WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податки - Курсова робота

Податки - Курсова робота

Такі показники як грошові доходи населення, надходження прибуткового податку з громадян починаючи з 1993 року, мають у динаміці в цілому однакові тенденції. В 1993р., при падінні реального рівня доходів населення і надходжень прибуткового податку з громадян (порівняно з 1992р.), відповідно до 21,9% і 21,4%, питома вага цього податку зменшилася до 49% від рівня 1992 року. Це означало, що надходження інших податків і платежів скоротилося ще більше. Певна непорівняність динаміки даних показників спостерігається в 1997-1998рр. Темпи зростання грошових доходів населення з податку громадян по відношенню до 1996р. є досить порівняними — 121,3% і 115,4%. Однак питома вага надходжень прибуткового податку зросла тільки на 101,3%, що характеризує більш прискорене зростання інших доходів. Аналогічна ситуація спостерігалася в 1998р., коли за умов падіння реальних грошових доходів населення і надходжень прибуткового податку з громадян його питома вага зросла. В цілому ж можна засвідчити, що, по-перше, поступове підвищення питомої ваги прибуткового податку не є наслідком падіння надходжень, а викликане зростання маси самого цього податку. По-друге, збільшення суми прибуткового податку з громадян зумовлене як певним зростанням доходів населення, так і підвищенням рівня їх оподаткування: надходження прибуткового податку зростають стрімкіше, ніж їх грошові доходи. Проте пояснити такі тенденції досить складно, адже ні зміна ставок цього податку, ні розширення об'єкта оподаткування в 1997-1998рр. не відзначалися.

Зростання ролі та місця індивідуального прибуткового оподаткування повинне відбуватися не за рахунок підвищення ставок цього податку та розширення об'єкта оподаткування. Необхідним є зростання податкового бази — доходів населення, а це процес досить тривалий і залежить, насамперед, від забезпечення зростання ВВП і підвищення питомої ваги в ньому оплати праці. З точки зору проблем бюджетного дефіциту, підвищення доходів населення має дуже важливе значення: прибутковий податок з громадян є одним з найстабільніших і найнадійніших видів бюджетних доходів, тому підвищення його питомої ваги стабілізує доходну базу бюджету.

Дослідження складу податкової системи України свідчить, що в цілому в нашій державі створено досить сучасну податкову систему. У нас застосовуються основні види оподаткування: прибуткове оподаткування юридичних і фізичних осіб, майнове оподаткування (за винятком податку на нерухоме майно), земельний податок. Належне місце займає непряме оподаткування – ПДВ, специфічні акцизи, мито.

Специфікою податкової системи України є виділення платежів за ресурси і компенсаційних доходів, однак вони відіграють дуже невелику роль у доходах бюджету і не є визначальним чинником. Їх стягнення пов'язане із загальнонародною (а по суті — державною) власністю на землю та її надра, а також на шляхову інфраструктуру, в результаті чого платежі за використання ресурсів і компенсаційні доходи зараховуються до бюджету. Досить істотні відмінності існують у сфері місцевого оподаткування, однак це характерна ознака всіх країн, оскільки місцеві податки завжди відбивають регіональну специфіку і можуть не регламентуватися загальнодержавним законодавством.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТА СПОСОБІВ СПРАВЛЯННЯ ТА УТРИМАННЯ ПОДАТКІВ

Суть податкової політики та її критерії

Податки в умовах переходу до ринкової економіки слід використовувати не лише як джерело поповнення доходів бюджету, а й як важливу складову фінансового регулювання економіки. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження методологічних, теоретичних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з метою збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності. При цьому держава не може задовільнитися лише загальними пропорціями розподілу ВНП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Інакше кажучи, податкова політика ведеться за народним прислів'ям "щоб і вівці були цілі, і вовки ситі". Це досягається за умови наукового поєднання критеріїв податкової політики: фіскальної досконалості, економічної ефективності, соціальної справедливості, стабільності, гнучкості.

Критерій фіскальної достатності полягає в здійснення податкової політики, необхідної для забезпечення такої величини податкових надходжень, яка є оптимальною, з огляду на проголошену економічну доктрину. При дослідженні даного критерію вимальовується чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень: чим вища норма, тим більші розміри податкових надходжень. Ця залежність відображається простою математичною формулою:

y = A1, де

у – загальна величина податкових надходжень;

А1 – коефіцієнт регресії, який характеризує рівень залежності податкових надходжень від норми оподаткування, причому А1<1;

Т – рівень оподаткування в державі.

Графічно зображення даного критерію буде виглядати так:

Рис.2.1.Залежність величини податкових надходжень від норми оподаткування.

Залежність економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини чистого доходу (прибутку) суб'єкта господарювання. Формула основного показника фінансово-господарської діяльності має такий вигляд:

→ 0, якщо Д – (Н + ЗП + П) → 0,

ЧД→ причому П → 100%

→ [ Д – (Н + ЗП) ], якщо П → 0

де ЧД – величина чистого доходу, прибутку;

ЗП – заробітна плата;

Н – нарахування на зарплату;

П – податки і податкові платежі;

Д – величина доходу.

Враховуючи це, математична залежність критерію економічної ефективності від рівня оподаткування буде:

ЧД = А2 / Т, де

А2 – коефіцієнт залежності чистого доходу від рівня оподаткування;

Т – рівень оподаткування.

Відобразимо дану залежність у вигляді графіка:

Рис. 2.2.Залежність величини доходу від норми оподаткування.

Критерій економічної ефективності зводиться до того, що всі податкові платники бажають, щоб податки і податкові платежі прямували до нуля, тоді їх прибуток прямуватиме до 100%.

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно сприймати в двох аспектах: скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків і податкових платежів; повернення до конкретних платників частини номінальних доходів, перерозподілених з допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій, інші трансфертні платежі).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається такою функціональною залежністю:

Loading...

 
 

Цікаве