WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вiтчизняний досвiд адмiнiстрування прибуткового податку - Курсова робота

Вiтчизняний досвiд адмiнiстрування прибуткового податку - Курсова робота

Міністерство науки і освіти України

Тернопільска академія народного господарства

Інститут фінансів

Кафедра податків

та фіскальної політики

Курсова робота

на тему:

"Вітчизняний досвід адміністрування прибуткового податку"

Науковий керівник:

Крисоватий А.І.

Виконав:

студент групи Ф-41

Бартків І.М.

Тернопіль 2001

План

Вступ

  • Прибутковий податок у податковій системі України.

  • Становлення прибуткового податку та історія розвитку.

  • Порядок розрахунку, сплати прибуткового податку та проблеми його адміністрування.

    Висновок

    Зміст

    Вступ...............................................................................................4 ст.

  • Прибутковий податок у податковій системі України...5 ст.

  • Становлення прибуткового податку та історія розвитку........................................................................................12 ст.

  • Порядок розрахунку, сплати прибуткового податку та

    проблеми його адміністрування.....................................17 ст.

    Висновок........................................................................................25 ст.

    Список використаної літератури.................................................26 ст.

    Вступ

    Однією з основних функцій держави є перерозподіл доходів громадян шляхом справляння податків з подальшим спрямуванням грошових коштів на громадські потреби. Прибутковий податок з громадян – основний у системі прямих особистих податків з фізичних осіб. Виконуючи як фіскальну, так і соціально-економічну(регулюючу) функції, прибутковий податок має велике громадське значення. Як обов'язковий платіж з особистих доходів громадян, що надходить безеквівалентному порядку в дохід бюджету, він має разом з тим зворотний характер, тобто забезпечує матеріальні та соціальні потреби населення. Від вчасної та повної сплати прибуткового податку до бюджету залежить вчасно виплата заробітної плати працівникам закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інших бюджетних установ. Грошової допомоги багатосімейним і малозабезбеченим громадянам та інші виплати соціального напрямку.

    Зародження прибуткового податку відбувалось з появою перших держав, а формування його продовжується і досі. За час існування незалежної України сам податок, як і його ставки, часто змінювався. Тому важливо зрозуміти і усвідомити значення податку для бюджету та його місце серед інших податків. В даній курсовій роботі буде приділена увага існуванню прибуткового податку в податковій системі України та проблеми його адміністрування.

    1.Прибутковий податок в податковій системі України.

    Податки з населення – це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою і населенням із приводу примусового обов'язкового вилучення частини доходу для створення централізованого грошового фонду держави [7.- с. 327].

    Прибутковий податок з громадян є вразливим інструментом податкової політики. Як джерело доходів бюджетів цей податок твердо виконує фіскальну функцію.

    В основу діючого механізму прибуткового податку покладено такі принципи як дискретність оподаткування, його прогресивний характер та значне пільгове спрямування. Йому властиві низка інших принципів з дванадцяти визначених для системи оподаткування [8. – с. 56].

    Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального й майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства – як ті, що постійно проживають (у цілому не менше ніж 183 дні у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

    Об'єкт оподаткування визначається залежно від характеру проживання платника в Україні. У громадян, які постійно проживають в Україні, об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. У громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, об'єктом оподаткування є дохід, одержаний лише з джерел в Україні [7.- с. 327].

    Суб'єкт прибуткового податку охоплює специфічну групу правовідносин, які торкаються взаємозв'язку мі громадянином і державою. Хотілося б послатись на фразу А.Сміта: "власник землі обов'язково є громадянином тієї країни, де знаходиться його власність. Власник капіталу є, по суті, громадянином всього світу і зовсім не обов'язково пов'язаний з якою-небудь окремою країною" (А.Смит. Исследование о природе и причинах богатства народов. М., 1962, с.605). Цей принцип розвивається Європейською соціальною хартією, яка була прийнята 18 жовтня 1961р. і вступила в силу з 1965р., в відповідності з якою хартія зобов'язує сторони, які домовляються, скорочувати або відміняти канцелярські та інші збори, що сплачуються іноземними робітниками або їхніми наймачами (ст. 18) і забезпечувати їм умови, не менш сприятливі порівняно з власними громадянами, по всіх питаннях, які торкаються податків, зборів і відрахувань (п. 5 ст. 9).

    Таким чином, в основі оподаткування осіб закладені два основних принципи:

  • принцип рівності в податковій сфері іноземців, осіб без громадянства і осіб держави, на території якої вони отримують доходи;

  • право держави, громадяни якої отримують доходи за її межами, обкладати ці доходи податком, кошти від надходження якого повинні витрачатись на розвиток виробництва даних територій (див. С.Г.Попеляев. Подоходный налог – принципы и структура. М., 1993, с. 13) [6. – с. 154].

    Однією з важливих умов формування цивілізованих ринкових відносин у нашій країні є побудова і функціонування ефективної системи оподаткування. Для забезпечення виконання державного бюджету, що сьогодні становить чималу проблему для України, необхідно насамперед забезпечити раціональне оподаткування фізичних і юридичних осіб. При цьому податки і збори, що впроваджуються, повинні бути виправдані як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях, а ставки податків — помірними для платників податків.

    Безумовно, ключову роль у формуванні доходів державного бюджету відіграють надходження від юридичних осіб, проте надходження в бюджет від фізичних осіб також істотні: наприклад, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" прибутковий податок із громадян становить 7,3% бюджетних доходів, що можна порівняти з надходженнями від податку на прибуток підприємств (близько 8%).

    У розвинутих країнах податки на доходи фізичних осіб становлять значну частину доходів бюджету і посідають одне з перших місць у списку джерел державних доходів. Для країн з розвинутою ринковою економікою є цілком виправдано, оскільки рівень доходів населення там досить високий, щоб забезпечити такий обсяг надходжень до державного бюджету. В Україні, де. за деякими оцінками, близько 80-90% усього населення країни перебуває поза межею малозабезпеченості, цифра 7,3% — питома вага прибуткового податку в доходах бюджету — є порівняно високою, так само як і станки цього податку, що змінювалися кілька разів протягом 1993—1999 років. Слід зазначити, що прибутковий податок у нашій країні зазнав значних змін протягом короткого періоду часу, як і пов'язані з ним мінімальна заробітна плата і неоподатковуваний мінімум доходів (див. табл. 1)[15. – с. 18].

    Таблиця 1. Зміни розмірів мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного мінімуму доходів у 1993-1999 роках

    Періоди

    Мінімальна зарплата, крб.

    Неоподатковуваний мінімум, крб.

    Підстава для використання

    Січень—травень 1993 р.

    4600

    4600

    Декрет КМУ № 13-92 від 26.12.1992 р.

    Червень—серпень 1993 р.

    6900

    13800

    Постанова ВР України від 01.06.1993 р.. Постанова КМУ № 433 від 10.06.1993 р.

    Вересень— листопад 1993^).

    20000

    40000

    Постанова ВР України від 27.08.1993 р., Постанова КМУ від 10.09.1993р.

    Грудень 1993 р. — вересень 1994 р.

    60000

    120000

    Постанова ВР України від 25.11.1993 р.. Постанова КМУ № 1032 від 14.12.1993 р.

    Жовтень 1994 р.— січень 1995 р.

    60000

    780000

    Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519" від 31.10.1994р.

    Лютий —вересень 1995 р.

    60000

    1400000

    Указ Президента України від 03.02.1995 р. № 100/95

    Жовтень 1995 р.—лютий 1996 р.

    60000

    1700000

    Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519" від 21.11.1995 р.

    Березень 1996 р.— грудень 1997 р.

    1500000 (15 грн.)

    1700000 (17 грн.)

    Постанова ВР України від 20.02.1996 р. № 49/96-ВР "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком"

    Січень—червень 1998 р.

    45 грн.

    17 грн.

    Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік" від 24.12.1997 р № 760/97-ВР

    Липень—грудень 1998 р.

    55 грн.

    17 грн.

    Закон України "Про внесення змін у статтю 2 Закону України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік" від 22.07.1998 р.

    Січень 1999 р. — теперішній час

    74 гри.

    17 грн.

    Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" від 25.12.109в р М* 366-ХІУ

  • Loading...

     
     

    Цікаве