WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Роль ПДВ в податковiй системi - Курсова робота

Роль ПДВ в податковiй системi - Курсова робота

Аналізуючи доходи Держбюджету за 4 роки слід зазначити, що з кожним роком частка ПДВ в доходах Державного бюджету зменшувалась, про що відображено на графіку №1.

Так, в 1998 році ПДВ в доходах Держбюджету становить 8756,4 млн.грн., що складає 41,5 відсотків до загальних доходів бюджету. В 2000 році питома вага ПДВ в доходах Державного бюджету складає 29,7 відсотків, що на 11,8 відсотків менше в порівнянні з 1998 роком та на 5 відсотків менше в порівнянні з 1999 роком.

Сума ПДВ в Державному бюджеті України на 2001 рік складає 11628,7 млн.грн., що на 1563 млн.грн. більше попереднього року, проте питома вага даного податку у загальних доходах Держбюджету зменшилась на 2 відсотки.

Мобілізація ПДВ в дохід Державного бюджету по Коломийській оДПІ за 12 місяців 2001 року складає 14189,1 тис.грн., що становить 43 відсотки до загальної суми надходжень. (див. Додаток№5).

Всього до бюджету надійшло 33005,2 тис.грн., в т.ч.:

Податок на прибуток 3583,7 тис.грн., що складає 10,9 % до загальних надходжень;

Податок на додану вартість 8089,2 тис.грн. або 24,5 % до загальних поступлень;

Акцизний збір 414,2 тис.грн., що складає 1,2 % до загальних надходжень;

Прибутковий податок 10951 тис.грн., що складає 33,2 % до загальних надходжень;

Лісовий дохід 128,1 тис.грн., що складає 0,4 % до загальних надходжень;

Державне мито 788,7 тис.грн., що складає 2,4 % до загальних надходжень;

Плата за землю 1353,2 тис.грн., що складає 4,1 % до загальних надходжень;

Плата за воду 53,9 тис.грн., що складає 0,2 % до загальних надходжень;

Місцеві податки і збори 702,6 тис.грн., що складає 2,1 % до загальних надходжень;

Податок з власників транспортних засобів 1253,2 тис.грн., що складає 3,8 % до загальних надходжень;

Інші надходження 5687,4 тис.грн., що складає 17,2 % до загальних надходжень.

Діаграма №3


Аналізуючи поступлення до бюджету, які забезпечені Коломийською оДПІ в розрізі податків і зборів слід, що непрямі податки займають майже найбільшу питому вагу в загальних надходженнях до бюджету – 25,7% (див. діаграму), що свідчить про важливе економічне значення податків в нашій державі.

Розглянемо економічний зміст податку на додану вартість. Оподаткування податком на додану вартість втілено в життя як юридичний закон. Але юридичні закони, хоча й обов'язкові до виконання, не завжди відображають об'єктивні діючі економічні процеси, тоді як така відповідність дуже необхідна, бо інакше вони перетворяться на руйнівний фактор розвитку економіки.

По-перше, в самому законі про цей вид оподаткування є суперечності. З одного боку, вважається, що ПДВ є частиною новоствореної вартості, а з другого боку – оподатковується вся грошова виручка від реалізації, яка, крім новоствореної вартості, включає в себе ще й вартість спожитих засобів виробництва. Отже, при оподаткуванні обороту з реалізації (грошової виручки) крім новоствореної вартості оподатковується і вартість спожитих засобів виробництва. На якій підставі? Адже з цієї частини вартості податок вже вилучено при реалізації засобів виробництва і тут уже мало місце їх подвійне оподаткування. А саме податок на додану вартість перетворюється по суті, на податок з обороту.

Далі в Законі "Про податок на додану вартість" зазначено, що податок на сиросину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що купуються і використовуються для потреб основної діяльності, до затрат виробництва і обігу не відносяться. Чому? Адже це – складова ціни, за якою засоби виробництва купуються. Вартість спожитих засобів виробництва включаються до затрат виробництва, на основі цих чи інших декретів або законів, тобто на основі діючих процесів. Інакше можна було б скасувати і самі затрати виробництва і не мучитися собівартістю продукції, що повільно зросте під впливом підвищення ціни.

По-друге, у вартості різних товарів питома вага спожитих засобів виробництва є різною і коливається від 30 до 90 відсотків. Наприклад, по рослинницькій продукції вона є значно меншою, ніж по твариннницькій. І це залежить не від суб'єктивних факторів, а від того яке місце займає підприємство в суспільному поділі виробництва. Встановлення одинакової ставки на всі види товарів ставить підприємство з великою питомою вагою засобів виробництва в собівартості продукції в скрутне становище. Судячи з усього, цей метод оподаткування має одну мету -одержати якнайбільшу суму податків, нехтуючи не тільки їх змістом, але й економічною обгрунтованістю.

По-третє, згідно з цим законом податок на додану вартість додається до ціни товарів і стає, таким чином, ціноутворюючим фактором. Насправді ж вартість товару і податок це різні економічні категорії з протилежним значенням. Вартість товару відображає затрати праці (живої та зречевленої), потрібні на його виготовлення, тоді як будь-який податок є засобом вилучення частини створеної вартості, через що він ніколи не може бути ціноутворюючим фактором.

Як з'явився цей податок на додану вартість? По суті, він є гібридом від схрещення податку на додану вартість який існує в багатьох країнах з податком з обороту, який донедавна діяв у нас. Там мають міце два основних види оподаткування. Податок на прибуток і податок на додану (новостворену) вартість. Вони є рівноцінними з точки зору вилучення частини вартості до Державного бюджету і відрізняються один від одного тільки методом нарахування: в першому випадку податок нараховується відносно величини прибутку, а в другому – відносно величини валового доходу (новоствореної вартості).

Другий метод нарахування податку зумовлений тим, що у підприємця, з метою зменшення суми сплачуваного податку, виникає спокуса штучно знижувати величину прибутку за рахунок збільшення коштів на заробітну плату. Тому встановлення податку залежно від величини валового доходу знімає цю проблему. І при одинаковому співвідношенні між необхідним і додатковими продуктами і правильному встановленні ставки оподаткування величина прибутку буде одинаковою як у тому, так і в іншому випадку. Наприклад, якщо новостворена вартість (валовий доход) становить 40 грн., у тому числі необхідний продукт (заробітна плата) - 20грн.і додатковий продукт (прибуток) – 20 грн., а величина податку - 5 грн., то ставка оподаткування по відношенню до прибутку 25% (5/20*100%), а до валового доходу - 12,5% (5/40*100%). Нарахований за цими ставками податок як у тому, так і в іншому випадку буде рівнозначним; отже, не викличе ніяких заперечень.Якщо ж податок на додану вартість нараховуватиметься на всю грошову виручку, що включає до себе і вартість спожитих засобів виробництва, то сума податку при цій ставці буде щзначно більшою. Так, якщо вартість спожитих засобів виробництва становить 60 грн., то вартість всього продукту, отже й оподатковуваний оборот, досягне 100 грн. (60+40), а податок на додану вартість зросте з 5 грн. До 12,5 грн. (100*12,5%/100%), що дорінюватиме вже 62,5% одержаного прибутку. Таким чином, програш платника податку при такому методі оподаткування є очевидним. Тай сам податок з податку на додану вартість перетворюється на податок з грошового обороту, тобто має вже інший соціальний зміст.

Крім того, якщо з 20 грн. Прибутку виробник заплатить не 5 грн, а 12,5 грн. податку, то йому для розширеного відтворення залишиться лише 7,5 грн, тобто лише 35%. А при ставці 20%, яку встановлено законом, цей податок дорівнюватиме всьому прибутку підприємства. Як тоді зможе розвиватися підприємство і який йому сенс взагалі займатися виробництвом товару? Відповідь очевидна, і вона підтверджена практикою. Щоб продовжити випуск продукту в цьому випадку, виробник змушений підвищувати ціну на 20% і вона вже становитиме 120 грн. За рахунок цього він одержить прибуток, необхідний для сплати податку, але його буде отримано за рахунок пограбування споживача, а скорочення споживання в свою чергу призводить до скорочення виробництва. Отже виробник збанкротує тільки на одну фазу кругооборотупізніше, ніж споживач, а врешті-решт загинуть обидва. Ось чим закінчиться ілюзія збагачення держави через такий механізм оподаткування.

Поряд з цим видом оподаткування існує ще й податок на прибуток, ставка якого досягла 30% оподатковуваного прибутку.

Ніякий виробник не може витримати такого пресу оподаткування. Тому й відбувається скорочення виробництва.

Включення цього податку до складу ціни сталося за аналогією з податком з обороту, який діяв до недавна. Але його економічна сутність зовсім інша, ніж податку на додану вартість. Справа в тому, що податок з обороту справді являє свою частину вартост створеної підприємством але не реалізованої в оптовій ціні промислового підприємства, яка є нижчою від нової вартості товару на ту частину необхідного продукту, що виступає у формі суспільних фондів споживання і розподіляється у централізованому порядку поза межами підприємства і незалежно від його господарської діяльності і частинк додаткового продукту, яка вилучається до централізованого фонду держави за допомогоюмехаізму цін. Ця нереалізована підприємством вартість дореалізовувалась державою в роздрібних цінах, одержувалася (вилучалася) в них у формі твердої ставки на грошовий оборот, що надало цій частині новоствореної підприємствами вартості форми податку з обороту.

Loading...

 
 

Цікаве