WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

Це зростання може бути викликане частково більш тривалими умовами кредиту і частково більшим обсягом продажу. Якщо додаваний зиск - ціна продажу мінус прямі витрати на виробництво, продаж і кредитні видатки, пов'язані із додатковим продажем, - перевищує граничну вартість збільшення кредитного періоду, яка розраховується множенням суми старої дебіторської заборгованості (тобто приросту дебіторської заборгованості в результаті збільшення кредитного періоду) на вартість капіталу, необхідного для фінансування дебіторської заборгованості (у процентах), то зміна кредитної політики вигідна.

"При виборі оптимального кредитного періоду знаходять той період, коли граничні прибутки по збільшених обсягах продажу точно відповідають витратам на зберігання більшої суми для розрахунків із дебіторами. "8

Розмір кредиту (кредитний ліміт) характеризує максимальну межу суми заборгованості покупця за товар. Його розмір встановлюється з врахуванням типу прийнятої кредитної політики (рівня прийнятного ризику), запланованого об'єму продажу продукції на умовах відстрочки платежів, середнього обсягу домовленостей з реалізації готової продукції (при споживчому кредиті - середньої вартості реалізованих в кредит товарів), фінансового стану кредитора та інших факторів.

Вартість надання кредиту характеризується системою цінових знижок при здійсненні розрахунків за придбаний товар. В сполученні зі строком надання кредиту така цінова знижка характеризує норму процентної ставки за кредит, розрахованої для співставлення в річному обрахунку. Алгоритм цього розрахунку характеризується слідуючою формулою:

ПСк=(ЦЗн*360)/СНк,

де ПСк - річна норма процентної ставки за кредит;

ЦЗн- цінова знижка, що надається покупцю при здійсненні негайного розрахунку за придбану продукцію, в %;

СНк-строк надання кредиту (кредитний період), в днях. Надаючи таку знижку, фірма, безперечно, йде на врачений зиск. Більше того, вона втрачає навіть тоді, коли надає відстрочку платежу, скажімо, на 45 днів. Це той же збиток-по меншій мірі в сумі банківського проценту, котрий міг би набігти на суму за півтора місяці, якби вона отримала її негайно. Крім того, якщо рентабельність фірми перевищує середню банківську ставку проценту, то сума платежу, негайно пущена в оборот, змогла б принести ще більший приріст.

Станом на 19.04.2001 середні річні ставки за кредитами підприємствам слідуючі:

до ЗО днів- 39,7% (UAH), 19% (USD);

до 60 днів-44% (UAH), 19,95% (USD);

до 90 днів-4 5,4% (UAH), 20,25% (USD);

більше 90 днів- 48,1% (UAH), 22,13% (USD)). З іншої сторони, часто важко реалізувати товар, не надаючи комерційного кредиту. Уявимо себе на місці платника, як пропонує Стоянова. Якщо ми оплатимо товар до закінчення визначеного строку, то зможемо скористатися солідною знижкою ціни. Після цього строку ми платимо в повній мірі, зрозуміло, вкладаючись в домовлений строк платежу. Що вигідніше: оплатити до заповітної дати, навіть якщо доведеться скористатися для цього банківським кредитом, чи дотягнути до останнього і втратити знижку? Навряд чи варто спішити з відповіддю. Співставимо "ціну відмови від знижки" з вартістю банківського кредиту (і те, і інше - на базі річних процентних ставок). Зважимо витрати альтернативних можливостей!

Ціна відмови від знижки = процент знижки/ (100% - процент знижки)* *100*360 / (максимальна тривалість відстрочки платежу, дні - період надання знижки, дні).

Якщо результат перевищить ставку банківського проценту, то краще звернутися в банк за кредитом і оплатити товар на протязі пільгового періоду.

Розглянемо приклад. Товар продається на умовах: знижка 5% при платежі в 10-ти денний строк при максимальній тривалості відстрочки 45 днів*. Рівень банківського проценту 30% річних.

Ціна відмови від знижки = (5/(100%-5%))*100*(360/(45 днів- 10 днів)) = 54%.

Оскільки 54% > 30%, є сенс скористатись пропозицією постачальника: відмова від знижки обійдеться на 14% дорожче банківського кредиту. Втрачену вигоду постачальника (знижки, очікування, хоча й скорочене) можна вважати своєрідною

ціною перемоги в конкурентній боротьбі.

В будь — якому випадку не рекомендується призначати знижки довільно, як це робиться в господарській практиці, а уважна розрахувати їх розмір.

В американській практиці існує ще один спосіб надання знижок - сезонне датування. Компанія продає свій товар на умовах - 5/10, чисті ЗО, датування 1 квітня. Це означає, що дата відліку за рахунком - фактурою - 1 квітня, навіть якщо продаж був проведений у минулому січні - місяці. Знижка надається за оплату, зроблену до 10 квітня, але в будь-якому випадку вся сума має бути виплачена до ЗО квітня. Компанія, про яку іде мова, виробляє свою продукцію протягом всього року, але роздрібний продаж концентрується навесні. Надаючи сезонні датування, фірма заохочує деяких клієнтів робити передчасні закупки, що знижує її витрати на зберігання готового товару та забезпечує швидке надходження готівки.

2.4. Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту. В основі встановлення таких стандартів лежить кредитоспроможність покупців. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його здатність залучати кредит в різних формах і в повному обсязі в обумовлені строки виконати всі пов'язані з ним зобов'язання.

Характеристика позичальника зіставляється з імовірністю того, що клієнт намагатиметься виконати свої зобов'язання. Цей чинник досить значний, бо кредитна операція означає оплату боргів. Досвідчені експерти з вивчення кредитоспроможності часто наполягають на тому, що моральний чинник є найважливішим питанням у наданні кредиту.

Формування системи стандартів оцінки покупців включає слідуючі основні елементи:

• визначення системи характеристик, які оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців;

• формування та екcпертиза інформаційної бази;

• вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців;

• групування покупців за рівнем кредитоспроможності;

• диференціація кредитних умов відповідно до рівня кредитоспроможності. Формування стандартів оцінки покупців і диференціація кредитних умов

здійснюються окремо за різними формами кредиту - товарному і споживчому.

По товарному (комерційному) кредиту така оцінка здійснюється за слідуючими

критеріями :

• обсяг господарських операцій з покупцем і стабільність їх здійснення;

репутація покупця в діловому світі;

• платоспроможність покупця;

• результативність господарської діяльності покупця;

• стан кон'юнктури товарного ринку, на котрому покупець здійснює свою операційну діяльність;

• обсяг і склад чистих активів, котрі можуть складати забезпечення кредиту

при неплатоспроможності покупця і порушенні справи про банкрутство. По споживчому кредиту оцінка здійснюється за такими критеріями:

• дієздатність покупця;

• рівень доходів і регулярність їх формування;

• склад особистого майна покупця, котре може бути забезпеченням кредиту при витребуванні суми боргу в судовому порядку.

Формування і експертиза інформаційної бази має за мету забезпечити достовірність проведення оцінки кредитоспроможності покупця. Інформаційна база, яка використовується з цією метою, складається з відомостей, які надає

23

безпосередньо сам покупець (їхній перелік диференціюється в розрізі форм кредиту); даних, що формуються з внутрішніх джерел (якщо операції з покупцем носять постійний характер); інформації, яка формується із зовнішніх джерел (комерційного банку, що обслуговує покупця; інших його ділових партнерів).

Екпертиза отриманої інформації здійснюється шляхом логічної перевірки: в процесі ведення комерційних переговорів з покупцем; шляхом безпосереднього відвідування клієнта (при споживчому кредиті) з метою перевірки його майна і в інших формах відповідно до об'єму кредитування.

Вибір методів онцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців визначається змістом характеристик, що оцінюються. З цією метою можуть бути використані статистичний, нормативний, експертний, бальний методи.

В американській практиці використовується ще й такий метод, який зветься "складний диференційний аналіз" (МDА), де залежною змінною є ймовірність невиконання зобов'язань, а незалежною - фактори, що пов'язані з фінансовою стабільністю та спроможністю компанії виплатити кредит. Система МDА передбачає "підраховану" надійність платоспроможності, яка має в основі показники змінних, що є дуже важливим для розмежування потенційно добрих та "потенційно поганих клієнтів"".

Компанія має постійну інформацію про коефіцієнт "критичної" оцінки(QR):

Loading...

 
 

Цікаве