WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік доходів від реалізації продукції - Курсова робота

Облік доходів від реалізації продукції - Курсова робота

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (A3), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (ЇВ), тобто:

ЧД = Д – ПДВ – A3 – ІЗП – ІВ.[1;416]

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

Для чіткої організації обліку доходів і результатів діяльності необхідно здійснити їх класифікацію.

Відповідно до вимог П(С)БО 15 доходи підприємства класифікуються за різними ознаками.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

– реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);

– надання послуг;

– використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від:

– звичайної діяльності;

– надзвичайної діяльності.

Доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції, як такі, що супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та не операційну (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими операціями будуть операції з придбання товарів, для виробничого –придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії – формування портфелю інвестицій тощо.

Доходи, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління, збут та інші (аналогічно витрати).

Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати".

Облік доходів підприємства ведеться згідно з П(С)БО 15 "Дохід". Доходами підприємства визнаються:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Дохід від діяльності підприємства визнається тоді, коли в результаті господарської операції:

• збільшуються активи або

• зменшуються зобов'язання і внаслідок цього відбувається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов'язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

2. Доходи від реалізації продукції

При відвантаженні готової продукції, товарів підприємство визначає процес реалізації за методом нарахування.

За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція (товари) вважається проданою, тому в обліку повинен відображатися дохід з одної сторони (пасив) та на цю суму має бути зроблено збільшення активу — дебіторської заборгованості.

Відвантаження або відпуск готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг із складу покупцям проводять на підставі первинних документів: наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації зазначають номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.

Постачальник-вантажовідправник на підставі вантажо-транспортних накладних, залізничних квитанцій про прийняття вантажу та інших документів виписує розрахункові документи для передачі їх покупцеві або в банк на інкасо.

Розрахунковими документами є: рахунки-фактури, платіжні ,вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (за великої номенклатури відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість тощо).

Банк, який обслуговує постачальника-вантажовідправника, надсилає для оплати його розрахункові документи установі банку, що обслуговує покупця.

Аналітичний облік відвантажених товарів ведеться на складі відокремлено у картках складського обліку в натуральних показниках на основі наказів-накладних відділу збуту.

Відвантаження (відпуск) продукції в порядку продажу (реалізації) відбувається у відповідності з укладеними договорами або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими організаціями (постачальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи не випливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати поставки в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати своєчасність та повноту оплати рахунків покупцями, з тим щоб підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації продукції.

Часом виконання зобов'язань по однорідній поставці вважається дата складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції, а при відвантаженні виробів покупцю з іншого міста - день здачі цих документів транспортних організаціям чи органам зв'язку (поштовому відділенню).

Оперативний облік відвантаження веде служба збуту в спеціальних картках, журналах чи книгах.

На продукцію, що відвантажується, виписують наказ-накладну чи інший документ (оповіщення про відправку, наказ про відпуск тощо), в яких вказують найменування, номенклатурний номер, сорт, розмір, кількість упаковок, виробів, найменування та адреса отримувача. На підставі документації про фактичний відпуск (відвантаження) виписують платіжне доручення (рахунок-платіжне доручення) в декількох примірниках. Один з примірників із транспортними документами передається (відправляється) покупцю для оплати, а інший прикладається до документів при передачі їх до банку на інкасо. Якщо умовою договору постачання є попередня оплата продукції, покупець переводить на рахунок постачальника належну йому суму платіжним дорученням.

Транспортні витрати по доставці продукції відносяться на постачальника чи покупця залежно від того, як це передбачено в договорі постачання.

Виписка розрахункових документів на оплату відвантаженої продукції повинна бути максимально повною та оперативною, так як від цього багато в чому залежить сучасність надходження платежу від покупців та величини позики під відвантажені товари. В більшості випадків продукція обліковується як продана з моменту вивезення її з території підприємства.

Відвантаження (відпуск) продукції в порядку продажу (реалізації) відбувається у відповідності з укладеними договорами або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими організаціями (постачальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи не випливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати поставки в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати своєчасність та повноту оплати рахунків покупцями, з тим щоб підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації продукції.

Часом виконання зобов'язань по однорідній поставці вважається дата складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції, а при відвантаженні виробів покупцю з іншого міста – день здачі цих документів транспортних організаціям чи органам зв'язку (поштовому відділенню).

Loading...

 
 

Цікаве