WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

Управлiння оборотними активами i дебiторською заборгованiстю пiдприємства - Курсова робота

Агресивний підхід до формування оборотних активів заключається в мінімізації всіх форм страхових резервів за окремими видами цих активів. При відсутності збоїв в ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їх використання. На думку Стоянової таку політику підприємства ведуть або в умовах достатньої визначеності ситуації, коли об'єм продажу, строки надходжень і платежів, необхідний об'єм запасів і точний час їх споживання і т. д. відомі заздалегідь, або при необхідності суворої економії буквально на всьому. Однак будь - які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані діями внутрішніх чи зовнішніх факторів, призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення об'єму виробництва і реалізації продукції.

Таким чином, вибрані принципові підходи до формування оборотних активів підприємства (чи тип політики їх формування), відображаючи різні співвідношення рівня ефективності їх використання і ризику, в кінцевому підсумку визначають суму цих активів і їх рівень відносно до об'єму операційної діяльності.

З.Оптимізація об'єму оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання і ризику. Процес оптимізації об'єму оборотних активів на цій стадії формування політики управління ними складається з трьох основних етапів.

На першому етапі з врахуванням результатів аналізу оборотних активів в попередньому періоді визначається система міроприємств з реалізації резервів, направлених на скорочення тривалості операційного, а в його рамках - виробничого і фінансового циклів підприємства. Період обігу коштів (фінансовий цикл) можна скорочувати шляхом зменшення 1) періоду обігу товарно - матеріальних цінностей за рахунок організації швидшого виробничого процесу та відвантаження продукції; 2) періоду обігу дебіторської заборгованості за рахунок прискорення розрахунків; 3) подовження періоду обігу кредиторської заборгованості (сповільнення розрахунків за

придбані ресурси). Скорочення періоду тривалості фінансового циклу слід здійснювати доти, поки не настане збільшення собівартості продукції і скорочення виручки від реалізації.

На другому етапі на основі вибраного типу політики формування оборотних активів, запланованого об'єму виробництва і реалізації окремих видів продукції і виявлених резервів скорочення тривалості операційного циклу (в розрізі окремих його стадій) оптимізується об'єм і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту і суми.

На третьому етапі визначається загальний об'єм оборотних активів підприємства на плановий період :

ЗОп = ЗСп + ЗГ + ДЗп + ГАп + Іп,

де ЗОп- загальний об'єм оборотних ативів підприємства на кінець досліджуваного планового періоду;

ЗСп- сума запасів сировини і матеріалів на кінець планового періоду;

ЗГп- сума запасів готової продукції на кінець планового періоду (з включеним до неї перерахованого об'єму незавершеного виробництва);

ДЗп- сума дебіторської заборгованості на кінець планового періоду;

ГАп- сума грошових активів на кінець планового періоду;

Іп- сума інших видів оборотних активів на кінець планового періоду;

На мою думку, якщо грошові засоби, дебіторська заборгованість і виробничо-матеріальні запаси підтримуються на досить низьких рівнях , то ймовірність неплатоспроможності чи нестачі коштів для здійснення рентабельної діяльності досить висока.

Ступінь ризику

Рівень власного

оборотного капіталу

Низький

Середній

Високий

Малюнок 1. Ризик втрати ліквідності та рівень власного оборотного капіталу.

З малюнка 1 видно, що із зростанням величини власних обігових коштів ризик втрати ліквідності зменшується. Звичайно ж, взаємозв'язок має складніший вигляд, оскільки не всі поточні активи однаково позитивно впливають на рівень ліквідності. Але незважаючи на це можна сформулювати варіант управління обіговими коштами, який зводить до мінімуму ризик втрати ліквідності: чим більше поточні активи перевищують поточні зобов'язання, тим ступінь ризику менший.

4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів. Потреба в окремих видах оборотних активів і їх сума суттєво коливається залежно від сезонних особливостей здійснення операційної діяльності. Так, на підприємствах ряду галузей агропромислового комплексу закупки сировини здійснюються на протязі лише певних сезонів, що визначає підвищену потребу в оборотних активах в цей період в формі запасів цієї сировини. На підприємствах окремих галузей є можливість переробки сировини лише на протязі "сезону переробки" з наступною рівномірною реалізацією продукції, що визначає в такі періоди підвищену потребу в оборотних активах в формі запасів готової продукції. Коливання в розмірах потреби на окремі види оборотних активів можуть викликатись і сезонними особливостями попиту на продукцію підприємства. Тому в процесі управління оборотними активами слід визначати їх сезонну (чи іншу циклічну) складову, котра представляє собою різницю між максимальною і мінімальною потребою в них на протязі року.

Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів здійснюється за слідуючими етапами :

На першому етапі за результатами аналізу помісячної динаміки рівня оборотних активів в днях обороту чи в сумі за ряд попередніх років будується графік їх середньої "сезонної хвилі". В окремих випадкох він може бути конкретизований за окремими видами оборотних активів.

На другому етапі за результатами графіку "сезонної хвилі" розраховуються коефіцієнти нерівномірності (мінімального і максимального рівнів) оборотних активів відносно до середнього їх рівня.

На третьому етапі визначається сума постійної частини оборотних активів за слідуючою формулою :

ОАпост = ОАп * Кмін,

ОАпост - сума потстійної частини оборотних активів в плановому періоді;

ОАп - середня сума оборотних активів підприємства в плановому періоді;

Кмін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних активів;

На четвертому етапі визначається максимильна і середня сума змінної частини оборотних активів в плановому періоді. Ці розрахунки здійснюються за слідуючою формулою :

ОАп макс = ОАп * (Кмакс - Кмін);

ОАп серед == ( ОАп * (Кмакс - Кмін))/ 2 , або

ОАп серед = (ОАп макс - ОАпост) / 2 ,

де ОАп макс - максимальна сума змінної частини оборотних активів в

плановому періоді;

ОАп серед - середня сума змінної частини оборотних активів в плановому періоді;

ОАпост - сума постійної частини оборотних активів в плановому періоді;

Кмін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних активів;

Кмакс - коефіцієнт максимального рівня оборотних активів;

Співвідношення постійної і змінної частин оборонних активів являється основою управління їх оборотності і вибору конкретних джерел їх фінансування.

5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Хоча всі види оборотних активів в тій чи іншій мірі являються ліквідними (крім витрат майбутніх періодів і безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх термінової ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними (особливо невідкладними) фінансовими зобов'язаннями. З цією метою з врахуванням об'єму і графіку майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена доля оборотних активів в формі грошових засобів, високо- і середньоліквідних активів.

Приклад. На підприємстві "Фрі Флай" коефіцієнт загальної ліквідності становить: на кінець звітного періоду 208,4/227,7=0,91;

на початок 111,9/122,7=0,91;

коеф. миттєвої ліквідності:

к.п. (208,4- 15,6)/227,7 = 0,84;

п.п. (111,9- 31,3)/122,7 = 0,65;

коеф. абсолютної ліквідності:

к.п. (12,8 + 0,1)/227,7= 0,056;

п.п. 1,2/122,7=0,0097.

Фірмі якнайшвидше потрібно покращувати структуру обігових коштів, щоб уникнути можливих неприємностей при терміновому погашенні короткотермінової заборгованості.

6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Як будь- який вид активів оборотні активи повинні генерувати певний прибуток при їх використанні у виробничо-збутовій діяльності підприємства. Взаємозв'язок рентабельності й рівня оборотного капіталу підприємства можна прослідкувати за допомогою графіка на малюнку 2 .

Прибуток

Рівень оборотного капіталу

Низькийй

Середній

Високий

Із нього видно, що при низькому рівні оборотного капіталу господарська діяльність підприємства не підтримується належним чином, а звідси - періодичні збої в роботі (неритмічність виробництва), можлива втрата ліквідності та низький прибуток. При деякому оптимальному рівні оборотного капіталу (величина власних обігових коштів дорівнює нормативній) прибуток стає максимальним. Подальше збільшення величини обігових коштів може призвести до того, що підприємство буде мати в розпорядженні тимчасово вільні активи, які не працюватимуть, а також надлишкові витрати фінансування, що призведе до зниження прибутку. Тому складовою частиною розроблюваної політики являється забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфелю короткострокових фінансових вкладень.

Loading...

 
 

Цікаве