WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Згідно з Інструкцією, приватний підприємець як податковий агент має нараховувати, утримувати і сплачувати до бюджету податок із зазначених доходів. А також надавати протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, відповідний розрахунок. Очевидно, податківці мають намір запровадити нову форму звіту. Адже звична відомість про нараховані і виплачені суми доходів і втриманих з них податків (так звана форма № 8-ДР) подається до податкової інспекції протягом 15 днів після закінчення звітного періоду.

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізособа прирівнюється до юридичних осіб за всіма критеріями: веде облік (документально підтверджений) валових доходів і витрат згідно із Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", подає податкову декларацію (яку ще невідомо) за квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік у терміни, передбачені для юросіб, приймає на роботу персонал і, як податковий агент, платить всі податки із зарплати.

До того ж приватні підприємці тепер ще й авансуватимуть бюджет. З нової редакції Інструкції зникло положення про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, виплачуючи ту чи іншу суму просто фізособам і фізособам-приватним підприємцям, податковий агент повинен буде утримати прибутковий податок. Водночас приватному підприємцеві, як і раніше, доведеться сплачувати податок (фіксований розмір) авансом. Безумовно, після закінчення податкового періоду все з'ясується — зайво сплачені суми повинні будуть повернути. Але, очевидно, наші підприємці не настільки багаті, щоб кредитувати державу. До того ж, як бюджет розраховується по боргах з підприємцями, добре відомо.

З 1 січня 2004 року зміниться також розмір фіксованого податку та умови для отримання патенту. Позитивом є зниження вартості патенту. Тепер підприємець заплатить за нього від 20 до 100 гривень. А ось "мінуси" набагато істотніші: щоб фізособі стати "спрощенцем" — перейти на фіксований податок, виручка від реалізації за рік має становити не більше 119 000 гривень (при чинному єдиному податку — 500 тис. грн); кількість працюючих (включно з членами сім'ї) — не більше п'яти осіб. Ще одна обов'язкова умова — реалізація відбувається на ринках з обов'язковою сплатою ринкового збору [3].

Утім, хвилювання "спрощенців" щодо зниження верхньої межі річної виручки можуть виявитися марними. Справа в тому, що в Інструкції розмір виручки від реалізації обчислюється в "неоподатковуваних мінімумах". А Закон "Про податок з доходів фізичних осіб" замість них запроваджує нове значення "податкова соціальна пільга". І її розмір буде дорівнювати не звичним нам 17 грн, а розміру мінімальної заробітної плати на працездатну особу (очікується, що з 1 грудня вона становитиме 237 грн).

Щоправда, соціальна пільга вводитиметься поступово протягом трьох років. Наступного року застосовуватимуться 30% її розміру. Але навіть з урахуванням цього, обмеження річної виручки для платника фіксованого податку залишаються практично незмінними (497,7 тис. грн). Як саме рахуватимуть податківці, наразі невідомо. Очевидно, приватникам тепер слід чекати нових документів з ДПАУ щодо питання врегулювання питань сплати фіксованого податку (патентування).

Що стосується платників єдиного податку, то в Інструкції про такий вид спрощеного оподаткування взагалі не згадується. Документ лише містить порядок стягнення обов'язкових платежів з доходів фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю й перебувають на загальній системі оподаткування або купують патент (переходять на фіксований податок). Очевидно, що такого виду спрощеного оподаткування не буде. Експерти зазначають, що в цьому випадку податкове планування з використанням приватного підприємця стане неможливим. Крім того, можна чекати, що малий бізнес почне потроху знову повертатися в тінь.

Для побудови ефективних механізмів оподаткування малих підприємств доцільно скористатися досвідом розвинутих країн. Податкова підтримка малого бізнесу в розвинутих економіках сприяє виживанню малих підприємств, з її допомогою вони уникають банкрутств чи поглинань великими підприємствами. Більшість держав, які розвивають малий бізнес, податкове регулювання визнають як один з найефективніших засобів впливу, тому що воно носить не прямий, а опосередкований характер. Суть політики оподаткування для малих підприємств за кордоном полягає в поетапному скороченні податкових ставок і числа прогресивних податків. В цілому вбачається тенденція до зменшення набору податків і одночасного розширення податкових пільг. Ставки податків диференціюються залежно від внесків підприємства у виробництво, НДДКР, сферу послуг та ін. Певні види малих підприємств одержують можливість формувати неоподатковувані спеціальні фонди і резерви. Все більше використовуються механізми прискореної амортизації, а також "податкові канікули" (звільнення від податків на деякий термін).

У деяких країнах податки диференціюються залежно від розміру підприємств. Наприклад, у Великій Британії стандартна ставка податку на прибуток становить 35%, а для малих підприємств - 27% [5].

В Японії, США і Німеччині ставки податку на прибуток варіюються залежно від величини річного прибутку. Так, якщо прибуток малих підприємств США менший 16 тис. дол., то він оподатковується в розмірі 10%, від 16 до50 тис. дол. -20%, від 75 до 100 тис. дол. - 34%, понад 100 тис. - 39% [9]. В Японії: до 8 млн. ієн -28% .понад 8 млн. - 37% (для кооперативів - 27%), причому для місцевих податків градація така: якщо прибуток менший 3.5 млн. ієн -ставка дорівнює 6%, від 3.5 до 7 млн. - 9%, понад 7 млн. - 12% [6].

У Німеччині, починаючи з 1986 р., проводилася трьохступенева податкова реформа малих підприємств. На кожному етапі підвищувався мінімальний рівень оподаткованого прибутку, збільшувались неоподатковувані частки. Був прийнятий лінійно-прогресивний метод обчислення податку, який сприяє малому бізнесу. До 1990 р. до 52% були знижені гранична і до 19% мінімальна ставка прибуткового податку. Верхня межа мінімальної ставки впала з 18 тис. до 8.1 тис. ДМ річного прибутку. У підсумку за п'ять років реформи загальна сума неоподатковуваного прибутку зросла у 17 разів [10]. Понад половину ремісничих малих підприємств звільнились від промислового податку, А якщо мале підприємство мало оборот у попередньому році не більше 25 тис. ДМ, а в поточному 100, то воно звільнялося від ПДВ. Окрім цих заходів, використовувались також й інші податкові пільги: знижка з майнового податку і податку на спадщину, звільнення від податку на придбання нерухомості та ін. Все це дозволило малому бізнесу значно укріпити свої позиції на ринку.

Взагалі податкові пільги для малого бізнесу представлені в розвинутих країнах у надто різноманітних формах. Наприклад, у Франції низка малих підприємств може відтермінувати сплату податків, якщо на даний момент відсутні кошти. Багато хто з малих фірм звільняється від податку на реінвестований прибуток, одержаний від операцій з нерухомим майном.

Податкові стимулятори широко застосовуються для "переманювання" малих підприємств у відсталі райони, стимулювання інноваційних малих фірм. В Італії, якщо мале підприємство придбає передові технології, знаходить нові ринки збуту, в цілому здійснює заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці, то воно на 40-50% зменшує базу оподаткування, тобто фактично витрати на ці заходи. Крім цього, не оподатковується 30% витрат на НДДКР.

На сучасному етапі все більшої ваги набувають методи прискореної амортизації. В Японії для прискорення НТП передбачено вилучення з оподаткованого доходу видатків на НДДКР, а також прискорена амортизація устаткування для НДДКР. Малі підприємства з капіталом до 100 млн. ієн користуються особливою системою обліку, пільговими нормами амортизації. Амортизаційні відрахування в Німеччині застосовуються до всіх інвестицій, які стимулюють нові робочі місця, сприяють охороні навколишнього середовища, пов'язані з експортом і новими технологіями. Вкладені кошти списуються за три роки (в перший рік - 50%, другий - 30%, третій - 20% капіталу).

Loading...

 
 

Цікаве