WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Відомі пільги створення резерву неоподатковуваного прибутку. В Японії під час формування резервного фонду малого підприємства з капіталом не менше 100 млн. ієн можуть підвищити розмір його неоподаткованої частини на 16% [6].

В нинішній час в Україні превалює дві полярно протилежні точки зору на принципи оподаткування малого бізнесу:

1) відмовитися від пільг і відрахувань для малих підприємств, але знизити загальні ставки оподаткування. Це створить сприятливі та рівні умови для розвитку всіх форм підприємництва, незалежно від розміру;

2) зберегти досить високі податкові ставки, але диференціювати податки, впровадивши велику кількість пільг, які будуть стимулювати відтворення в підприємствах потрібного розміру та пріоритетних галузях.

Розглянемо аргументи на користь і проти цих думок. Відсутність податкових пільг для малих підприємств існує в деяких країнах Східної Європи. Наприклад, в Угорщині до сер. 90-х рр. ситуація була подібна на сучасний стан українських платників податків. Сума податкових вилучень доходила до 90% прибутку підприємства. Більшість фірм працювала в "затінках". Тоді уряд просто знизив всі податки, і всього за 1993-1994 роки об'єм тіньових оборотів скоротився. Сьогодні в Угорщині створено всі умови для легального бізнесу, і головна з них - законодавча стабільність: основні закони в Угорщині не змінюються вже понад 10 років.

Цікаво, що пільги для угорських малих підприємств практично відсутні. Лише фірми з виробництва молока одержують дотації від держави, а також існують пільги для підприємств у регіонах з високим безробіттям (його рівень повинен бути не нижче 20%). Створення тут понад п'яти робочих місць заохочується єдиноразовою матеріальною виплатою — 1 млн. форинтів за одне робоче місце.

У Польщі підприємці - фізичні особи мають право сплачувати фіксований податок, для них розроблено спрощену систему обліку та звітності. Для малих підприємств - юридичних осіб пільг немає. Чехія з самого початку орієнтувалася на розвиток малого бізнесу, проте там не було масової кампанії з підтримки малих підприємств і досі відсутнє спеціальне законодавство, присвячене малому бізнесу, немає також спрощеної податкової системи. Замість всього цього - стандартна, уніфікована для всіх підприємств система оподаткування, куди органічно вплетені стимулюючі пільги для суб'єктів підприємництва з невеликим оборотом, плюс велика кількість програм підтримки малого бізнесу (спрямованих на пільгове кредитування, надання гарантій під кредити та ін.). У перший рік діяльності підприємства оподатковуються за пільговою ставкою прибуткового податку (аналог нашого податку на прибуток), що дає можливість примножити оборотний капітал.

Таким чином, податкова система в цих країнах надзвичайно проста та складається з основних податків - прибуткового (для фізичних та юридичних осіб), податку на прибуток і ПДВ, які, як правило, диференціюються залежно від прибутків або оборотів (табл. 2).

Таблиця 2

Податкова система деяких країн Східної Європи.

Країна

Ставки ПДВ

Ставки прибуткового податку для фізичних осіб

Ставки прибуткового податку для юридичних осіб

Чехія

5 і 22 %

від 15 до 32%

31%

Угорщина

0, 12 і 25%

20, 30, 40%

18%

Польща

0, 7, 14, 22%

19, 30, 40%

сер. 30%

Джерела: складено автором на базі: Бизнес. - 2000. - №36. - С. 64-65; 1999. - №5. - С. 70-71; 2000. - №13.-С. 66-67.

В цілому ставки податків досить високі, але кожний рік здійснюється їхнє поступове зниження. І, що дуже важливо, податкове законодавство залишається стійким та стабільним, кількість перевірок зведена до мінімуму, немає громіздкої системи звітності.

Показники малого бізнесу в цих країнах дуже високі, а Чехія відома своїм феноменальним зростанням малого підприємництва в період трансформаційних перетворень. Малі підприємства роблять половину внеску в національний дохід держав. Таким чином, це підтверджує висновок про те, що вони можуть довести свою життєздатність і без спеціальної допомоги.

Ю. Конрад стверджує, що рівні для всіх суб'єктів умови господарювання є гарантом того, що успіху можуть добитися тільки ефективні підприємства, в т. ч. і малі, незалежно від форм власності. Адже саме ефективні малі підприємства роблять основний внесок у забезпечення економічного зростання та зайнятості. Податкові пільги можуть бути виправдані лише в тому випадку, якщо адміністративні видатки з їхнього вилучення та нарахування не входять ні в яке порівняння з прибутками від них. Також виправдані податкові пільги в період створення і становлення підприємства, щоб воно могло накопичити фінансові резерви.

Прибічники податкового пільгування малих підприємств посилаються на нестійкість малого бізнесу і необхідність його підтримки. Податкове стимулювання використовується як економічний засіб, що є альтернативою адміністративному впливу. Успіх податкових пільг для малого бізнесу також підтверджений практикою розвинутих країн. Проте, на нашу думку, глибинний сенс пільг лежить не тільки і не стільки в тому, щоб підвищити конкурентоспроможність малих підприємств, а щоб здійснити до них фіскальні функції. Звучить парадоксально, але тільки на перший погляд. Природа пільг аналогічна явищу "цінова дискримінація" як методу конкурентної боротьби підприємств. Цінова дискримінація застосовується тоді, коли монополіст може використати своє ринкове становище більш повно і збільшити прибутки, встановлюючи різні ціни для різних категорій покупців. Прибутки монополії, яка займається ціновою дискримінацією, будуть (за інших рівних умов) вищі, ніж у монополії, яка ними нехтує.

Випадок з податками аналогічний. Податок - це фактично ціна, яка сплачується фірмою державі за право ведення бізнесу. Якщо встановити "податкову дискримінацію", то це істотно підвищить прибуткову частину бюджету. Так, можна збільшити податки для великих підприємств та знизити їх для малих підприємств. Наприклад, як було зазначено вище, в Україні практика диференціювання податків, пов'язана з введенням спрощеної системи оподаткування, призвела до підвищення прибуткової частини бюджету, що підтверджує вірність наших висновків.

Таким чином, кожна з альтернатив має право на існування і підтверджена практикою. Але яка з них найбільш прийнятна для України? Існує думка, що "просто взяти і знизити податки" не можна, тому що це неминуче призведе до падіння податкових зборів. Зрозуміло, в подальшому, через один-два роки надходження будуть зростати, але до цього бюджетна криза ще більше посилиться. Інші дослідники наполягають на тому, що податкова система і так заплутана та вимагає максимального спрощення. Ми дотримуємось саме цієї точки зору, але не применшуємо значущості першої, а рекомендуємо їхнє поетапне використання та комбінування.

Так, на першому етапі доцільно було б знизити загальну податкову ставку, скасувати пільги для малих підприємств і поставити їх в рівні та загально-сприятливі умови з іншими суб'єктами господарювання. Загальну податкову систему максимально спростити, податок на прибуток для юридичних осіб знизити до 20%, ПДВ диференціювати залежно від обороту, для фізичних осіб-підприємців зберегти ставку єдиного податку, об'єднати відрахування в Пенсійний фонд, соцстрах, фонд зайнятості та Чорнобиля в єдиний Державний соціальний фонд та призначити дві ставки - для фізичних і юридичних осіб. Потрібно також максимально спростити порядок нарахування всіх податків, скоротити кількість податкових перевірок до 1 р. на рік, встановити 2-3-річний мораторій на внесення змін до податкового законодавства. Певні пільги для малих підприємств все ж доцільно використати: наприклад, знизити ставки податку на прибуток в перші один-два роки діяльності в пріоритетних галузях. Досвід свідчить, що це призводить до зростання інвестиційних вкладень на 2-25%, залежно від насиченості підприємницькими структурами.

Зниження загальної ставки податків стимулюватиме розширення оподаткованої бази, сприятиме підвищенню прибутковості бюджету і не тільки появі стимулу до створення нових малих підприємств, але й легалізації просторого тіньового сектора України. У підприємців появиться впевненість у стабільності правового поля і високий ступінь мотивації.

Loading...

 
 

Цікаве