WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податки - Курсова робота

Податки - Курсова робота

РД = НД – А3, де

РД – реальні доходи платників податків;

НД – номінальні доходи платників податків;

А3 – коефіцієнт залежності величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування;

Т – рівень оподаткування.

Рис.2.3.Залежність величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування.

Другий аспект критерію відображається такою функціональною залежністю:

СБ – фінансовані з бюджету суспільні блага та трансфертні платежі;

Т – рівень оподаткування;

А4 – коефіцієнт залежності величини суспільних благ від норми оподаткування.

Між величиною рівня оподаткування та розміром повернення раніше сплачених податків (щоправда, це процес відносний — через отримання фінансованих із бюджету суспільних благ і трансфертних платежів) існує певна параболічна залежність. Причому збільшення норми оподаткування в державі призводить до абсолютного зростання розміру трансфертних платежів із бюджету. Але темпи зростання фінансованих з бюджету суспільних благ відстають від темпів зростання рівня оподаткування.

В реальному економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості окремо існувати не можуть, тому для паретто-оптимальності та єдності всіх критеріїв досліджується та визначається середня норма — рівень оподаткування, яка при певній соціально-економічній доктрині держави задовільняє і саму державу, і платників.

Середню норму, тобто, рівень оподаткування можна представити у вигляді математичної моделі:

ПН = А1*Т

Т0 → ЧД = А2 / Т

РД = НД – А3*Т

Важливе місце у здійсненні оптимальної податкової політики відводиться критерію стабільності. Жоден закон, навіть найкращий, не запрацює на повну силу, якщо постійно приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність податкової політики передбачає незмінність правового регламентування справляння податків і зборів протягом певного податкового періоду. За даного критерію досягається два позитивних явища: суб'єкти господарювання при існуванні стабільного законодавства, що регламентує податкові відносини з державою, в змозі правильно вибрати напрямки фінансової стратегії й отримати заплановані прибутки; поліпшується діяльність органів державної податкової адміністрації.

Податкова політика повинна бути стабільною тільки протягом певного податкового періоду. На жаль, догматичність норм податкового регулювання суперечить реаліям економічного буття, і тому неврахування певних соціально-економічних змін, пов'язаних із розвитком суспільства, може призвести до непередбачуваних наслідків.

Здійснюючи податкову політику, слід врахувати критерій гнучкості. Він передбачає необхідність змін прийомів при певних соціально-економічних змінах у суспільстві, методів та форм державного регулювання економіки, зокрема і в сфері податків.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Останній пов'язаний із податковою тактикою державного регулювання, що розробляється на певний проміжок часу, тоді як критерій гнучкості — то вже податкова стратегія держави.

Оптимальне врахування викладених вище критеріїв забезпечує нормальні податкові взаємовідносини платників податків і держави, забезпечує оптимальне надходження коштів до бюджету.

Економічна ефективність та фіскальна роль податкової політики

Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій зобов'язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджету. Через прибутки та видатки центрального уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему, здійснюється пряме державне регулювання економіки.

Джерелом формування коштів бюджету є:

  • по-перше власні доходи держави, тобто надходження платежів за ресурси, що належать їй відповідно до законодавства;

  • по-друге, податки, які сплачують юридичні і фізичні особи зі своїх доходів.

Перехід до ринкових відносин, розвиток нових форм власності зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті податки стають основних джерелом формування коштів бюджету.

Ефективність державного регулювання за допомогою податків вирішальною мірою залежить від вибору системи оподаткування, висоти податкових ставок (ставки ПДВ, податку на прибуток, прибуткового податку з громадян та інші повинні ретельно і обґрунтовано обраховуватись і бути оптимальними за даної економічної ситуації), видів і розмірів податкових пільг (необгрунтоване і безсистемне надання пільг веде до втрати державою значних фінансових ресурсів).

Податки здійснюючи свою регулюючу функцію, завжди прямо або опосередковано впливають на економічну діяльність суб'єктів господарювання. Тому податкова система повинна будуватися з урахуванням вище названих чинників, а вони, в свою чергу, можуть впливати на результати її функціонування. Створення податкової системи і розробка податкової політики не можуть вестися спонтанно.

Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання. З одного боку — це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з іншого — забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

Тому основне завдання держави і її органів полягає в тому, щоб створити настроюваний податковий механізм впливу на господарську поведінку юридичних і фізичних осіб.

У широкому плані податкова політика охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних джерел (податків) і тимчасових (позик). Оскільки кожна держава не може встановлювати надто високий рівень оподаткування, бо цьому протидіє суспільство, то вона змушена використовувати державні позики для покриття державних видатків. І взагалі, щодо поняття справедливості в оподаткуванні, то воно є відносним і те що здається правильним і справедливим для одного платника, іншим сприймається як антитеза. Взагалі не існує і не може існувати податкової системи, яка б задовольняла усіх платників податків і державу в цілому одночасно.

Тому на величину податкових надходжень впливає і таке явище як ухиляння від сплати податків (див.рис.2.5). Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а разом і до скорочення податкової бази.

Рис.2.4.Ухиляння від сплати податків.

Приміром відкриття Лафера полягає в тому, що в міру зростання податків, тобто норм оподаткування, податкова база стає еластичнішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня висоти оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових надходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.

Масштаби ухилення від оподаткування в Україні надто великі. Близько 50 відсотків готівки обертається поза банками, 40 відсотків підприємницьких структур працюють "у тіні". А результати опитування українських бізнесменів щодо приховування доходів від оподаткування, проведеного міжнародною фінансовою корпорацією, показали: 14% респондентів відповіли, що приховують 10% доходів; 17% - від 11 до 30%; 44% - від 31 до 50%; 16% - від 51 до 70%; а 10% від 71 до 9% доходів.

Значні масштаби ухилення від оподаткування порушують перший і основний принцип оподаткування, а саме "рівний розподіл податків", за яким платежі кожного до бюджету мають бути пропорційні з його доходами і винятки для окремих осіб недопустимі. Порушення цього принципу веде до того, що податкове навантаження лягає на законослухняних платників податків, або на тих хто не має можливості ухилятися від оподаткування. Таке становище знову провокує ухилення від сплати податків.

Одночасно оцінювати політику широкого використання позик неможливо. Все залежить від конкретної ситуації. Головне при цьому полягає в тому, що позики треба повертати, а повертати їх можна тільки за рахунок додаткових надходжень — тих же податків. Отже, державні позики — це не що інше, як відкладені на майбутнє податки.

Покажемо за допомогою графіка динаміку зростання дефіциту бюджету і державного боргу.

Р
ис.2.5.
Зіставлення динаміки державного боргу, дефіциту бюджету та його фінансування за рахунок НБУ (у відсотках до ВВП), 1995-2000рр.

Як бачимо, існував і існує значний бюджетний дефіцит, і це призводить до зростання державного боргу, в тому числі зовнішнього, одночасно зростають обсяги виплат за боргом, що потребує значних валютних коштів для його обслуговування. Стрімке зростання державного боргу на фоні продовження економічного спаду знижує довіру до України як держави, спроможної платити за своїми боргами.

Проблему ідеальної фіскальної системи можна поставити широко: який із способів — податки чи позики більше відповідає вищим цілям розвитку суспільства, забезпечує оптимальний розподіл наявних і завжди обмежених ресурсів між приватним сектором і державою? Наукова думка й фінансова практика здавна шукають відповідь на питання: як податки і позики окремо або в поєднанні впливають на комбінацію соціально-економічних параметрів (особистий добробут, суспільне багатство, фінансовий стан державної скарбниці), якими є державно-фінансові й одночасно економічні, господарсько-майнові ефекти фіску?

Loading...

 
 

Цікаве