WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стандарти аудиту - Курсова робота

Стандарти аудиту - Курсова робота

В умовах новизни аудитору в нашій країні уявляється корисним, не стільки навіть для аудиторів, скільки для їх клієнтів, загальносистемний стандарт, який описував би етапи проведення аудиторської перевірки, зміст кожного етапу, взаємодії аудитора з клієнтом та іншими особами (наприклад, з експертом) на кожному етапі та ін. Іншими словами, описати те, що для західного аудиту є усталеною практикою. Такий стандарт "Організація і порядок роботи аудитора" доцільно пов'язати з іншими стандартами, такими як "Договір на проведення аудиту", "Планування аудиту", "Залучення експертів", "Аудиторський висновок", "Документальне оформлення аудиторської перевірки" тощо.

Вимоги до внутрішньої документації аудиторських фірм в МСА не стандартизовані і у зв'язку з загальною спрямованістю на меншу регламентацію, і у зв'язку з тим, що західний аудит розвивався еволюційно й аудиторські фірми поступово удосконалювали свої традиції, документацію та ін. Український аудит виник революційне і тому аудиторські фірми потребують кваліфікованих рекомендацій щодо внутрішніх документів. Ці рекомендації доцільно оформити у вигляді окремого стандарту переважно чи повністю необов'язкового характеру. Коло внутрішніх документів може бути таким:

  • прийоми і методи роботи аудиторів;

  • процедури визначення надійності системи внутрішнього контролю клієнта;

  • порядок контролю якості роботи аудиторів;

  • перелік і форми бланків робочої документації аудиторської фірми;

  • форми підсумкових документів аудиту (висновок і звіт аудитора);

  • типові форми договорів (контрактів) з клієнтом і (чи) листів-зобов'язань про згоду на проведення аудиту;

  • порядок документообігу на фірмі.

У Законі України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. наводиться перелік прав і обов'язків осіб, які здійснюють аудит, і осіб, що підлягають аудиту. Обов'язки осіб, які підлягають аудиту, необхідно подати у вичерпному переліку, зміна якого нормативними документами нижчих рівнів недопустима. Тому корисним буде, на мій погляд, окремий стандарт, присвячений доповненням і коментарям з зазначеної тематики. Інколи висловлюється думка, що доцільно було б мати два стандарти, один з яких описує права і обов'язки осіб, які підлягають аудиту, а другий – осіб, які здійснюють аудит. Але оскільки права осіб, що підлягають аудиту, тісно пов'язані з обов'язками осіб, що здійснюють аудит, і навпаки, уявляється доцільним викласти все це в одному стандарті, що допоможе, крім усього, краще улагоджувати конфлікти сторін.

В українських умовах корисним був би стандарт, який описує звіт аудитора керівництву підприємства за підсумками перевірки. Звіти такого роду готуються і в західній практиці, але тільки на декількох сторінках. Вони містять перелік основних виявлених недоліків і рекомендацій з їх усунення. Відповідного стандарту в МСА немає.

Слід мати на увазі, що більшість клієнтів запрошують аудиторів не стільки для підтвердження достовірності фінансової звітності, скільки заради ретельного аналізу ведення бухгалтерського обліку і нарахування податків. Крім того, в умовах декларованої законодавчим актом стислості аудиторського висновку (що досить логічно) розгорнутий звіт аудитора може виступати показником ретельності проведеної перевірки (у тому числі і для суду, і для державних органів, і для громадських аудиторських організацій), а клієнт може звернутись до нього і через рік при вирішенні питання щодо вибору аудитора для нової перевірки. Висловлені думки пояснюють існування відповідного аудиторського стандарту.

Розвиток міжнародного бізнесу вимагає, щоб користувачі фінансової звітності різних країн могли бути впевнені в тому, що аудитори різних країн розуміють під аудитом діяльність, які відповідає набору певних вимог, наприклад:

– аудит завжди повинен плануватись у письмовій формі, для чого повинні бути підготовлені більш загальний документ "План аудиту" і більш детальний документ "Програма аудиту";

– хід здійснення процедур аудиту повинен фіксуватися в спеціальній робочій документації, яку необхідно оформляти згідно з єдиними вимогами;

– особи, які проводять аудит, повинні задовольняти певним професійним і кваліфікаційним вимогам;

– аудиторські організації повинні виконувати певні заходи при організації своєї діяльності і в ході проведення перевірок, які давали б змогу підтримувати і контролювати якість їх роботи;

– в ході аудиту необхідно керуватись єдиними вимогами для визначення відповідності бухгалтерської звітності клієнта такому її змісту, який, на думку аудитора, є правильним (така ступінь точності називається суттєвістю, чи матеріальністю);

– аудитор не зобов'язаний перевіряти всі документи клієнта – перевірка документації може здійснюватись вибірково, з дотриманням вимог, однакових для всіх аудиторів.

Аналізуючи відмінності МСА і розроблених українських нормативів, можна стверджувати, що вони не є більш значними, ніж, наприклад, відмінності від МСА національних стандартів аудиту Великобританії, Німеччини чи Франції. Наслідуючи нормативи, українські аудитори мають можливість суттєво наблизитись за характером і якістю своєї роботи до загальновизнаних у світі вимог.

Відмінності між українським й нормативами і МСА, які виходять за межі перекладу, обумовлюються, в основному, такими причинами. По-перше, наші нормативи базуються на чинному українському законодавстві, і це робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА. По-друге, багато з положень МСА базуються на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, і часто суперечать діючим українським принципам обліку. По-третє, багато з положень МСА базуються на маловідомих у нас реаліях (категоріях, поняттях), тому деякі розділи українських нормативів довелося зробити більш детальними чи використати зрозумілі для нас аналогії. У нашій країні немає нормативних документів, які регламентують вимоги щодо системи внутрішнього контролю організації.

Висновки

Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України, дотримуючись основних положень нормативу № ІЗ "Аудиторський висновок", затвердила методичні рекомендації до нього, які стосуються вимог до перевірки балансу та річної фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності та складання аудиторського звіту і висновку аудитора. Методичними рекомендаціями розкривається зміст повноти перевірки первинних документів аудитом, відображення їх у облікових регістрах; адекватність показників аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, головної книги, балансу і фінансової звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображають фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємництва, повноту і своєчасність сплати державних і муніципальних податків, ліквідність і платоспроможність його, гарантії від банкрутства.

Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.

Список використаної літератури

  • Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник 2-ге видання, перероб. – К.: Вища школа. Товариство "Знання", КОО, 199 – 574 с.

  • Дорош Н.І. Аудит: Методологія і організація. – К.: Товариство "Знання", КОО, 2001 – 402 с.

  • Програма постійного обов'язкового удосконалення професійних знаків сертифікованих аудиторів України // Податки та бухгалтерський облік – 2002 – №41 с.43-46 с.50-53.

  • Редько О. Генезис аудиту в Україні – між вчора і завтра // Бухгалтерський облік і аудит – 2002 – №4 с.20-22.

  • Румянцев С. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Цінні папери України – 2001 – №7 с.18.

  • Тимко Й.П. Аудит в Україні: становлення і організація – Ужгород, 1996 – 144с.

  • Шевченко з. Чи потрібен нам кишеньковий аудит // Цінні папери України – 2001 – №16 с.10-11.

  • Шевчук В.О. Становлення та розвиток системи державного фінансового контролю в Україні // Фінанси України – 1997 – №11 с.19-29.

  • Шимін В. Порівняння національних і міжнародних методологічних та організаційних принципів аудиту // Бухгалтерський облік і аудит – 2002 – №2 с.40-44.

  • Loading...

     
     

    Цікаве