WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Спрощені системи оподаткування малого бізнесу - Курсова робота

Не дивно, що в таких умовах підприємство віддає перевагу веденню "подвійної бухгалтерії". За підсумками опитування 1999 р., дві третини малих фірм приховують від держави до 50% прибутків [4].

Разом із тим за період реформ в Україні з 90-х рр. для малих підприємств податковим законодавством встановлювались певні пільги: наприклад, Законом СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань, організацій" від 14.06.90 р.; Постановою Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо створення та розвитку малих підприємств "від 22.09.90 р.; Декретом КМУ "Про податок на прибуток підприємств і організацій". У 1993 р. пільги малому бізнесу були скасовані взагалі, а нові з'явилися тільки лише у 1999 р.

Сьогодні для суб'єктів малого бізнесу застосовується податкова пільгова система: єдиний податок для фізичних і юридичних осіб, спеціальний торговий патент, фіксований сільськогосподарський податок і фіксований податок для фізичних осіб. Причому підприємець має вибір: користуватися спрощеною системою чи звичайною.

Згідно з Указом Президента "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.1998 р. (набув чинності 1.01.1999 р.), зі змінами та доповненнями від 28.06.1999 р., суб'єктами сплати єдиного податку є:

1) фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність і в трудових відносинах з якими протягом року, включаючи членів їхніх сімей, перебуває не більше 10 осіб, і обсяг виручки яких за рік не перевищує 500 тис. грн.;

2) юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, чисельність працівників яких не більше 50 осіб, а обсяг виторгу - до 1 млн. грн.

Фізичні особи сплачують єдиний податок шляхом отримання спеціального свідоцтва. Ставка єдиного податку варіюється від 20 до 200 грн./міс. Якщо підприємець використовує найману робочу силу або працю членів його родини, то ставка єдиного податку підвищується на 50% за кожну людину. Юридичні особи можуть обрати одну із ставок єдиного податку: 1) 6% суми виторгу від реалізації продукції, без урахування акцизного збору, але із сплатою ПДВ;

2) 10% суми виторгу від реалізації продукції, за винятком акцизного збору, але з включенням ПДВ до складу єдиного податку [2].

Суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує низку податків і зборів (всього 15 обов'язкових платежів): податок на прибуток; на доходи фізичних осіб; на землю; збір за спеціальне використання природних ресурсів; у фонд Чорнобиля; на соціальне страхування та ін.

Фіксований податок сплачують підприємці, які займаються торгівлею та наданням послуг тільки на території України. Вони сплачують вартість патенту -від 20 до 100 грн./міс. Валовий дохід за останній рік суб'єктів, яким видається патент, має не перевищувати 119 тис. грн., а кількість найманих працівників -не більше 5 осіб, причому на кожного працівника збільшується розмір податку на 50%. Пільговий торговий патент (спецпатент) видається на окремі види діяльності як одноразова плата у розмірі 25 грн. на весь термін дії.

Ініціатива прийняття єдиних податків взагалі має позитивний вплив на індивідуальних підприємців. На 1.10.1999 р. до платників єдиного податку приєдналося 750 тис. фізичних осіб - підприємців (77,5% зареєстрованих) і 27 тис. юридичних осіб (15% загальної кількості зареєстрованих суб'єктів малого бізнесу) [14]. Якщо у 2000 році держбюджет було недовиконано на 500 млн. грн. з податку на прибуток і ПДВ, то єдиний податок виконано на 600% [14]. Більша частина надходжень спрямовується в місцеві бюджети і сприяє зростанню робочих місць і розвитку місцевої інфраструктури. Так, в Одеській області надходження до бюджету всередині 2000 р. у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року зросли на 321% (табл. 1).

Таблиця 1

Надходження до бюджету Одеської області від єдиного податку, грн.

Суб'єкти малого бізнесу

1 півріччя 1999 р.

1999р.

1 півріччя 2000р.

Приріст 1 півріччя 2000 р. до 1 півріччя 1999 р., %

Фізичні особи

2396268

5728775

6637339

177

Юридичні особи

1188321

3299 277

8436148

610

Усього

3584 589

9 028 052

15073487

321

Проте згодом стали виникати, проблеми, пов'язані з появою суперечливих тлумачень положень Указу, наприклад, стосовно сплати додаткових зборів у спеціальні фонди, оподаткування дивідендів, орендної плати за землю, сплати фізичними особами прибуткового податку з найманих працівників тощо [14]. У підсумку для багатьох підприємців єдиний податок став просто невигідним, і багато хто з них знову повернувся до звичайної системи оподаткування.

Для тих малих підприємств, які не підпали під категорію пільговиків, проблеми посилюються надмірно бюрократизованою системою обліку та звітності під час нарахування і сплати податків. Різні податки мають різну базу оподаткування, терміни оформлення звітів і правила їх заповнення. Підприємства, навіть якщо вони не здійснюють певний вид діяльності, вимушені заповнювати бланки, які його стосуються. Тому часто бухгалтери здають в податкові органи форми з прочерками, що свідчить про повну безглуздість їх ведення.

Отже, існуюча податкова політика в Україні характеризується ігноруванням завдань забезпечення економічного зростання, зміцнення та розширення підприємницької ініціативи, обмежує накопичення виробничих фондів, необхідних для інвестування. А малі підприємства на стартовому етапі своєї діяльності, не маючи коштів та реальних доступів до ресурсів, наражаються на найбільший тиск податків.

3. Проблеми і перспективи розвитку оподаткування малих підприємств

В 2003 році приватні підприємці отримали нові фіскальні правила. Державна податкова адміністрація України затвердила Інструкцію про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю (Наказ ДПАУ від 16.07.2003 № 352). Як і новий закон про прибутковий податок, нова інструкція набере чинності 1 січня наступного року[3].

Неспроможність законодавця бути послідовним до кінця і визначити порядок оподаткування доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі й "спрощенців", спричинила окремий випадок застосування ДПАУ особливої "юридичної техніки", за допомогою якої стару Інструкцію про прибутковий податок було змінено до невпізнання. "Повідтинавши" все непотрібне, ДПАУ видала такий собі збірний документ, де знайшли своє часткове відображення норми Інструкції в попередніх редакціях, а також окремі норми Декрету Кабміну "Про прибутковий податок з громадян". Крім того, податківці скористалися певним прийомом, розширивши деякі поняття профільного закону.

Передусім йдеться про розширене, порівняно із законом, тлумачення поняття "податковий агент". Сам термін з'явився в новому Законі "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідно до цього документа "податковим агентом" є також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, коли виплачує своїм найманим працівникам зарплату (інші виплати та винагороди). ДПАУ в новій редакції Інструкції зазначає, що приватний підприємець виступатиме податковим агентом найнятої за трудовим договором особи або фізичної особи, що перебуває з ним у цивільно-правових відносинах щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи.

Податківці ігнорують положення закону в частині обмеження взаємозв'язку фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності (податкового агента) та інших фізичних осіб винятково трудовими взаємовідносинами, перекреслюючи тим самим всі розмежувальні ознаки між трудовими і цивільно-правовими відносинами, розширюючи сферу застосування закону.

Loading...

 
 

Цікаве