WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Плата за землю - Курсова робота

Плата за землю - Курсова робота

Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних, районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, рад народних депутатів i призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.

Оволодіння усіма тонкощами справляння на перший погляд нескладного земельного податку зніме численні запитання, що виникають у платників, дасть можливість правильно застосовувати чинне законодавство i, як наслідок, уникнути застосування фінансових санкцій до платників земельного податку, забезпечити своєчасне та повне надходження до бюджетів коштів від плати за землю. А якщо врахувати, що ця плата в повному обсязі надходить до місцевих бюджетів, то це сприятиме своєчасній виплаті заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат на регіональному рівні.

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СПРАВЛЯННЯ В БЮДЖЕТ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Верховна Рада України 08.02.2001 р. прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про плату за землю" щодо оподаткування земельних часток (паїв)" (текст Закону див. на стор. 27).

Після прийняття Указу Президента від 09.12.99 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" в державі розпочалася суцільна реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), які перетворилися на підприємства різних організаційно-правових форм (фермерські господарства, приватні агропідприємства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо).

Зміна власників землі та землекористувачів призвела до значного перерозподілу земель. З'явилися власники землі та землекористувачі, серед яких одні вирішили самостійно господарювати на землі, отримали земельні частки (паї) в натурі і оформили Державні акти на право власності на землю, а інші — передали свої земельні частки (паї), посвідчені сертифікатами на право на земельну частку (пай), в оренду.

Однак непоодинокі випадки, коли громадяни, отримавши земельні частки в натурі і оформивши Державні акти на право власності на землю, також передавали земельні ділянки в оренду іншим суб'єктам.

Разом з тим відповідно до Закону України від 17.12.98 р. № 320-ХІV "Про фіксований сільськогосподарський податок" (далі — Закон № 320-ХІV) серед податків і зборів (обов'язкових платежів), в рахунок яких сплачується фіксований сільськогосподарський податок, є плата (податок) за землю. Тому платник фіксованого сільськогосподарського податку не сплачує окремо земельний податок.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями) земельний податок сплачується власниками землі та землекористувачами, крім орендарів. Для сільськогосподарських товаровиробників — платників фіксованого сільськогосподарського податку дія вказаного Закону втратила чинність, а на власника земельної ділянки чинність цього Закону продовжує поширюватись.

Враховуючи особливості перетворень, що виникли в результаті реформування аграрного сектора економіки і значною мірою вплинули на стосунки між власниками земельних ділянок, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та платниками фіксованого сільськогосподарського податку, які включають орендовані землі в розрахунок земельного податку, було внесено зміни до Закону України "Про плату за землю". Зокрема встановлено, що власники земельних часток (паїв) є платниками земельного податку, а земельні частки (паї) — об'єкт обкладання податком.

Законом України від 08.02.2001 р. № 2271-ІІІ внесено доповнення до ст. 12 Закону України "Про плату за землю", які визначають, що на період дії Закону № 320-ХІV (до 01.01.2004 р.) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від сплати земельного податку до бюджету. При цьому платник фіксованого сільськогосподарського податку, включаючи в свій розрахунок орендовані землі, окремо земельний податок не сплачує.

У разі надання власниками та землекористувачами земельних ділянок, земельних часток (паїв) в оренду іншим особам (не платникам фіксованого сільськогосподарського податку) земельний податок сплачується ними на загальних підставах. Якщо ж договором оренди земельної частки (паю) передбачено інше, то виконуються умови такого договору.

ВИСНОВКИ

Історія розвитку людського суспільства свідчить, що в різні періоди існували різноманітні податки. Проте, найбільшого розвитку податки досягають в умовах розвинутої ринкової економіки. Вони стають об'єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними і фізичними особами.

З здобуттям незалежності Україна почала проводити свою податкову політику, формуючи власну податкову систему. Це був нелегкий період тому, що не можна і недоцільно водночас відійти від усієї попередньої практики.

В процесі написання курсової роботи нами була опрацьована тема "Плата за землю". Детально розглянуто механізм і особливості стягнення податку за землю. Також висвітлені деякі аспекти cплати орендної плати.

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.

Плата за землю є одним із видів доходів місцевих бюджетів, що зараховується на рахунки відповідних рад (сільської, селищної, міської), на території яких розташовані земельні ділянки. Її розмір становить близько 12 відсотків від загальної суми надходжень коштів до місцевих бюджетів.

Оволодіння усіма тонкощами справляння на перший погляд нескладного земельного податку зніме численні запитання, що виникають у платників, дасть можливість правильно застосовувати чинне законодавство i, як наслідок, уникнути застосування фінансових санкцій до платників земельного податку, забезпечити своєчасне та повне надходження до бюджетів коштів від плати за землю. А якщо врахувати, що ця плата в повному обсязі надходить до місцевих бюджетів, то це сприятиме своєчасній виплаті заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  • Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996. №254 /96–ВР// Відомості ВРУ. – 1996.–№ 30.

  • Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування." //Відомості ВРУ.–1998. – №10.

  • Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" //Офіційне видання.–К.–1998.

  • Азаров М. Податкова політика в Україні: принципи і реалії //Вісник податкової служби України. – 1998. – № 15.

  • Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа.,1997.

  • Дикань Л.В., Воїнова Т.С., Бережний Є. Деякі аспекти оподаткування в Україні // Фінанси України. – 1999. – № 4.

  • Кириленко О.П. Класичні засади побудови оподаткування у вітчизняній системі // Фінанси України. – 1999. – № 11.

  • Кириленко О.П. Фінанси: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероблене і доповнене, – Тернопіль: "Економічна думка" 1998.

  • Крисоватий А.І. Державна податкова політика і система податків //Фінанси України. – 1998.– № 1.

  • Микитюк О.І. Фінансове забезпечення розвитку малих підприємств // Фінанси України. – 1999. – № 6.

  • Молчанова Л. Виконання податками своїх функцій в умовах перехідної економіки України // Науковий вісник. – 1999. – № 12.

  • Податки / Бурковський В.В., Кармазин Б., Калам бет С.В., Водолазька О.А. / За редакцією Бурковського В.В. – Дніпропетровськ: Пороги. – 1998.

  • Суторміна В.М., Федоров В.М., Андрущенко В.Л. Держава – податки – бізнес (із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки). – К.: Либідь, – 1992.

  • Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – К:, 2000.

  • Loading...

     
     

    Цікаве