WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Характеристика системи оподаткування в Українi - Курсова робота

Характеристика системи оподаткування в Українi - Курсова робота

У разі недотримання положень чинного законодавства з цього питання матеріали слід передавати органам прокуратури про винесення протесту щодо неправильного встановлення ставок.

Згідно із Законом України від 19.09.96 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" (378/96-ВР ), який набрав чинності з 1 січня 1997 року, земельний податок за сільськогосподарські угіддя, що надані громадянам у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, справляється за ставками, визначеними частиною першою статті 6 цього Закону. Зокрема, за ставкою 0,1 відсотка від грошової оцінки цих сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища), в тому числі за ставкою 0,03 відсотка - багаторічні насадження.

Земельний податок за частину земельних ділянок у межах населених пунктів, що перевищує вказані розміри земельних ділянок, наданих для цих цілей за рішенням сільської, селищної чи міської Ради народних депутатів, справляється в порядку, передбаченому частиною другою статті 6 Закону ( 378/96-ВР ), тобто як за землі сільськогосподарських угідь.

П О Д А Т О К Н А П Р О М И С Е Л

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів (надалі - товари).

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, - за місцем продажу товарів.

Форма декларації встановлюється Головною державною податковою інспекцією України.

Не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року. ( Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 371/96-ВР від 13.09.96 )

Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10 відсотків указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податкуподвоюється.

Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає.

Мінімальний термін дії одноразового патенту - три, максимальний - сім календарних днів. Форма патенту встановлюється Головною державною податковою інспекцією України.

Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту. Громадяни, які продають товари, повинні пред'являти на вимогу посадових осіб державних податкових інспекцій та органів внутрішніх справ одноразові патенти.

У разі коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, така діяльність вважається систематичною і зобов'язує громадян зареєструватися як суб'єкти підприємництва відповідно до чинного законодавства України.

На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, начальниками державних податкових інспекцій та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи від одного до десяти розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів на місяць, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - від десяти до двадцяти розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів на місяць. (Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 126/95-ВР від 06.04.95, N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Протоколи про адміністративні правопорушення складаються посадовими особами державних податкових інспекцій і органів внутрішніх.

ПОДАТОК З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Цим Законом встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Податок з визначених цим Законом власників наземних і водних транспортних засобів, що сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських). З цієї суми 90 відсотків використовується на покриття витрат з експлуатації та утримання автомобільних доріг, у тому числі підприємствами Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Укравтодор), на проведення природоохоронних заходів на водоймищах, а 10 відсотків - для зміцнення матеріально-технічної бази органів, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд цих транспортних засобів.

Власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органам Державної автомобільної інспекції або іншим органам, що здійснюють їх реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про сплату податку, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідну довідку (документ), що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не проводяться.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Податок сплачується у валюті України і розраховується за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на перший день кварталу, в якому здійснюється сплата податку, і залишається незмінним протягом кварталу.

Перерахунки юридичними особами розміру податку у зв'язку з перереєстрацією транспортних засобів, визначених цим Законом, протягом даного року не провадяться.

У порядку і строки, визначені податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження до державної податкової інспекції, але не пізніше 15 березня року, наступного за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою Головною державною податковою інспекцією України.

За відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за неподання, несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податку, юридичні особи сплачують до відповідного бюджету додатково 50 відсотків належних сум податку.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА

Запровадження цього податку обумовлено низкою чинників, серед яких: необхідність впровадження ринкового механізму, вдосконалення податкових відносин і розширення можливостей фінансової діяльності органів місцевого самоврядування, оскільки податок на прибуток зараховується до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Loading...

 
 

Цікаве