WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік витрат ВАТ Рівнеазот - Курсова робота

Облік витрат ВАТ Рівнеазот - Курсова робота

8) витрати на малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, в операційній діяльності підприємства, зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення: спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджувальні засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;

9) Не включається до матеріальних витрат вартість купованих матеріальних цінностей, в тому числі палива та енергії, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві.

Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.

При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці матеріальних цінностей;

- середньозваженої собівартості:

- собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження матеріальних цінностей (ЛІФО);

- нормативних затрат.

Метод оцінки матеріальних цінностей при їх відпуску у виробництво підприємство вибирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах).

При цьому для всіх одиниць бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

Матеріальні цінності, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також матеріали, які не замінюють одне одного, оцінюються за методом ідентифікованої собівартості. Цей метод передбачає ведення обліку фактичної собівартості по кожній конкретній одиниці матеріальних цінностей.

Але можливість застосування цього методу на практиці обмежена з причини різноманітності номенклатури і великої кількості однакових матеріальних цінностей.

Оцінка за методом середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці матеріальних цінностей діленням сумарної вартості залишку таких матеріалів на початок звітного місяця і вартості матеріальних цінностей, які надійшли у звітному місяці, на сумарну кількість матеріалів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці.

Оцінка за методом собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО) базується на припущенні, що матеріальні цінності використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто матеріали, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження матеріалів. Оцінка за методом собівартості останніх за часом надходження матеріальних цінностей (ЛІФО) базується на припущенні, що матеріальні цінності використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто матеріальні цінності, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження матеріалів.

Оцінка за методом нормативних затрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Слід зазначити, що при застосуванні методу нормативних затрат можуть виникнути наднормативні витрати. В такому випадку згідно з нормами П(С)БО 16 їх треба списувати не на виробничу собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), а на собівартість реалізованої продукції.

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, строк експлуатації яких менший від одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одної о року), здійснюється у відповідності з нормами П(С)БО 9 у тому ж порядку, що й облік усіх інших матеріальних цінностей: зарахування на баланс підприємства придбаних (отриманих) або вироблених МШП здійснюється за первинною вартістю, а відпуск їх в експлуатацію – за оцінкою відпуску у виробництво.

З витрат на матеріальні цінності, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

• залишки матеріальних цінностей, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

• попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

ІІ) До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:

• заробітна плата за окладами й тарифами;

• надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

• премії та заохочення;

• матеріальна допомога;

• компенсаційні виплати;

• оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці.

Виплати здійснюються фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством (працівникам), тобто працюючим на підставі трудового договору.

Відповідно до статті 2 ЗУ від 24.03.95р.№ 108-95-ВР "Про оплату праці", із змінами та доповненнями (далі Закон "Про оплату праці"), витрати на оплату праці складаються з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

До витрат на виплату основної заробітної плати належать:

1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників на посадових окладів для службовців, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві,

2) вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством.

До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:

• надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

• премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати;

• гарантійні та компенсаційні виплати;

• оплата відпусток;

• оплата іншого невідпрацьованого часу;

• інші витрати на оплату праці.

Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

1) кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

2) за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей економіки, в яких введено такі надбавки, та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;

3) бригадирам із числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;

4) керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

5) за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

6) доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;

7) за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу у багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;

8) працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

9) інші надбавки та доплати, передбачені законодавством;

Loading...

 
 

Цікаве