WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні засади місцевого оподаткування в Україні - Дипломна робота

Теоретичні засади місцевого оподаткування в Україні - Дипломна робота

податок з обороту;

відрахування від прибутку.

У середині 60-х років з'явились негативні тенденції у розвитку економіки. У 1965 році проводиться господарська реформа. Складовою частиною реформи був перегляд взаємоз'язків підприємств з бюджетом. Існуюча система платежів до бюджету виконувала лише фіскальну функцію і не стимулювала виробництво.

Тому для підприємств було встановлено плату за основні виробничі фонди та оборотні кошти, яка сплачувалась із прибутку підприємств, залежно від вартості виробничих фондів.

Почався пошук нових форм взаємовідносин між державою та підприємствами. Додатково до плати за виробничі фонди та рентні платежі було встановлено плату за трудові ресурси.

Єдиною ефективною формою відносин між державою та платниками можуть бути лише податки. Тому в 1991 році було прийнято перший Закон СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань , організацій". В зв'язку із перебудовою фінансово-кредитної системи, фінансового-господарського механізму назріло питання про створення державних податкових інспекцій. Україна почала перебудову власної податкової системи з 1992 року. Це досить короткий шлях для створення високоефективної податкової системи.

Податки – це економічна категорія , яка виражає економічні відносини, що складаються між державою і її членами з приводу розподілу і перерозподілу внутрішнього валового продукту і національного доходу і формування грошового фонду держави.

Податки виникли дуже давно , особливого розвитку досягли тоді, коли виникла держава (податі, оброки, данини). В основному, податки збиралися для того, щоб утримувати військо, царські двори.

Згодом виникла необхідність створювати державні грошові фонди для того, щоб сприяти розвитку промисловості. Особливо в цей період вводиться багато об'єктів оподаткування. Починають оподатковуватись доходи, а податки починають включатися в ціну певних товарів.

Податки пройшли довгий історичний шлях, вони змінювались і вдосконалювались, мали різну назву, об'єкти оподаткування- від вікон, дверей, димарів, майна, доходів, але завжди вони мали одну і ту ж саму економічну суть.

Податки- це система обов'язкових платежів підприємств, організацій і населення, які є одним із основних джерел формування доходів бюджету на всіх його рівнях.

В бюджеті будь-якого рівня (державного, республіканського, обласного, галузей економіки регіону через систему пріоритетів, за допомогою фінансового механізму, який стимулюватиме пропорціональний і ефективний розвиток господарства регіону. господарства, так і на рівні регіонів, галузей народного господарства, підприємств, окремих громадян. Податки служать могутнім важелем перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні стимулювати, або, навпаки, стримувати певні економічні процеси.

Кожен податок містить наступні елементи:

  • об'єкт податку – предмет, що підлягяє оподаткуванню (дохід, прибуток, майно, товар);

  • суб'єкт податку – платник податку фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок.

Всі платники зобов'язані самостійно розраховувати, своєчасно сплачувати податок, вести облік об'єкту оподаткування, заповнювати і своєчасно подавати податкову звітність.

  • ставка – це величина податку на одиницю оподаткування;

  • термін сплати – це строки сплати, в які податки вносяться в бюджет:

  • з обороту на третій день;

  • п'ятиденний термін;

  • декадні платежі;

  • один раз на місяць;

  • один раз в квартал;

  • один раз в рік;

  • помірі виникнення події.

  • повне або часткове звільнення від податків.

Система оподаткування базується на принципах стабільності, рівноправності, обов'язковості, соціальної справедливості при визначенні і справлянні податків, зборів та обов'язкових платежів. Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично, це найдавніша форма фінансових відносин між державою та членами суспільства.

В наш час податки, з одного боку, забезпечують фінансову базу держави, а з іншого боку – виступають інструментом реалізації її економічної доктрини. Податки віддзеркалюють фінансові відносини між державою і платниками з метою створення централізованого фонду грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні держави.

Податки є складовою частиною фінансового механізму і виконують регулюючу функцію. Її суть полягає в тому, що податки можуть впливати на всі сторони діяльності платників. Функції податків, як і самі податки, є явищем об'єктивним і незалежно від волі держави впливають на підприємницьку дільність, але держава може свідомо використовувати цю функцію для регулювання певних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.

Податкова система має включати до себе, насамперед, податки, які б забезпечували сталу фінансову базу держави і давали можливість безперебійно фінансувати державні видатки. Крім цього, в податковій системі має бути достатня кількість податків, на які здебільшого покладається регулююча функція. Справа в тому, що неможливо впливати на всі види господарської діяльності підприємств та всі сфери суспільно-економічного життя за допомогою одного чи двох податків.

Виходячи з вищенаведеного, очевидно, що податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості.

Класифікація податків.

Податки класифікуються за наступними ознаками:

  • по відношенню до бюджетного устрою держави:

    • податки, які сплачуються у місцевий бюджет;

    • податки, які сплачуються у державний бюджет;

    • змішані податки – частина податку сплачується у державний бюджет, інша – у місцевий бюджет

    • податки, з яких формуються позабюджетні спеціальні фонди. 2)по відношенню до системи ціноутворення:

    • податки, що включаються в собівартість робіт, товарів, послуг

    • податки, які сплачуються з прибутку підприємства. 3)по відношенню до розміру ставки податку:

    • пропорційні податки- сплачуються у відповідності з величиною доходу за стабільною ставкою;

    • прогресивні податки- податки, ставки яких зростають в процентному відношенні в міру суми доходу, що оподатковується. 4)по відношенню до суб'єкта оподаткування:

    - податки, які сплачують підприємства та організації, тобто юридичні особи;

    • податки, які сплачують громадяни, тобто фізичні особи. 5)По відношенню по способу стягнення податку:

    • прямі податки- стягуються безпосередньо з доходів;

    • непрямі податки- включаються в ціну продукції, робіт, послуг.

    Місцеві податки та збори- досить різнопланове явище в податковій системі. Як правило, вони не відіграють суттєвої ролі у формуванні як консолідованого, так і місцевих бюджетів України, а виступають доповненням до загальнодержавних податків. Місцеві податки можна класифікувати за двома ознаками: за органами влади, які їх установлюють, та за розмежуваням між державним і місцевими бюджетами. та у будинках, що є пам'ятками історії та культури.

    В умовах фінансової незалежності регіон має можливість самостійно приймати рішення з найважливіших питань соціально-економічного розвитку. Фінансова незалежність дає можливість впливати на стратегію розвитку галузей економіки регіону через систему пріоритетів, за допомогою фінансового механізму , який стимулюватиме пропорціональний і ефективний розвиток господарства регіону. Фінансова незалежність регіону сприяє становленню еквівалентних зв'язків-внутрішньо- і міжрегіональних, коли сам регіон приймає рішення про свою участь у розв'язанні міжрегіональних проблем.

    Фінансова незалежність забезпечує розширення самостійності й водночас підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування у вирішенні завдань життєзабезпечення і розвитку територій з урахуванням соціально-економічних особливостей і культурно –історичних традицій.

    Передумовою фінансової незалежності є розумна з точки зору економічної доцільності децентралізація влади й адекватний розподіл повноважень, відповідальності , а, відповідно, і фінансово-економічної бази між центром і регіонами, місцевими органами управління.

    1.2 Організаційно-правові засади справляння місцевих податків і зборів в Україні.

    РОЗДІЛ II АНАЛІЗ ПРАКТИКИ СПРАВЛЯННЯ МІСЦЕВИХ

    ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

  • Нарахування місцевих податків і зборів

    Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів від 20.05.1993 року " Про місцеві податки і збори " та Рішень, затверджених сесіями міської, селищних та сільських рад народних депутатів на території Кіцманського району впроваджено 9 видів місцевих податків і зборів, а саме:

    Місцеві податки :

    1)комунальний податок

    2)податок з реклами.

    Місцеві збори:

    1)готельний збір

    2)ринковий збір

    3)збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

    4)збір за право використання місцевої символіки

    5)збір за парковку автомобілів

    6)збір за видачу ордера на квартиру

    7)збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей

    8)збір за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їх діяльністю, що розташовані в центральній частині населеного пункту та у будинках, що є пам'ятками історії та культури.

    9)курортний збір

    10) збір за участь у бігах на іподромі

  • Loading...

     
     

    Цікаве