WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податки - Курсова робота

Податки - Курсова робота

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає, по-перше, системність (полягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповняти один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами), по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи і, по-третє, формування правової основи.

У вітчизняній фінансовій науці найчастіше використовуються такі терміни: "податкова система" і "система оподаткування". Необхідно зазначити, що останній термін використовується частіше, оскільки він продекларований Законом України "Про систему оподаткування". У статті 2 Закону дається визначення "система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети і державні цільові фонди, що стягується у встановленому законами України порядку."

На основі цього визначення можна виділити два елементи системи оподаткування: сукупність податків і зборів та встановлений законами порядок їх стягнення. Названі елементи системи оподаткування, як правило, деталізуються, і в її структурі виділяють об'єкти оподаткування, суб'єкти оподаткування, податкові ставки, пільги, квоти і інші.

Інше визначення дає О.Д.Василик: "Податкова система України включає державні і місцеві податки і збори."

Повніше термін "податкова система" трактується у праці "Податки" за редакцією В.В.Буряковського: "Податкова система — це сукупність податків, встановлених законодавством владою, а також методи і принципи побудови податків." Тут можна виділити три елементи: сукупність податків, встановлених законодавчою владою; виконавча влада; методи і принципи побудови податків.

Розширене трактування системи оподаткування дає С.В.Онишко: "Система оподаткування — це сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених податків, зборів, внесків і платежів до бюджетів та державних фондів, механізм їх нарахування й вилучення, права та обов'язки податкових служб і платників податків, яка дає змогу досягти поставленої мети стосовно конкретного відрізку часу".

Наведене визначення найповніше характеризує оподаткування як систему. По-перше, тут чітко виділяються всі елементи системи оподаткування: законодавчо встановлені податки і збори, методи їх встановлення, платники податків, органи контролю за справлянням податків. По-друге, робиться наголос на взаємозв'язку елементів системи та на меті функціонування системи. Саме зв'язки між елементами і мета надають системі тих рис, які роблять її якісно досконалішою.

Посилаючись на думку В.М.Федосова, суб'єктами податкової системи можна назвати Державну податкову службу, систему оподаткування та платників податків. Це найбільш повне і вірне, на мою думку, визначення податкової системи.

Уся податкова системи діє у соціально-економічному середовищі і має зв'язок з ним через законодавчі акти (вхід у систему). Метою системи (вихід із системи) є створення фінансових умов для виконання державою економічних і соціальних функцій. Цілі соціально-економічної системи завжди множинні. Система оподаткування не буде ефективною, якщо вона виконуватиме лише одну функцію — фіскальну. Фінансова практика виробила, а наука сформувала ряд критеріїв, яким відповідає ефективна система оподаткування. Такими критеріями є принципи оподаткування. Вони свого часу визначені А.Смітом та В.Петті й у концентрованому вигляді викладені визначним теоретиком податкової науки російським ученим М.І.Тургенєвим. Це такі принципи:

1. Рівний розподіл податків. Податки мають бути розподілені між усіма громадянами в однаковій пропорції, платежі кожного для спільної користі повинні відповідати його доходу. Винятки приватним особам шкідливі для суспільства.

2. Визначеність податків. Розмір податку, час і спосіб платежу мають бути визначеними, відомими платникові й незалежними від влади податківців.

3. Збір податків у зручний час. Наприклад, сільськогосподарський податок після продажу врожаю.

4. Дешевий збір податків. Витрати на справляння податків мають бути мінімальними.

5. Податок завжди повинен братися з чистого доходу, в не з капіталу, щоб джерело державних доходів не виснажувалося.

Отже, податкова система може вважатися ефективною лише за двох умов: коли фінансово забезпечується виконання функцій держави і коли достатньо виконуються основні принципи оподаткування.

Характеристика податкової системи буде неповною, якщо не встановити її місця у фінансовій системі взагалі. Необхідно зауважити, що питання структурної побудови фінансової системи досить широко і детально висвітлене в економічній літературі, однак не завжди чітко вказується місце податків у ній. Так, В.М.Опарін у структурі фінансової системи виділяє 4 сфери: фінанси суб'єктів господарювання, державні фінанси, міжнародні фінанси, фінансовий ринок. У структурі державних фінансів чотири ланки: державний бюджет, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державного сектору.

Податки не виділяються в окрему складову фінансової системи, тут мається на увазі, що вони перебувають у складі державного бюджету як його дохідна частина.

Зв'язки між елементами фінансової системи відбуваються через грошові й інформаційні потоки. Причому повнота, об'єктивність і своєчасність інформації великою мірою впливають на ефективність функціонування системи. Так, повна і своєчасна інформація, надана платником про методи розрахунку податків, правильний облік господарських операцій сприяють тому, що податок буде розраховано точно, і платникові не доведеться спланувати фінансових санкцій.

Об'єктивна і своєчасна інформація про напрямки використання бюджетних коштів дає платникам податків можливість контролювати ефективність видатків державного бюджету. Якщо кошти державного бюджету використовуються ефективно, це стимулює платників сплачувати податки в повному обсязі і вчасно.

Наявність повної і достовірної інформації у податкових органів про діяльність суб'єктів господарювання сприяє жорсткішому контролю за їх доходами, що безумовно впливатиме на повноту сплати податків. З огляду на це, створення центральної бази даних про платників податків, що передбачено проектом Податкового кодексу України та законодавче врегулювання механізмів обміну інформацією між органами державної податкової служби та банківськими установами, органами казначейства, статистики, фінансовими установами, міністерствами, відомствами й іншими органами державної виконавчої влади є дуже актуальними.

Вплив на податкову систему ззовні відбувається через податкове законодавство, яке розробляється виконавчою владою і приймається Верховною Радою України. Комплекс податкового законодавства відбиває податкову політику держави.

Можна констатувати, що в Україні розроблено законодавчу базу, яка регламентує справляння податків, і створено адміністративні органи, які контролюють виконання законодавства суб'єктами господарювання. Однак не можна сказати, що податкова система ефективні і досягає мети свого функціонування.

Україна, проголосивши свою незалежність у 1991 році, почала економічно розвиватись як самостійна держава фактично без дієздатної податкової системи. Це пояснюється тим, що за часів СРСР суб'єктами оподаткування були лише колгоспи та громадяни (прибуток державних підприємств централізовано перерозподілявся).

Основи податкової політики в Україні після проголошення її незалежності формувалися під тиском обставин без належного наукового обґрунтування і аналізу макро- та мікроекономічних наслідків запровадження різних податків і розміру їх ставок, без урахування світового та історичного досвіду формування і зміни податкових систем. Наука не встигала за розвитком процесів, що відбувалися в державі.

Спочатку українська податкова нормативна база копіювала російські закони. Пізніше, законодавча та виконавча гілки влади вводили податки і визначали податкові ставки шляхом математичного припасування доходної і витратної частини державного бюджету, так і не сформувавши науково обґрунтованої системи оподаткування. Разом з тим, ефективна система оподаткування — це невід'ємна частина економічної політики будь-якої сучасної держави. Податки — не тільки головне джерело надходжень до державного бюджету, але й потужний регулятор економіки як на макро-, так і на мікрорівні. Вони є гарантом соціального захисту громадян і створюють матеріальну основу суверенітету держави та місцевого самоврядування.

Сьогодні в Україні діє нестійка система оподаткування із значною кількістю податків, які характеризуються низькою економічною результативністю.

Характерною особливістю діючої податкової системи в Україні є, крім великої кількості широко відомих і значних за величинами податків, формування численних бюджетних і позабюджетних фондів цільового призначення. Це суттєво ускладнює сплату податків, контроль за їх сплатою, форми звітності, створює значні незручності безпосередньо для платників податків.

Loading...

 
 

Цікаве