WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Прибутковий податок з громадян - Дипломна робота

Прибутковий податок з громадян - Дипломна робота

На сьогодні масового характеру набуло ввезення із-за кордону так званими "челноками" товарів іноземного виробництва (схема №1).

У фазі (1) на ринку України з'являється товар, у якому втілено прихований капітал. Прихованість капіталу характеризується саме тим, що відсутнє джерело офіційного придбання товару за кордоном. Підприємство "В" створене формально, але фактично воно не діє, оскільки мета його створення - легалізація прихованого капіталу. У фазі (2) з'являється підприємство "А", яке офіційно працює на ринку торгівлі, сплачує податки і розраховується з підприємством "В" безготівковими коштами на розрахунковий рахунок. Як правило, підприємство "В" через "лоро" рахунки проводить конвертацію у доларову готівку. Капітал зникає з офіційного ринку, збільшившись у абсолютній масі.

Cхема № 1.

Ввезення товарів іноземного виробництва

( 2 )

( 1 ) товар

МИТНИЦЯ "В" гроші "А"

"лоро"

Як бачимо, в процесі руху прихований капітал з'являється на офіційному ринку у тій чи іншій формі, й часто-густо це супроводжується наявністю на офіційному ринку суб'єктів, що виконують роль буфера між легальним та нелегальним капіталом. Існування таких суб'єктів, як підприємство "В" у нашому прикладі дає змогу без зайвих перешкод легалізовувати або приховувати капітал. Держава, взявши під контроль функціонування таких підприємств, змогла б контролювати і рух прихованих капіталів.

На величину податкових надходжень впливає таке явище, як ухилення від сплати податків (див.мал.3). Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і зростання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.

Приміром, відкриття Лаффера полягяє в тому, що в міру зростання подаків, тобто норми оподаткування, податкова база стає еластичнішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня висоти оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових над-ходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.

Малюнок 3

Ухилення від сплати податків.

В

Податкова база, яка

справді повинна оподатковуватися

rrefsf

Податкова база, задекларована для оподаткування

Доходи тіньо-вої економіки

0 Норма оподаткування Т

Із сказаного вище можна зробити висновок про необхідність чіткого розмежування об'єктивного існування податків із притаманними їм функціями і процесу їхнього використання при здійсненні державою податкової політики. Прояв податків та їхніх функцій в дії - об'єктивний процес, який виражає відносини базису. Податкова ж політика, що будується державою на конкретній податковій системі, - це відносини надбудови. Даний висновок дає змогу краще зрозуміти об'єктивність категорії податок і суб'- єктивність дій держави.

Розмах прихованої діяльності можна оцінити виходячи з конкретних фактів. Насамперед це існування "конвертаційних" підприємств. Недосконала законодавча база , а звідси й неефективна діяльність контролюючих державних органів дали змагу таким підприємствам успішно здійснювати фінансові операції. Лібералізація валютного ринку, розширення мережі кореспондентських відносин українських банків із нерезидентськими банківськими установами та включення у систему електронних міжбанківських міжнародних розрахунків використовуються для формування мережі підставних рахунків комерційних структур, що провадять незаконну конвертацію безготівкових національних коштів у готівкову валюту, створюють механізми перерахування резидентами України валютних коштів на не контрольовані державою рахунки у закордонних банках. Із 1992 року без зайвих перешкод перераховуються величезні суми коштів через "лоро" рахунки до іноземних банків, як правило, російських та прибалтійських. І тільки в 1995 році такі операції було віднесено до зовнішньо-економічної діяльності з метою посилення контролю. Але й цей захід не дав бажаного результату, оскільки відповідальність несуть тільки самі підприємства, які без винятку існують лише формально на підставі недійсних документів.Таким чином, капітали досі безперешкодно прямують до іноземних банків.

Однак, це лише половина проблеми, тому що більша частина таких коштів повертається в Україну і вже у формі готівкової валюти.

Так, тільки один комерційний банк у Києві за день при обслуговуванні 60 анонімних клієнтів видав готівки понад мільйон доларів США. А враховуючи загальну кількість банківських закладів, не важко підрахувати капітал, який працює на неофіційному ринку. Водночас податкова система в Україні ще не може характеризуватись як така, що охоплює і контролює всі сторони економіки. На мою думку, ринок нерухомості повністю виключено з системи оподаткування.

Офіційний життєвий рівень та рівень заробітної плати, навіть у комерційних підприємствах, виключає в Україні можливість збагачення, а тим більше придбання дорогоцінних об'єктів нерухомості. Фактично ж процеси на ринку нерухомості підтверджують рух значних сум прихованих капіталів.

На наш погляд, є дві основні проблеми і напрямки, відпрацювавши які, держава змогла б сьогодні отримати додаткові кошти до бюджету.

По-перше, це впровадження податку на майно на диференційованій основі: щоб це було не тягарем для громадян, котрі пра-цюють, а податком на власників капіталів, що втілені у нерухомість. У цьому разі держава має змогу частково оподатковувати ті доходи, які були приховані.

По-друге, рух прихованих капіталів на ринку нерухомості забезпечується наявністю неофіційного ринку. Тобто одночасно існують і офіційний, і неофіційний ринки нерухомості, які поєднані між собою.

У більшості випадків приватний бізнес саме на неофіційному ринку нагромаджує свій капітал, який не оподатковується. "Ефективність" фіскальної функції податків проявляється в дефіциті державного бюджету та періодичній нестачі (в абсолютному виразі) коштів у бюджетах.

Справді, легалізація руху приватного капіталу проходить через систему мінімізації. При недосконалому законодавстві, слабкій фінансовій системі, непрогнозованій податковій політиці власник, маючи на меті отримання прибутку та нагромадження приватного капіталу, фактично не захищає від суто фіскальної податкової системи, яка прагне в будь-який спосіб поповнити бюджет. Регулююча функція податків переважно тільки декларується або використовується як гасло для особистого збагачення. Сьогодні спрогнозувати фінансовий бік процесу вироб-ництва в Україні бодай на рік неможливо, бо немає державних гарантій стабільного розвитку виробництва, послідовної податкової політики.

Ухилення від оподаткування - проблема загальнодержавна, а тому й підхід до неї має бути системний, зі створенням законодавчої бази на принципах послідовності, спадкоємності, справедливості, з наявністю на перших етапах жорстоких адміністративних заходів регулювання підприємництва та прогнозування подальшої лібералізації. Поки що податкове законотворення в основних галузях економіки має здебільшого суб'єктивний характер. Уникнути цього можна при наявності єдиного державного органу, який монопольно володіє ініціативою податкового законотворення.

Прибуткові податки тісно пов"язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпечення дохідної частини бюд-жетів різних рівнів. Серед першочергових завдань бюджетної політики провідне місце посідає розробка науково-обгрунтованих концепцій доходів держави, побудова оптимальної моделі податкової системи, чітке дотримання податкового законодавства.

Державний бюджет України розробляється на базі наявної дохідної частини, тому важливим є її реальне визначення та повне виконання. В основу мають бути покладені об'єктивні оцінки прогнозних макроекономічних показників. Тому при розробці державного бюджету слід урахувати таке:

- річні проекти мають складатися лише на основі існуючої податкової бази;

- важлива умова стабільності податкових надходжень - мораторій на податкове законодавство впродовж двох-трьох років;

- поступове впровадження нових податкових змін, особливо тих, що стосуються значного скорчення надходжень до бюджету;

- поступове скасування податкових пільг із переходом до диференційованої сплати у відповідних галузях;

- проста і доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків.

Потребує об'єктивного визначення частка податкових надходжень від фізичних осіб, її базою повинні стати реальні доходи населеня. До складу витрат, що враховуються при обрахуванні витрат, слід включати величину платних послуг на охорону здоров'я, освіту, сплату комунальних послуг. Актуальним джерелом збільшення доходів бюджету за рахунок надходжень від фізичних осіб може стати підвищення не прямих податків на споживання предметів розкоші, що також дасть змогу певною мірою нівелювати доходи населення та здійснювати їх ефективний перерозподіл. Важливою проблемою є оподаткування відповідно до здійснюваних фактичних витрат фізичних осіб, а не на основі продекларованих доходів.

Loading...

 
 

Цікаве