WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Прибутковий податок з громадян - Дипломна робота

Прибутковий податок з громадян - Дипломна робота

Разом з тим податки не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств і населення в економічній активності. Цим і визначається зміст та основні напрямки вдосконалення системи прибуткового оподаткування в Україні.

Податки в умовах ринкової економіки слід використовувати не лише як джерело поповнення доходів бюджету, а й як важливу складову фінансового регулювання економіки. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі.

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення, правового регулювання та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон'юктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формуванню збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Це досягається за умови наукового поєднання таких критеріїв: фіскальної досконалості, економічної ефективності, соціальної справедливості, стабільності, гнучкості.

Критерій фіскальної достатності полягає в здійсненні податкової політики, необхідної для забезпечення такої величини податкових надходжень, яка є оптимально бажаною, з огляду на проголошену економічну доктрину. При дослідженні даного критерію вимальовується чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень: чим вища норма, тим більші розміри податкових надходжень.

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно сприймати в двох аспектах: скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати

податків і податкових платежів; повернення до конкретних платників частини номінальних доходів, перерозподілених із допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок,охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі).

У реальному суспільно-економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості взаємопов'язані, взаємозалежні й неможуть існувати відокремлено.

Важливе місце у здійсненні оптимальної податкової політики відводиться критерію стабільності. Жоден закон, навіть найкращий, не запрацює на повну силу, якщо постійно приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність податкової політики пердбачає незмінність правового регламентування справляння податків і зборів протягом певного податкового періоду.

Податкова політика повинна бути стабільною тільки протягом певного податкового періоду. На жаль, догматичність норм подат-кового регулювання суперечить реаліям економічного буття, і тому не врахування певних соціально-економічних змін, пов'язаних із розвитком суспільства, може призвести до непередбачуваних наслідків. Здійснюючи податкову політику, необхідно врахувати критерій гнучкості. Він передбачає необхідність зміни прийомів при певних соціально-економічних змінах у суспільстві, методів та форм державного регулювання економіки, зокрема і в сфері податків.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Останній пов'язаний із податковою практикою державного регулювання, що розробляється на певний проміжок часу, тоді як критерій гнучкості - то вже податкова стратегія. Оптимальне врахування цих критеріїв забезпечує нормальні податкові взаємовідносини платників податків і держави.

На практиці проявом податкової політики, що здійснюється в тій чи іншій державі і формується відповідними державними структурами, виступає податкова система країни. Побудову і функціонування отимальних податкових систем слід розглянути під кутом зору відповідності таким принципам.

1. Принцип вигоди та адміністративної зручності. Даний принцип наголошує на тому, щоб втрати добробуту в результаті сплати податків були адекватні тим вигодам, які платники отримують за рахунок фінансових із податкових надходжень потреб і суспільних благ. Суть адміністративної зручності полягає в максимальній зручності для платників податків і держаних структур з точки зору змісту податкової роботи і податкового законодавства, механізму збирання податків та контролю над податковими процесами. Причому на організацію справляння податків необхідно витрачати якнайменшу суму податкових надходжень.

2. Принцип платоспроможності. Даний принцип декларує, що тягар оподаткування повинен розподілятися згідно з платоспроможністю платників податку (розмірами доходів, обсягами споживання, вартістю майна тощо). З принципом платоспроможності пов'язані питання горизонтальної і вертикальної рівностей в оподаткуванні. Горизонтальна рівність передбачає сплату однако-вих сум податків протягом певного періоду платниками податків з одинаковою платоспроможністю і податковою базою з доходів чи майна. Вертикальна рівність досягається тоді, коли платники податків з рівною платоспроможністю сплачують неодинакові за розміром суми податків, що деференціюються у відповідності з певними етичними принцитами соціальної справедливості.

Обговорення проекту бюджету на 1998 рік хвилювало не лише народних депутатів, керівників підприємств і організацій, підприємців, а й широкі верстви населення. Адже одночасно в парламенті розгядається і питання реформування податкової політики, від якого залежить відродження економіки, добробут наших людей.

Заінтересовані в цьому і податківці вони не тільки здійснюють контроль за сплатою податків, а й вносять пропозиції щодо вдосконалення податкової системи.

Так, 26 грудня 1992 року Кабінетом Міністрів був прийнятий Декрет "Про прибутковий податок з громадян". З того часу сталося багато змін в економічних і суспільних відносинах, правовому полі. Тому норми чинного законодавчого акта не відповідають вимогам сьогодення.

Кабінет Міністрів запропонував декілька законопроектів. Зокрема проек Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб".

На відміну від чинного законодавства, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 'Про прибутковий податок з громадян' із змінами і доповненнями, проект Закону України 'Про податок на доходи фізичних осіб' перш за все зорієнтований на сучасні потреби країни, оскільки із значними змінами у правовому полі, змінами у економічних і суспільних відносинах, що сталися від часу прийняття Декрету, норми діючого законодавчого акту відстають від вимог сьогодення.

Проект Закону прийнятий 6 березня поточного року у першому читанні Верховною Радою України.

Які особливості і характеристики нового проекту Закону.

Перша особливість. Об'єктом оподаткування проект Закону передбачає сукупний оподатковуваний доход за рік, який визначається як різниця між скоригованим валовим доходом платника податку і сумою його витрат, обумовлених у цьому проекті. Тобто запроваджується стандартна ідеологія для всіх режимів оподаткування і для всіх видів податку (різниця між валовими доходами і валовими витратами).

До складу валового доходу включаються доходи, одержані як в грошовій, так і в натуральній формі, за винятком державних допомог, житлових субсидій і винагород, що виплачуються з бюджету, за винятком пенсій, вартості безоплатного харчування і спеціального одягу, призначеного для використання у виробництві, крім одягу, який можна використовувати у повсякденному вжитку.

Для визначення сукупного оподаткованого доходу, валовий доход зменшується:

на суму компенсацій, одержаних від держави за відчужене (реквізоване) майно;

на вартість майна, яке повертається власнику корпоративних прав внаслідок ліквідації господарського товариства;

на суму виплат з фондів професійних та творчих спілок;

на суму коштів від продажу житла, що використовується, як основне місце проживання;

на суму відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне страхування та деякі інші суми.

Друга особливість. Спрощується шкала нарахування податку. Замість діючих 5 ставок - 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків - пропонуються 3 ставки податку - 10, 20 і 30 відсотків.

Третя особливість.Соціальна спрямованість проекту Закону. Це проявляється в наступних його положеннях:

Loading...

 
 

Цікаве