацювання статистичних даних.

Чи є економіко-математична модель дескриптивною або нормативною, залежить не тільки від її математичної структури, але від характеру використання цієї моделі. Наприклад, модель міжгалузевого балансу дескриптивна, якщо вона використовується для аналізу пропорцій минулого періоду. Але ця ж математична модель стає нормативною, коли вона застосовується для розрахунків збалансованих варіантів розвитку народного господарства, що задовольняють кінцеві потреби суспільства при планових нормативах виробничих витратах.

Loading...

 
 

Цікаве