WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Порядок ведення та декларування ПДВ - Курсова робота

Порядок ведення та декларування ПДВ - Курсова робота

При встановленні строків сплати податку на додану вартість до бюджету для юридичних осіб визначальною є середньомісячна сума ПДВ, обчислена за IV квартал минулого року. При цьому в розрахунок не беруться стан, обчислені по перерахунках податку за попередні роки, а також суми нарахованої пені.

Після визначення середньомісячної суми податку за IV квартал минулого року по кожному платнику податкові інспектори можуть установити для них строки сплати ПДВ до бюджету.

Якщо обчислена в місячній декларації сума ПДВ буде більшою від суми податку сплаченого декадними платежами, доплата податку за результатами перерахунку проводиться не пізніше строку, встановленого для подання місячної декларації (тобто до 15 числа наступного місяця).

У випадках, коли сума податку, сплаченого декадними платежами, буде більшою, ніж сума, обчислена в місячній декларації, від'ємна різниця, за відсутності в платника недоїмки по платежах до бюджету, на підставі письмової заяви повертається платнику у 5 - денний строк з дня подання заяви або зараховується в рахунок наступних платежів.

Якщо строки подання декларацій, а відповідно і строки сплати податку за ці періоди припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, вони переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Новостворені підприємства, а також підприємства, які раніше не були платниками податку на додану вартість, сплачують податок, виходячи з фактичного обороту за кожний місяць (тобто один раз на місяць незалежно від суми податку). Після закінчення тримісячного строку з дня створення підприємства обчислюється середньомісячна сума ПДВ за ці три місяці, і надалі строки сплати податку визначаються виходячи з цієї суми згідно з порядком, викладеним вище. Керівники податкових інспекцій в деяких випадках можуть переносити строки подання декларацій та строки сплати ПДВ для окремих платників на 5 днів.

Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником і головним бухгалтером підприємства платника, вважаються неподаними і повертаються платникам для доопрацювання.

Таким чином, ми розглянули порядок визначення строків сплати та подання декларацій для юридичних осіб. Дещо інший порядок застосовується для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: ці платники повинні протягом року щоквартально до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і до 15 листопада приносити до бюджету авансові платежі в розмірі 1/4 суми річних платежів. Річна сума авансових платежів визначається на основі суми податку, сплаченого за минулий календарний рік, або на основі планових сум доходу в поточному році. До 15 березня наступного року за звітом платник податку повинен подати до податкової інспекції декларацію про фактично одержані доходи, на основі яких обчислюється сума ПДВ за звітний рік. Якщо сума податку, сплаченого авансовими платежами, менша від суми податку, обчисленого за декларацією за звітний період, платнику необхідно до 15 березня внести в бюджет від'ємну різницю; відповідно якщо ця сума більша ніж різниця підлягає поверненню платнику за його письмовою заявою.

Висновки.

На сьогодні податок на додану вартість є одним з основних шляхів надходження грошей у бюджет держави. Беручи до уваги вищесказане і аналізуючи те, що сказав Президент, можна сказати, що держава переоцінила ефективність податку на додану вартість. В результаті чого постраждали суб"єкти підприємницької діяльності (СПД), їхні доходи впали, а тому впав і рівень ВВП. Тож можна зробити висновок, що недоцільність прийняття цього закону призвела до вагомого гальмування економічного розвитку країни. Відміни ПДВ у нашій країні чекають багато приватних підприємців та юридичних лиць, оскільки податків стане менше, то платити їх будуть справніше, буде менше спроб ухилитися від оподаткування. Але ще не прийнято закону про відміну ПДВ, хоча прийнято закон про єдиний податок. Звідси випливає, що юридичні та фізичні особи які займаються підприємницькою діяльністю умовно можна поділити на дві групи, ті що сплачують ПДВ, та ті, що сплачують єдиний податок, на мою думку це не дуже зручно, оскільки в такому випадку потрібно вести подвійний облік підприємців, тих хто сплачує ПДВ, таких хто сплачує єдиний податок, а це в свою чергу призводить до приховування фактичних доходів.

Кредитування ПДВ із бюджетів здійснюється за рахунок загальних надходжень податку на додану вартість, фінансовим органам й згідно з переданими податковими іншими розрахунками.

Існують два основних методи обчислення суми ПДВ, залежно від виду діяльності підприємства, саме тому встановлені два види декларації по податку на додану вартість, які підприємства подають у податкові інспекції. Декларацію за формою №1—подають підприємства, які займаються виготовленням товарів (робіт, послуг), декларацію за формою №2—підприємства, які займаються торгівельною, оптовою,

заготівельною, постачальницько-збутовою та посередницькою діяльністю. У випадках, коли підприємство поряд із виробничою, займається і торгівельно-посередницькою діяльністю, обчислення ПДВ проводиться окремо по кожній діяльності:

Податкові органи мають право накладати такі санкції:

а)У разі приховування (заниження) оподатковуваного обороту з платників податку в доход бюджету стягується сума податку, вирахуваного із заниженого прибутку, штраф у двократному розмірі нарахованої суми податку, а при повторному порушенні протягом року штраф у п'ятикратному розмірі суми податку, обчислені із заниженого обороту і штраф і податок вносяться до бюджету за рахунок доходу, що

залишається у розпорядженні платника, в 10-денний строк від дня складання акту про виявлення порушень.

б)На службових осіб, винних у приховуванні (заниженні)оподатковуваного обороту, а також відсутності бухгалтерського обліку та веденні його з порушенням установленого порядку,

несвоєчасному поданні чи поданні за невстановленою формою декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків до бюджету , накладається штраф у розмірі від п'яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати.

в)Платники податку за неподання, або несвоєчасне подання податковим органам декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування і сплати ПДВ, а також за неподання, або несвоєчасне подання установами банків платіжних доручень на перерахування ПДВ, сплачують до бюджету ще 10% від належних сум податку.

г)Своєчасно не сплачені суми податку стягуються за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2% із суми недоїмки за кожен день прострочення (включаючи день сплати).

Таким чином, ми розглянули порядок визначення строків сплати та подання декларацій для юридичних осіб. Дещо інший порядок сплати ПДВ застосовується для громадян, які займаються приватною підприємницькою діяльністю: ці платники повинні протягом року, щоквартально до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і до 15 листопада вносити до бюджету авансові платежі в розмірі 1/4 суми річних платежів. Річна сума авансових платежів визначається на основі суми податку, сплаченого за минулий календарний рік, або на основі планових сум доходу в поточному році. До 15 березня наступного року за звітом, платник податку повинен подати до податкової інспекції декларацію про фактично одержані доходи, на основі яких обчислюється сума ПДВ за звітний рік. Якщо сума податку, сплаченого авансовими платежами, менша від суми податку, обчисленого за декларацією за звітний період, платнику необхідно до 15 березня внести в бюджет від'ємну різницю;

відповідно якщо ця сума більша ніж різниця то вона підлягає поверненню платнику за його заявою.

Література

  • Закон України від 3.04.1997р. "Про ПДВ " №168/97//Голос України 15.05.1997р.

  • Закон України "Про Державний бюджет на 1997-2001 роки"./ Відомості Верховної Ради України.

  • Василик О.Д. "Теорія фінансів" К.:НІОС 2000р.

  • Вісник податкової служби України №44 листопад 1999р.. Журнал податкової адміністрації.

  • Вовченко А. "DIXI" газета Бізнес №47 листопад 2000р.

  • Опарін В.М. Фінанси.—К.:1999р.

  • Фінанси України. Науково теоретичний журнал Міністерства фінансів України.

  • Федосов В.М. Податкова система України: підручник. К.: Либідь. 1994р.

  • Юрій С.І., Бескид Й.М. "Бюджетна система України" К.:НІОС 2000р.

  • Loading...

     
     

    Цікаве