WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку на сьогодні залишається однією з найпоширеніших - Курсова робота

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку на сьогодні залишається однією з найпоширеніших - Курсова робота

36

План

План

Зміст

Вступ

1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку

2. Суть і застосування журнально-ордерної форми обліку

3. Методика ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві

Висновки

Список використаної літератури

Зміст

План 2

Зміст 3

Вступ 4

1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку 5

2. Суть і застосування журнально-ордерної форми обліку 14

3. Методика ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві 20

Висновки 34

Список використаної літератури 36

Вступ

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку на сьогодні залишається однією з найпоширеніших. Проте останніми роками велика кількість змін в обліку, припинення централізованого забезпечення бланками облікових регістрів, невідповідність змісту облікових регістрів системі записів господарських операцій в них, яка швидко змінюється, призвели до того, що рівень та ефективність застосування журнально-ордерної форми значно знизились. Цьому сприяло також введення податкового обліку.

Практичне застосування журнально-ордерної форми обліку в зв'язку з переходом на нову облікову політику не розроблено і корективи не вносились.

Із впровадженням в облікову практику нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, де докорінно змінено його структуру і зміст, використання старих облікових регістрів у низці випадків взагалі неможливе.

Отже, перед нами стоїть нелегке завдання розглянути журнально-ордерну форму обліку у всіх її різноманітних аспектах.

Наша робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.

1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку

В умовах розвитку товарного виробництва виникла гостра потреба в обліку руху товарів, грошей, розрахунків. З розвитком торгівлі у Середземномор'ї у 1494 році італійський вчений-математик Лука Пачолі описав у своїй роботі "Трактат про рахунки і записи" форму бухгалтерського обліку, яка складалася з взаємопов'язаних облікових регістрів: пам'ятної книги, журналу і головної книги. У пам'ятну книгу записувались господарські операції у момент їх здійснення. Ці записи робились власником підприємства, або довіреною особою. Записи в цій книзі заміняли ведення первинних документів.

З пам'ятної книги господарські операції записувались в журнал у хронологічному порядку з відміткою кореспондуючих рахунків. Щоденно з журналу господарські операції записували в Головну книгу за аналітичними рахунками. На підставі Головної книги періодично, як правило, один раз на рік складали баланс. Цю форму називали староіталійською. Отже, в кінці XIV століття Лукою Пачолі вперше було описано книжкову форму обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних товаровиробників.

З розвитком промисловості, торгівлі, збільшенням кількості господарських операцій з веденням обліку не могла справитися одна людина. Виникає потреба розподілу праці і удосконалення діючої форми обліку. Більш досконалу форму обліку описав у 1688 році Ф. Чаратті. В літературі вона відома під назвою „Нова італійська форма обліку". Відрізняється ця форма від староіталійської тим. що тут забезпечується відокремлення синтетичного і аналітичного обліку І вводяться первинні документи.

Кожна господарська операція оформлялась документами, які реєструвались у хронологічному порядку в журналі з відзначенням кореспондуючих синтетичних рахунків. Журнал новоіталійської форми відрізняється від попереднього журналу тим. що записи в ньому проводяться на підставі документів і відміткою синтетичних, а не аналітичних рахунків.

Після запису в журналі господарські операції заносились у Головну книгу також по синтетичних рахунках. Одночасно на підставі первинних документів господарські операції записуються в допоміжні книги за аналітичними рахунками, які відкриваються до кожного синтетичного рахунка.

Щомісячно з Головної книги складалась оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку, а за даними допоміжних книг (відомостей) - оборотна відомість по рахунках аналітичного обліку. Підсумки відомостей порівнювались для встановлення повноти записів.

Починаючи з XVIII століття ця форма стає основною в більшості розвинених країн і пізніше її принципи побудови були покладені в основу наступних форм бухгалтерського обліку, її основним недоліком була наявність одного журналу, що Із збільшенням облікової роботи не сприяло здійсненню розподілу праці.

Наступною більш досконалою є німецька форма обліку, її зміст вперше охарактеризував в 1774 році Фрідріх Гельвиг. Важливою особливістю цієї форми в порівнянні з попередніми є те. що тут в окремий регістр виділена касова книга. Крім цього прогресивним є використання записів, а не дублювання, так як записи в журналі підсумовувались. І підсумки записувались в Головну книгу.

В економічній літературі виділено ще французьку форму обліку. суть якої полягає в тому, що реєстрація господарських операцій відбувається в багатьох журналах (в той час в 5 журналах). Це нововведення сприяло поділу праці облікових працівників. Цю форму ще називають багатожурнальною.

Розвиток виробництва, торгівлі в Західній Європі в кінці XVIII століття сприяв вдосконаленню діючих на той час форм обліку. Відбувся не тільки розпад єдиного журналу реєстрації господарських операцій, але і інтеграція журналу. Головної книги, оборотної відомості. Хронологічні І систематичні записи проводились в журнал-головній. який виконував функції журналу. Головної книги І оборотної відомості. Так виникла журнал-головна форма обліку. Автор цієї форми Е.Дегранж (1797р.).

Потрійна (російська) форма обліку в основному базується на тих же принципах, що і французька, однак має свої особливості. Назва форми походить від кількості рахунків, їх три: рахунок готівкових грошей, рахунок цінностей і рахунок власного майна. Кожний рахунок призначений для відображення окремого етапу руху засобів підприємства Г - Т - Т': Характерні особливості цієї форми вперше описав російський бухгалтер Ф.В. Єзерський у 1870 році.

З розвитком капіталізму, появою монополій, ростом малих підприємств виникла потреба розширення бухгалтерської інформації. Це привело до розширена бухгалтерій і поділу облікової праці. Так виникла інтегральна форма обліку. При цій формі обліку до кожного синтетичного рахунку відкривається відомість і журнал. У відомості записи робляться по дебету, а у журналі - по кредиту. Крім цього, у відомостях і журналах вказується кореспонденція рахунків. Це сприяє посиленню контрольних функцій обліку. Ця форма є різновидністю багатожурнальної і основою сучасних форм обліку.

Історія розвитку форм бухгалтерського обліку вказує на те що їх вдосконалення відбувалось шляхом розчленування хронологічного і систематичного записів, відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходу від щоденних записів в регістри синтетичного обліку до запису підсумкових даних аналітичного обліку один раз в місяць.

В перші роки XX століття на території України використовувались форми обліку, які враховували потреби товаровиробників і історичний рівень розвитку. Це - картково-ордерна, картково-копіювальна, контрольно-шахова.

При картково-ордерній формі обліку основним регістром є картки-ордери (картки-рахунки). які виписувались на кожну господарську операцію під копірку в трьох примірниках. Перший примірник ордера прикладався до регістру хронологічного обліку, другий і третій примірники прикладалися відповідно до картотеки аналітичного обліку по дебету і кредиту рахунків. Ця форма була дуже громіздка і трудомістка, через що не знайшла широкого застосування. На П основі було створено картково-копіювальну форму обліку. Суть П полягає в тому, що записи господарських операцій в хронологічному регістрі синтетичного обліку і в систематичному регістрі аналітичного обліку проводились одночасно копіюванням. Записи робились безпосередньо з документів, на яких ставився спеціальний штамп, де і вписувались кореспондуючі рахунки. За Головну книгу щоденно велась контрольна відомість, яка забезпечувала групування записів всередині кожного рахунка за кореспондуючими з ним рахунками. Для перевірки синтетичного і аналітичного обліку складались групувальні відомості (листки), де відображались обороти з однаковою кореспонденцією рахунків.

Ця форма не знайшла широкого І тривалого застосування через й громіздкість, трудомісткість. На її зміну прийшла контрольно-шахова форма обліку. В цій формі обліку поєднуються елементи карткових і книжкових форм обліку. Ця форма обліку трансформувалась у меморіально-ордерну форму обліку, яка була узаконена у 1946 році.

На сьогоднішній день на підприємствах і організаціях України використовуються такі форми обліку: меморіально-ордерна (її різновидність Журнал-Головна), журнально-ордерна форма обліку, орієнтована на використання обчислювальної техніки. Остання форма обліку ще не регламентована державними законодавчими документами.

В 70-тІ роки в обліковому процесі використовувались обчислювальні машини, які працювали на основі перфокарт І відповідно в цих умовах існувала таблично-перфокарткова форма обліку, пізніше таблично-автоматизована, комп'ютерна форми обліку.

Loading...

 
 

Цікаве