WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами - Курсова робота

Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами - Курсова робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ІНСТИТУТ ОБЛІКУ І АУДИТУ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ

В НЕВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами"

Виконав студент гр. ОБУ – 43

Ткачук В.В.

Науковий керівник

Кривий З.І.

Тернопіль - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ ........................... 4

2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ. 8

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ ................................................................................................. 11

4. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ...................................................................................... 24

ВИСНОВОК .......................................................................................... 29

ВСТУП

В умовах ринку надзвичайно важливе значення в забезпеченні ефективності функціонування підприємств має раціональна організація здійснення розрахункових операцій. Прискорення оборотності грошових коштів – один з важливих шляхів поліпшення фінансового становища виробничих господарюючих суб'єктів.

Введення в дію національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні зумовило принципово новий підхід до обліку дебіторської заборгованості. Згідно П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість" дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Керуючись вимогами П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість" всі підприємства ( крім бюджетних) в бухгалтерському обліку повинні відображати інформацію про дебіторську заборгованість окремо по двох видах :

  • довготермінова дебіторська заборгованість;

  • поточна дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість є поточною при наявності наступних ознак: 1) виникнення її під час нормального операційного циклу; 2) погашення в межах 12 місяців з дати балансу.

Для віднесення дебіторської заборгованості до поточної не обов'язкова наявність цих двох при знаків. На відміну від терміну „поточна дебіторська заборгованість" термін „довготермінова дебіторська заборгованість" визначає одночасне виконання двох умов: виникнення заборгованості не протягом нормального операційного процесу і погашення заборгованості після 12 місяців з дати балансу. Виходячи з цього , поточна дебіторська заборгованість враховується в складі оборотних активів підприємства, довготермінова – в складі необоротних активів підприємства.

Використання методу класифікації дебіторської заборгованості ґрунтується на групуванні заборгованостей по термінах її погашення (наприклад, по наступних групах: терміни неоплати до 1 місяця, 3-6 місяців, 6-12 місяців, 1-2 роки, більше двох років). Для кожної групи підприємств встановлюється коефіцієнт сумнівності, який росте з збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги і коефіцієнта сумнівності відповідної групи. Нараховані суми резерву сумнівних боргів за звітний період підприємства відображають в складі інших операційних витрат в звіті про фінансові результати.

В цілому введений Національними стандартами бухгалтерського обліку України порядок обліку дебіторської заборгованості базується на принципі обачності – використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Наявність ряду проблем, пов'язаних з несвоєчасністю погашення дебіторської (заодно як і кредиторської) заборгованості, вимагає здійснення наукових досліджень та розробки системи пропозицій по вдосконаленню організації обліку розрахунків, оптимізації грошових потоків тощо.

Виходячи з цього, обрана тема курсової роботи є достатньо актуальною. Метою її написання є виявлення тенденцій та проблем в організації обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами і розробка на цій основі системи пропозицій по їх вирішенню.

Виходячи з мети дослідження, в роботі передбачається вирішити наступні завдання:

- дослідити теоретичні основи організації обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами;

- охарактеризувати облік дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;

- визначити якою є організація обліку розрахунків з різними дебіторами;

- намітити шляхи поліпшення організації розрахунків з дебіторами і кредиторами та визначити можливості удосконалення їх обліку (в т.ч. враховуючи зарубіжний досвід).

Для виконання зазначених завдань при написанні курсової роботи були використані наступні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, середні величини тощо.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ

У процесі господарської діяльності підприємства (операційної, інвестиційної та фінансової) неминуче виникають зв'язки з різними юридичними та фізичними особами:

  • постачальниками ресурсів;

  • покупцями продукції(робіт, послуг);

  • бюджетом щодо податків і платежів;

  • пенсійним фондом, організаціями страхового профілю;

  • банком (обслуговування, кредитування);

  • пов'язаними особами (спільна діяльність, участь у капіталі);

  • іншими організаціями (науково-дослідними, консалтинговими, юридичними, з надання послуг - зв'язку, охорони, пошти, інформаційного забезпечення та ін.);

  • фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні суми, відшкодування матеріальних збитків).

В обліку відображаються лише зв'язки, що мають матеріальне вираження у грошовій оцінці.

Дебіторами називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.

Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату. Боржники зобов'язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.

Відповідно до положень стандарту бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції та оцінюється за первинною вартістю. Отже, датою виникнення заборгованості є дата документа, який засвідчує відправку продукції, коли покупцю передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, підприємство не здійснює управління реалізованою продукцією та контроль за нею, сума виручки може бути достовірно визначена, підприємство отримає економічні вигоди від реалізації, які можна достовірно визначити.

Якщо покупцю надається відстрочка платежу за продукцію, то різниця між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою (вказаною в документі постачальника) визнається також дебіторською заборгованістю. Різниця визначається за нарахованими доходами (процентами) у період їх нарахування (нараховуються проценти і відображаються в документі, яким оформлено реалізацію продукції).

У балансі дебіторська заборгованість показується загальною сумою за чистою реалізаційною вартістю (сума заборгованості за продукцію (роботи, послуги) за мінусом резерву сумнівних боргів).

Резерв сумнівних боргів нараховується з метою покриття не повернутих дебіторами з різних причин сум заборгованості (банкрутство, закриття за рішенням суду, форс-мажорні обставини – не передбачувані, непереборні перешкоди (війни, блокади, страйки, стихійні лиха, техногенні катастрофи)).

Резерв сумнівних боргів можна розрахувати двома методами:

  • виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

  • на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Перший метод базується на інформації про платоспроможність дебіторів, яка оприлюднюється в засобах масової інформації, а підприємство веде досьє на кожного з них. Вивчення динаміки показників балансу дебіторів дозволяє, у певному діапазоні ймовірності, визначити рівень неповернення боргів. Процент неповернення боргів необхідно розрахувати і затвердити підписом керівника організації.

Другий метод ґрунтується на припущені, що тенденція неповернення боргів, яка визначається за минулий період, збережеться надалі. Період спостереження за тенденціями неповернення боргів може становити від півроку до трьох років. Процент сумнівності боргів, як підтверджує практика ЗАТ „Івано-Франківськ хліб" визначається так (табл. 1.1):

Loading...

 
 

Цікаве