WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні засади місцевого оподаткування в Україні - Дипломна робота

Теоретичні засади місцевого оподаткування в Україні - Дипломна робота

П л а н

Вступ

Розділ IТеоритичні засади місцевого оподаткування в Україні.

  • Соціально-економічний зміст місцевих податків і зборів та їх місце і значення у загальному розвитку регіонів.

  • Організаційно-правові засади справляння місцевих податків і зборів в Україні.

    Розділ II Роль місцевих податків і зборів у забезпеченні фінансової бази регіонів:аналіз реалій та прблем.

    2.1Аналіз практики нарахування місцевих податків і зборів в Україні.

    2.2.Контрольно-аналітична робота податкових органів у сфері справляння місцевих податків і зборів на сучасному етапі розвитку Української держави.

    2.3.Проблемні аспекту місцевих податків і зборів, як елементу забезпечення фінансової бази регіонів.

    Розділ IIIНапрямки удосконалення та перспективи місцевого оподаткування в умовах встановлення фінансової незалежності регіонів.

    Висновки

    Вступ

    Система оподаткування України включає сукупність податків, платежів, зборів, відповідних методик їх нарахування і стягнення, а також систему різнорівневих бюджетів із чітко визначеними джерелами їх формування і напрямками використання.

    В сьогоднішніх умовах спаду виробництва виникає необхідність опрацювання нових шляхів і методів податкової системи і податкової політики.

    Найважливіша проблема, що стоїть перед Україною в даний час полягає в радикалізації економічної реформи.

    Стабілізація економіки в значній мірі залежить від кардинальних змін в податковій політиці, модифікації функцій податків і місцевих податків, зокрема.

    Головним об'єктом регулювання виступають податки, оскільки вони є базою для застосування інших вартісних категорій- грошей, фінансів, кредиту, прибутку, цін.

    Актуальне завдання даної роботи полягає в тому, щоб сформувати і забезпечити життєдіяльність місцевих бюджетів, ціллю є вивчення суті місцевих податків і зборів, їх ролі у діяльності бюджетів на прикладі конкретної податкової інспекції.

    Метою даної роботи є розкрити суть та значення місцевих податків і зборів таїх ролі в забезпеченні фінансової бази регіонів.

    Етапами дослідження є :

    -дослідити соціально-економічний зміст місцевих податків і зборів та їх місце і значення у загальному розвитку регіонів;

    -визначити організаційно-правові засади справляння місцевих податків і зборів в Україні.

    -провести аналіз практики нарахування місцевих податків і зборів в Україні;

    -охарактеризувати контрольно-аналітичну роботу податкових органів у сфері справляння місцевих податків і зборів на сучачному етапі розвитку Української держави;

    -проаналізувати проблемні аспекти місцевих податків і зборів, як елементу забезпечення фінансової бази регіонів;

    -виявити напрямки удосконалення та перспективи місцевого оподаткування в умовах встановлення фінансової незалежності.

    Предметом даної роботи є існуюча методологія місцевих податків і зборів в податковій системі України, і зокрема в ДПІ у Кіцманському районі.

    В роботі буде зосереджено увагу також на тому, що стабільність надходжень до місцевих бюджетів залежить від здійснення ефективного контролю з боку контролюючих органів, а також на те, що діюча система оподаткування потребує удосконалення. Недосконалість практики місцевого оподаткування в Україні стала приводом для розробки багатьох законопроектів щодо її удосконалення. Окремі з них розглянемо в даній роботі.

    Розділ I.Теоритичні засади місцевого опдаткування в Україні.

    1.1.Соціально-економічний зміст місцевих податків і зборів та їх місце і значення у загальному розвитку регіонів.

    Податки як головне джерело державних доходів мають багатовікову історію.Цілісна система оподаткування кожної країни сформувалися завдяки тривалому періоду становлення та розвитку держави.У культурних країнах стародавнього світу існували досить складні системи податків.Так, у древній Індії справлялися поземельний , промисловий, торговий податки; їхні розміри визначалися за певними частками доходів або за вартістю продуктів виробництва, предметів торгівлі.Сплата податків вважалася не світським обов'язком, як тепер, а зумовлювалася релігійними віруваннями. Дуже часто податки мали форму жертвоприношення.

    У древніх класичних державах податки стають вже суто світською повинністю з огляду на розвиток самої ідеї державності. У римській імперії справлялися дуже різні податки.Крім того, проводилися досить складні розрахунки чисельності населення-для стягнення подушних податків; вартості майна- для справляння майнових і прибуткових податків.

    В епоху феодалізму спостерігалися послаблення урядової влади, що зменшило роль податків. Більшість населення було закріпачено або знаходилося в залежності від своїх поміщиків і не сплачувало податків центральному уряду, та й самі податки, здебільшого, мали добровільний характер або справлялися у формі внесків за особливих обставин (викуп короля з полону, посвята синів короля у лицарство, видача дочок заміж тощо).Серед міського населення основними платниками податків були представники промислових і торговельних кіл, незалежні від поміщиків і лицарів. Найважливішими державними доходами того часу були домени (доходи від держевного майна ) та регалії (казені державні промисли,в яких держава мала перевагуьтперед підданими).

    Наприкінці ХV- початку ХVI ст. відбулося значне зміцнення урядової влади, формувалась постійна армія, розвивалась внутрішня та зовнішня торгівлі, натуральне господарство поступово витіснилося грошовим. Усе це стало поштовхом для розвитку і вдосконалення обкладання.Найбільшого поширення набули податки у вигляді мита, тобто плати за послуги, які держава надавала окремим громадянам (судове мито,мито за переміщення людей і товарів, мито як винагорода за безпеку на дорогах,за устрій доріг, мостів, портів тощо).

    Суцільне оподаткування власних підданих вважалося образливим, тому що воно нагадувало данину, якою обкладалися підкорені народи. Але поступово, під тиском все зростаючих потреб держави, оподаткування запроваджується і всередині країни, спочатку у вигляді непрямих податків, тому що вони були не такі помітні та відчутні. Однак збільшення розмірів непрямих податків має певні межі та дуже часто наштовхується на опір у вигляді відкритих повстань. Тому уряди були змушені шукати інші джерела поповнення державної скарбниці, насамперед за допомогою прямих податків.

    Першими видами прямих податків стали подушні (поголовні) та поземельні. Широке застосування цих податків пояснюється відносною простотою механізму справляння , сталою базою оподаткування , неможливістю ухиляння від сплати. Із розвитком промисловості з'являються прямі податки з доходів (прибутку) капіталістичних підприємств.

    В історії оподаткування (у глобальному масштабі) виділяють три етапи. Перший – від древнього світу і до початку середньовіччя- це зародження інституту податків, які поки що мали випадковий і тимчасовий характер, справлялися у примітивних формах, дуже часто у натуральному вигляді.

    Другий етап охоплює ХVI-XVIII ст. і характеризується зміцненням феодальних держав, грошових господарств країн, бурхливим розвитком податків, які стягувалися майже за все- вікна, двері, майно, бороди, спадщину, землю, будинки, товари, прибутки, з холостяків, євреїв, повій, покійників тощо.

    Лише наприкінці XVIII ст. настає цивілізованіший третій етап розвитку податків. Саме цього часу набувають поширення ідеї про законність і природність обкладання для задаволення державних потреб, обгрунтовуються найважливіші засади оподаткування. Кількість податків зменшується , вони стають одноманітнішими, держава відмовляється від дріб'зкових зборів , а надає перевагу тим, які можуть суттєво поповнити скарбницю. Відпрацьовуються також технічні прийоми збирання податків.*

    Після революції, в період громадянської війни податки утримувались в натуральній формі. Місцевим радам було дозволено вводити місцеві одночасно надзвичайні революційні податки. Грошові податки не мали реального значення , податковий аппарат було розформовано.

    Формування податкової системи починається в період НЕПу. Основу податкової системи складали прямі податки. Протягом 1921-1923рр. було введено промисловий прибутково-майновий та сільськогосподарський податки.

    Промислові податки сплачували торгові підприємства та кустарні промисли. Промисловий податок був першою формою податку з обороту. Поряд з промисловим податком, частина прибутку підприємств вилучалась у вигляді прибуткового податку та відрахувань від прибутку.

    Прибутково-майновий податок поклав початок розвитку прибуткового оподаткування громадян.

    У роки НЕПу введено комунальні податки і збори:

    податок з будівель у містах;

    квартирний збір;

    збір з власників транспортних засобів;промисловий збір. *Кириленко О.П.Місцеві бюджети України –К.:НІОС,2000.-с.384.

    Їх можна класифікувати як місцеві податки і збори.

    Сільське населення в перші роки НЕПу сплачувало податки в натуральній формі з різних видів сільськогосподарської продукції. В 1923 році всі податки було скасовано і замінено єдиним сільськогосподарським податком, який сплачувався лише в грошовій формі.

    Протягом 1930-1931 рр. проводилася податкова реформа. Було встановлено двоканальну систему платежів до бюджету:

  • Loading...

     
     

    Цікаве