WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податок на прибуток - Курсова робота

Податок на прибуток - Курсова робота

При ознайомленні з проектом Податкового кодексу привертає до себе увагу те, що проблема вдосконалення оподаткування прибутку підприємств у документі не знаходить достатнього вирішення. У ньому зберігається в основному діючий на сьогодні порядок з оподаткування прибутку, а окремі нововведення викликають сумніви.

Щоб висвітлити недоліки і можливі заходи щодо їх усунення, звернемося до думки спеціаліста-практика. Своє бачення недоліків проекту Податкового кодексу в частині оподаткування прибутку підприємств в статті "Податок на прибуток: проблеми законодавства"11 висвітлила начальник ДПІ в Ужгородському районі Закарпатської області, Марія Бадиба. Тут же вона дала і деякі рекомендації щодо вдосконалення проекту. Хоча проблеми, на мою думку, висвітленні більше з позиції податковика.

На її погляд основним і таким, що заслуговує на особливу увагу, є те. що суму прибутку підприємств, яка є об'єктом оподаткування, згідно з проектом Кодексу пропонується визначати шляхом зменшення скоригованих валових доходів на суму

валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. При цьому ігнорується поняття собівартості продукції та необхідності калькулювання продукції як за планом, так і фактично.

На перший погляд, це є начебто раціональний підхід, який скорочує облік доходів і витрат на підприємстві, спрощує роботу органів контролю за справлянням податків і ніби сприяє правильному визначенню суми, що підлягає оподаткуванню. А насправді за цією удаваною простотою криється немало "підводних каменів".

Аж ніяк не можна погодитися з тим. що до валових витрат включається вартість матеріально-виробничих ресурсів уже на стадії їх придбання з наступним коригуванням валових витрат на різницю залишку цих матеріалів на кінець звітного періоду порівняно із залишком на його початок.

Застосування пропонованої методики віднесення витрат матеріально-виробничих ресурсів на виробництво продукції та ігнорування контролю за дотриманням норм витрат матеріально виробничих ресурсів на виробництво продукції сприяють на рівні Закону випуску неврахованої готової продукції тобто приховуванню доходу, а значить, несплаті податку з цього доходу. Іншими словами, це є сприяння тіньовій економіці на рівні Закону.

Дослідження показують, що на переважній більшості підприємств не складають планових калькуляцій, які б не дозволяли випускати збиткову продукцію. Не складаються й калькуляції фактичної собівартості випущеної продукції (робіт, послуг). У результаті на цих підприємствах не можна провести системний аналіз причин; що призводять до збитків від реалізації продукції власного виробництва. А можливо, комусь і за краще одержувати прибутки за рахунок тіньової економіки.

Валові витрати коригуються також залишками частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві і часткою матеріальних витрат у готовій продукції. Незважаючи на те, що є окремі рекомендації щодо визначення цих часток, вони на практиці виконуються поверхово. Точне визначення цих часток досить складне, громіздке, забирає багато часу як у бухгалтерів підприємств, так і в податківців при перевірці достовірності даних.

Цей порядок віднесення матеріально-виробничих запасів на валові витрати може мати й інші небажані наслідки. Наприклад, придбані матеріальні цінності можуть бути використаю в подальшому на потреби будівництва, реконструкції, модернізації ремонту та інше, пов'язане з поліпшенням .основних фондів, витрати на які. в тому числі й матеріальні не включаються до складу валових витрат. Зрозуміло, що це можна відрегулювати і в бухгалтерському, і в податковому обліку. Але це не збігатиметься в часі, — адже ми вже збільшили валові витрати, а значить зменшили прибуток і, відповідно, податок на цей прибуток. А врегулювання може здійснюватися із значним відривом.

Запропонована методика визначення суми оподатковуваних прибутків (доходів) спричинила новий вид обліку, так званий податковий облік, за допомогою якого акумулюються доходи й витрати. Як результат, визначається сума, яка підлягає оподаткуванню. Водночас на підприємствах необхідно паралельно вести і бухгалтерський облік згідно з раніше прийнятою методикою, головне місце в якій посідає облік і визначення витрат шляхом калькулювання собівартості продукції. А з прийняттям Верховною Радою України проекту Податкового кодексу передбачається окремо вести фінансовий облік і управлінський.

Закономірно виникає запитання: де ж тут спрощення для платника податків? Нема спрощення і для працівника податкової служби. Адже він повинен підняти всі первинні документи за операціями доходів і витрат, пересвідчитись у тому, що їх правильно й повністю відображено в податковому обліку, а вірніше, в додатках до декларації про прибуток підприємств, і водночас вишукувати облікову інформацію в бухгалтерському обліку.

Щодо встановлення єдиної ставки оподаткування прибутку підприємства в розмірі 30 відсотків. Ця "зрівнялівка" порушує принцип справедливості при оподаткуванні платників податків. Тут не можна не погодитися з думкою Голови ДПА України Миколи Азарова, висловленою у статті "Податкова політика в Україні: принципи і реалії" ("Вісник податкової служби України", № 15/98), що рівень податкової ставки повинен установлюватися з урахуванням можливостей платників податків, тобто рівня його доходів. Ці можливості мають полягати, на нашу думку, не лише в тому, щоб одержати максимальний зиск, а і в тому, щоб задовольнити насущні потреби суспільства. Такий виробник наперед знає, що він випускає продукцію низької рентабельності, реалізуючиїї за доступними цінами. Наприклад, в Ужгородському районі Закарпатської області ще не так давно вдосталь випускалося харчових продуктів, зокрема молочних. Але в останні роки через низьку рентабельність і навіть збитковість при 30-відсотковій ставці оподаткування прибутку населення району залишилася без цих продуктів.

Подібне спостерігається також з виробництвом інших видів украй необхідної продукції, а також з наданням послуг, робіт тощо.

Диференційований підхід при оподаткуванні прибутку підприємств. між іншим, є характерним для всіх розвинутих країн. Наприклад, вчені США Ейсан Нікбахт і Анжеліко Іроппеллі у своєму підручнику "Фінанси", виданому в українському перекладі у 1993 році, наводять дані які свідчать про те, що в США залежно від зростання рівня доходу того чи іншого підприємства відповідно зростає й рівень ставки оподаткування — від 15 до 46 відсотків.

Марія Бандиба привертає увагу до деяких нововведень у проекті Кодексу.

По-перше, йдеться про ст. 2090 "Порядок обліку доходів та витрат". У п. 1 цієї статті наголошується:

"...платник податку повинен вести точний і своєчасний облік доходів і витрат на підставі даних фінансового обліку, підтверджених відповідними документами, і відносити доходи і витрати до відповідних звітних періодів, у яких вони були отримані або проведені відповідно до методу нарахувань". Зрозуміло, що в загальному потоці реформ, що здійснюються сьогодні в нашій країні, певне місце посідає й реформування господарського обліку. З цього приводу є постанова Кабміну України "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів". Ймовірно, що ця реформа включатиме і ведення фінансового обліку. Але у кас його поки що немає. Програму реформування бухгалтерського обліку передбачається завершити до грудня 2001 року, а проект Податкового кодексу "вести в дію з 01.01.2000 р. Часу залишилось обмаль. А введення фінансового обліку вимагатиме щонайменше півтора-два роки. Адже для цього необхідно розробити нормативну базу, яка складається із загальних положень про фінансовий облік, плану рахунків та інструкції до нього, облікові документи і реєстри та форми звітності з поясненнями доїх складання. Усе це має бути доведено до підприємств завчасно.

Якщо чинний Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" складається з 22 статей, то в проекті Податкового кодексу цьому питанню відведено. вже 12 глав, 123 статті. Зрозуміло, що без використання комп'ютера тут не обійтись. Але нам відомо, що в Закарпатті, наприклад, комп'ютери є на двох відсотках підприємств платників податків. Навряд чи краще становище і в інших областях України. А бухгалтерам запам'ятати й використати всю інформацію, яку закладено до проекту, при надходженні великої кількості іншої інформації буде не під силу.

На думку податківців удосконалення законодавства з оподаткування прибутку (доходу) підприємств має бути спрямованим не лише на окремі, фрагментарні питання, а на весь спектр, який становить систему оподаткування. До того ж, це удосконалення має привести до кардинальних змін визначення об'єктів оподаткування, порядку визначення податкових ставок, умов надання та використання податкових пільг, порядку визначення прибутку (доходу) й нарахування на нього податку.

Потребує кардинального перегляду і діюча система контролю за нарахуванням і сплатою податку на прибуток підприємства.

Пропозиції щодо вдосконалення оподаткування прибутку (доходу) підприємств зводяться до такого.

По-перше, необхідно встановити такі об'єкти оподаткування:

а) прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) власного основного, допоміжних і обслуговуючих виробництв;

Loading...

 
 

Цікаве