WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

якщо замовлення покупця дуже велике;

якщо продавець передбачає можливість появи проблем під час

оформлення заборгованостей (вексель має більшу юридичну силу, ніж

простий рахунок - фактура);

якщо покупець просить продовжити термін платежу (в цьому разі

змінюється процент, що вказується у векселі). Головне економічне призначення векселя - негайне перетворення дебіторської заборгованості постачальника в гроші на його рахунку. Але за це задоволення доводиться платити. Величина дисконту (ціна продажу векселя банку) прямо пропорційна числу днів, які залишились від дня обліку векселя до строку платежу за ним, номіналу векселя і розміру облікової вексельної ставки:

Дисконт = (номінал векселя * число днів від дати обліку до дати платежу за векселем * облікова вексельна ставка, %) / 360*100%.

Облікова вексельна ставка складається із середньої депозитної ставки, ставки комісійної винагороди, а також рівня премії за ризик при сумнівній платоспроможності векселедавця.

Чим більша номінальна вартість векселя, тим більшу суму утримає банк у вигляді дисконту. Одночасно, чим менше днів залишається до строку платежу за векселем, тим менший дисконт належить банку.

Вказана операція можлива тільки з переказним векселем.

Щоб прискорити отримання грошей за векселем не обов'язково його продавати банку. Можна і закласти. Але при цьому, як правило, банк вимагає так званого авалю, тобто гарантії своєчасного платежу за векселем. Авалістом (гарантом, поручителем) може виступати третя особа, чи одна з осіб, які підписали вексель.

Після Указу Президента України "Про випуск і обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України" від 14.09.94 р. з'явилась можливість проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності шляхом оформлення її простими векселями. Позитивним моментом тут є звільнення суб'єктів підприємницької діяльності від сплати державного мита за вексельні бланки.

Факторинг, як і облік векселів, доцільно застосовувати, коли вигода від негайного надходження грошей більша, ніж при отриманні їх в свій строк. Це, як правило, буває при слідуючих обставинах:

• коли підприємство має можливості застосування засобів з рентабельністю, яка перевищує ставку облікового проценту і/ або вартість (в процентах) факторингових послуг (комісію і плату за надані в кредит засоби). Таке порівняння необхідно проводити враховуючи вартість грошей з часом, і лише при багаторазовій, цілком очевидній перевазі рентабельності потенційного використання засобів, а також коли мова йде про надзвичайно короткі періоди, можна не звертатися до додаткових розрахунків.

• коли втрати від інфляції загрожують перевищити витрати з обліку векселя і/або факторингу. Потрібно порівняти ставку цих витрат з прогнозованим рівнем інфляції (і те, і інше - в процентах за період, що розглядається). Якщо рівень інфляції виявиться вищим, то навряд чи буде доцільно чекати на домовлений строк оплати. Хоча банкір також турбується про позитивну норму своєї доходності з врахуванням інфляції.

• коли недостачу оборотних засобів, що виникла внаслідок відстрочки платежу покупцем, неможливо покрити банківським кредитом через дорожнечу останнього. "Вартість кредиту перевищує банківський обліковий процент і вартість факторингу.... чи можливо це, враховуючи, що й дисконт, і плата за факторинг вже включають вартість кредитування ?! Можливо! По - перше, при строкатості і значній різниці умов, які пропонуються нашими банками, завжда є свій вдалий варіант, але його треба, звичайно, добре пошукати. По - друге, в Росії (Україні) можливо все!

Висновки

Як видно з усього вищевикладеного матеріалу теорія фінансового менеджменту пропонує досить широкий набір інструментів управління оборотними активами і, зокрема, дебіторською заборгованістю. Можна, звичайно, сперечатись стосовно можливості застосування їх в повному обсязі в практиці вітчизняних організацій, адже діяльність фірми залежить як від зовнішніх факторів, так і від внутрішніх, які не завжди є сприятливими. Але, на мою думку, подана політика управління оборотними активами якраз і покликана допомогти підприємству вижити в нелегких умовах перехідної економіки. Особливо це стосується дебіторської заборгованості. Недостатня увага до цього виду обігових коштів якраз і призвела до такого плачевного стану національної економіки. Можливо, поданий матеріал не є вичерпною відповіддю на всі запитання, що стосуються даної сфери фінансового менеджменту, але теоретичний підсумок досвіду зарубіжних компаній дозволяє уникнути прикрих помилок в управлінні фірмою. Щодо цього, то особливо корисним, на мою думку, є готові і випробувані на практиці методи аналізу дебіторської заборгованості. Активно його використовуючи, попередньо адаптувавши до сучасних обставин, фірма отримає можливість виявити невикористані резерви та виправити допущені недоліки в роботі, яких, на жаль, вистарчає. Грамотно зроблений аналіз є основою для розробка цілком реального плану діяльності в майбутньому періоді. І це, я вважаю, є найбільш корисне, що можна взяти із зарубіжного досвіду. В умовах перехідної економіки плани і контроль за їх дотриманням на мікрорівні є тим рятівним колом, що сприятимуть перетворенню її в розвинуту ринкову економіку. Адже це стимулюватиме підвищення кваліфікації вітчизняних менеджерів, буде створювати попит на поки що слабо розвинуті послуги нашого фінансового ринку.

Також не менш цінними є випробувані в західній практиці методи рефінансування дебіторської заборгованості. Особливо це стосується факторингу. Як вважають багато спеціалістів, він є досить вдалим компромісом між збільшенням обсягів продажу, розширенням кола клієнтів та якнайшвидшим отриманням обігових коштів підприємством. Однак слабкість ринку фінансових послуг не дає можливості для застосування факторингу в тій ролі, для якої він призначений, а саме допомагати малим і середнім підприємствам переборювати тимчасові нестачі обігових коштів. Це пов'язано, насамперед, з вкрай малими кредитними ресурсами українських комерційних банків в регіонах (інколи отримати короткотерміновий кредит для невеликої фірми - проблема).

Також цікавою є практика зарубіжних компаній в сфері стимулювання збуту шляхом активного запровадження кредитної політики і нерозривно пов'язаної з нею системи цінових скидок. Щодо України, то тут потрібно перебудовувати психологію менеджерів від каральних санкцій по відношенню до покупців, які ні до чого доброго не приводять, до стимулювання їх до пришвидшення оплати отриманих товарів, робіт, послуг.

Список використаної літератури;

1. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997р.

2. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06. 1999р.

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05 1997р.

4. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"//ВВР. - 1991.-№38. -с.508. Із змінами та доповненнями від 14.101992, 14.05.1995, 23.12.1997р.

5. Указ Президента України "Про випуск і обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України" від 14.09.94 р.

6. Постанова ВР України "Про застосування векселів у господарському обороті України" від 17.0692 р.

7. Балабанов И.Т. Основи финансового менеджмента. - М. "Финансьі й статистика",-1997.

8. Бланк И.А. Основи финансового менеджмента.-Киев.: "Пика-Центр", 199.

9. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. - Київ : КП "ВАЗАКО", "Молодь", 1997.

10. Финансовый менеджмент. Теория й практика: учебник для ВУЗов. Под ред. Стояновой Е.С. - М. 1999.

11. Холт Р.Н. Основи финансового менеджмента. - М. "Финансн й статистика", -1996.

12. Баліцька В. Платіжна система в дзеркалі боргових зобов'язань підприємств // Економіка. Фінанси. Право. - 1999, №6.

13. Маслов С.І. Управління дебіторською заборгованістю та її прогнозування // Фінанси України. - 1999, №2.

14. Пан Л.В. Управління оборотним капіталом підприємницьких структур // Фінанси України. - 2000, №6.

15. Пономарев И.В., Полякова И.А., Иванченко А.В. Проблеми совершен-ствования управлення дебиторской задолженостью предприятия.//Труди Донецкого государственного университета. - 2000, вьш 19 (серия зкономическая).

16. Шило А.П. Управління оборотним капіталом підприємства.//Фінанси України.-2000, №11.

17. Українська інвестиційна газета.-24 квітня 2001.

Loading...

 
 

Цікаве