WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Справляння ПДВ в с-г - Курсова робота

Справляння ПДВ в с-г - Курсова робота

Cума податкових зобов'язань, визначена сільськогосподарським товаровиробником або ж переробним підприємством у податкових векселях, виданих при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, повинна бути в будь-якому випадку врахована в податковій звітності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, оскільки ПДВ, що нараховується за імпортні товари, в повному обсязі підлягає зарахуванню до державного бюджету.

При подальшому використанні імпортованих товарів в різних категоріях операцій (за якими здійснюються розрахунки з бюджетом чи перераховуються кошти на спецрахунок) відповідно здійснюється i розподіл суми, вказаної в податковому векселі, до відповідних категорій сум податкового кредиту (здійснюється розподіл податкового кредиту по операціях, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом i за якими кошти перераховуються на спецрахунок): до суми податкового кредиту відповідної категорії може бути включена частка ПДВ, визначена в податковому векселі, що відповідає частці використання цих товарів у кожній з категорій операцій звітного періоду.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 02.12.98 р. №1328/98 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" не підлягають сплаті до бюджету i залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників суми ПДВ, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками ПДВ при здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

При цьому до власного виробництва відносяться не тільки товари (роботи, послуги), що мають чітко виражену сільськогосподарську спрямованість, це можуть бути i послуги з передачі власного майна в оренду, i несільськогосподарська продукція власних промислових чи харчових цехів (наприклад, випікання хліба, пошиття спецодягу, виробництво посуду тощо). Однак у наступному звітному році при визначенні права сільськогосподарського підприємства на використання в своїй діяльності норм Указу Президента України від 02.12.98 р. №1328/98 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" ця продукція не враховуватиметься як сільськогосподарська, i може скластися ситуація, коли господарство за підсумками звітного року може визначити, що обсяг реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки менше ніж 50 % від загальної суми валового доходу цього року, i право на застосування спеціального порядку оподаткування буде втрачено.

Норми Указу Президента України від 02.12.98 р. №1328/98 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" не розповсюджуються:

• на операції з продажу підакцизної продукції;

• на операції з продажу покупної (придбаної) продукції;

• на операції з продажу молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства.

Слід зауважити, що встановлений спеціальний порядок використання коштів, що залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, може використовуватися лише тими сільськогосподарськими товаровиробниками, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 % від загальної суми валового доходу підприємства.

Суми ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між податковими зобов'язаннями i податковим кредитом звітного періоду, то i суми податку, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, визначаються згідно з нормами вказаного пункту як різниця податкових зобов'язань i податкового кредиту звітного періоду.

Суми ПДВ, які не сплачуються до бюджету, використовуються на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення i у разі нецільового їх використання стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Враховуючи, що для перерахування коштів, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, встановлюється порядок цільового використання i ці кошти перераховуються на спеціальні рахунки, що відкриваються установами банків (лист Нацбанку України від 05.03.99 р. № 25-111/463-1961), а також те, що Указом Президента України від 02.12.98 р. №1328/98 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" встановлено необхідність контролю за цільовим використанням вказаних коштів, операції, за якими суми ПДВ до бюджету не сплачуються, мають відображатися сільськогосподарськими товаровиробниками в окремій податковій декларації.

Необхідність складання окремої звітності та ведення платниками окремого бухгалтерського та податкового обліку за видами операцій вказано також i в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".

Цим Порядком визначається:

• необхідність ведення окремого обліку по реалізованій та по придбаній продукції;

• необхідність складання окремої податкової звітності;

• періодичність подання такої звітності (щомісяця );

• порядок врахування від'ємної різниці (дебетового сальдо ПДВ) між податковими зобов'язаннями i податковим кредитом.

Проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів по окремій декларації не передбачено, оскільки розрахунки по ПДВ здійснюються не з бюджетом. Право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише за тими операціями i лише по тій податковій декларації, за якими по ПДВ провадяться розрахунки з бюджетом (підакцизна продукція, покупна продукція, операції з продажу молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства).

3.Проблеми адміністрування ПДВ у сільському виробництві.

Одним із способів стимулювання розвитку будь-якої галузі виробництва є надання суб'єктам підприємницької діяльності податкових пільг. Саме такий шлях державної підтримки сільськогосподарської галузі вибрали законодавці. Щороку приймається ряд нормативно-правових актів, які встановлюють пільговий режим оподаткування діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Не став винятком і 2001 рік. Зокрема, були прийняті Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 18.01.2001 р. № 2233-III, а також Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років" від 18.01.2001 р. № 2238-III.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 18.01.2001 р. № 2233-III було відновлено пільгу сільськогосподарським товаровиробникам, установлену п. 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями , дія якої закінчилася 01.01.2001 р. Згідно нововведення: "до 1 січня 2004 року призупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі, здійснюваного сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, в яких сума, отримана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України".

Враховуючи порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, зокрема Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 18.01.2001 р. № 2233-III № 2233, можна помітити, що акумулювання сільськогосподарськими товаровиробниками сум ПДВ у вигляді дотацій потрібно здійснювати з 10.02.2001 р. (дати набуття чинності цим Законом). Як бачимо "гіркий" досвід реалізації розглядуваної пільги для сільськогосподарських товаровиробників повторився. Варто лише пригадати період, коли сільськогосподарські товаровиробники були позбавлені цієї пільги (з дати опублікування (25.05.2000 р.) Указу Президента України "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 2 грудня 1998 року № 1328" від 23.05.2000 р. № 696/2000 до набуття чинності 27.07.2000 р. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 13.07.2000 р. № 1874-III).

Loading...

 
 

Цікаве