WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розширення бази оподаткування - Курсова робота

Розширення бази оподаткування - Курсова робота

4

Зміст.

Вступ. 3

1.Сучасний стан системи оподаткування в Україні. 5

2. Прийняття Податкового кодексу - один із основних інструментів для динамічного прискорення економічного зростання в країні. 9

3. Концепція реформування та розширення системи оподаткування України. 17

Висновки. 25

Список літератури. 27

Вступ

Наша держава переживає складний етап докорінних перетворень, який ставить перед громадськістю цілу низку гострих питань, без розв`язання яких неможливих рух вперед.

Проведення податкової реформи в Україні - одне з ключових завдань, що потребує невідкладного вирішення, оскільки сутність та спрямованість чинної системи оподаткування не є стимулюючою, а залишається суто фіскальною.

Разом з тим, сучасний стан податкової реформи викликає велике занепокоєння у суспільстві, і особливо у професіоналів, які фахово займаються питаннями податкового консультування. Єдино правильна ідеологія цієї реформи, що передбачає спрощення податкового законодавства, розширення бази оподаткування, зменшення кількості податків, оптимізацію системи їх адміністрування, і, як наслідок, зниження податкового тиску втілюється в життя надто повільно і через надмірні амбіції багатьох "горе-реформаторів" взагалі ставиться під загрозу невдачі.

Потрібно докласти макимальних зусиль для завершення формування стабільного і стимулюючого податкового законодавства, яке б сприяло активізації підприємницької ініціативи суб`єктів господарювання, залученню відчизняних та іноземних інвестицій, нарощуванню обсягів виробництва, структурній перебудові економіки.

У модернізації податкового законодавства необхідно використання усієї палітри форм оподаткування, особливо що стосується підтримки і зміцнення великого бізнесу як провідного платника податків, швидкого й безперешкодного розвитку середнього та малого бізнесу як основи сфери обслуговування та головного сектору працевлаштування.

Беззаперечною є необхідність проведення повномасштабної легалізації некримінальних доходів та введення дієвих механізмів контролю за доходами, в тому числі з використанням непрямих методів при збереженні межі економічної доцільності і недопущенні надмірного тиску з боку органів державної виконавчої влади.

З метою зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування потрібно задіяти розширення повноважень місцевих органів влади у вирішенні питань фінансування потреб територіальних громад, у тому числі і через доповнення переліку місцевих податків.

Основним у вирішенні поставлених завдань має стати прийняття Верховною Радою Податкового кодексу. Цей крок сприятиме зміцненню в державі господарської і фінансової дисципліни, наведенню порядку у розрахунках і платежах, стабілізації економічних процесів, створить умови для розширення економічного відтворення.

1.Сучасний стан системи оподаткування в Україні.

Наша держава переживає складний етап докорінних перетворень, який ставить перед громадськістю цілу низку гострих питань, без розв`язання яких неможливих рух вперед.

Стан економіки значною мірою залежить від стану економічних реформ, бюджетної та податкової політики держави.

Сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої основна увага з боку держави приділяється пошуку рішень щодо поповнення державного бюджету. Оскільки 76 % бюджету складають податкові надходження, цю проблему намагаються вирішити шляхом збільшення податкових надходжень до бюджету. Проте рівень збирання податків залежить від рівня добробуту кожного окремого платника. Тому головною метою податкової політики держави повинне стати створення таких умов діяльності підприємств, за яких їм було б вигідно додержуватись податкового законодавства.

Сучасна податкова система має значною мірою конфіскаційний характер. Вона вкрай складна для платників податків, стримує розвиток виробничого сектора економіки. Внаслідок того, що більшість статей витрат, які передбачаються бюджетом, не мають відповідного матеріального покриття, в Україні зберігаються процеси затримки з виплат зарплат та соціальних виплат. В результаті заборгованість по виплатах заробітної плати та соціальних виплатах станом на 10.04.2000 р. склала майже 6,5 млрд гривень.

Нездатність зменшити урядові видатки веде до того, що бюджетний дефіцит залишається великим і змушує владу вдаватися до значних обсягів запозичень. Це збільшує фіскальні проблеми, підвищуючи видатки на обслуговування боргу й створюючи замкнене коло.

Досить часто сьогодні мова йде про високий рівень податків як основну причину спаду виробництва. Уряд, починаючи від 1994 року, робить спроби змінити таке становище. Зниження ставок податку на додану вартість від 28% до 20 % і податку на прибуток до 30 % у 1994 році мало поповнити обігові кошти підприємств. Але саме від 1995 року активно зростає заборгованість підприємств перед бюджетами всіх рівнів. Сума несплат суб'єктів господарської діяльності по платежах до бюджету на 1.02.2000 р. становила 19233,1 млн гривень, з неї 72 % становили прострочені платежі. Як свідчить аналіз, заборгованість по податках, штрафах та інших платежах до бюджету має стійку тенденцію до зростання. Особливо це стосується великих соціально значущих та сільськогосподарських підприємств, які, користуючись своїм статусом, чекають реструктуризації або списання боргів, щоб знову їх нарощувати. Така практика "підштовхує" підприємства до "тіньової" діяльності у формі завищення збитків, які згодом реструктуруються. У 1997-1999 рр. зміни до податкового законодавства також вносилися. Було скасовано деякі податки та відрахування. Але ці заходи не змінили економічну ситуацію, навпаки, відбулося подальше посилення бюджетної кризи. Не відбулося заміни стримуючої та фіскальної функції податків на стимулюючу.

Недосконалими є й методи збирання податків. В Україні не створено достатніх інституційних умов, зокрема, майже не діє механізм банкрутства, недосконалим є механізм використання податкової застави. Значна кількість підприємств користуються слабкими місцями діючого законодавства й не сплачують податки.

Але ж податкова та бюджетна політика - головні системоутворюючі складові процесу соціально-економічного розвитку країни. Нажаль, слід констатувати, що вітчизняна податкова система та темпи і якість її реформування не відповідають потребам сьогодення, що, насамперед, є наслідком панування фіскальної ідеології у податковій політиці.

Під час прийняття Держбюджету на 2001 рік не було виконано основну вимогу Президента України щодо формування держбюджету на наступний рік на новій податковій базі. Це фактично означало, що втрачено ще один рік на шляху структурних системних перетворень у вітчизняній економіці, що неодмінно негативно вплине на її реальний сектор та може призвести, у свою чергу, до провалу виконання бюджету.

Надмірна політизованість процесу прийняття держбюджету обумовила відсутність суттєвих змін у принципових підходах до формування його доходної частини, що виражено у збереженні пріоритетів обслуговування виключно загальнодержавних завдань на макроекономічному рівні без належного урахування потреб реального сектору, а також у збереженні прихованого дефіциту, пануванні фіскальних функцій: як за рахунок високого рівня перерозподілу ВВП, так і надмірної централізації надходжень, збереженні надмірного податкового навантаження на господарську діяльність й фонд оплати праці та відсутності оптимізації розподілу коштів між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. В цьому контексті слід зазначити, що бюджетна практика минулих та поточного років вже призвела до стійкого динамічного погіршення якісних показників та структури вітчизняної економіки: зростання дебіторської й кредиторської заборгованості, недоїмки до бюджету, погіршення структури ВВП, збільшення кількості збиткових підприємств тощо.

Реформування чинного податкового законодавства повинно бути спрямовано на зниження податкового та адміністративного навантаження, а також на усунення недоліків та невідповідностей, що обтяжують функціонування реального сектору вітчизняної економіки. Наслідком таких перетворень мають бути виведення економіки з тіні, легалізація капіталів, збільшення надходжень до державного бюджету, зростання зайнятості та заможності населення тощо. Формування ефективного та стимулюючого податкового середовища можливо за умови беззаперечного дотримання наступних принципових положень:

  • зниження ставок по основних прямих та непрямих податках;

  • скорочення загальної кількості податків і зборів з ліквідацією тих, що не включені до Закону України "Про систему оподаткування";

  • - встановлення єдиних первинних документів обліку для бухгалтерського та податкового обліку;

  • - розширення бази оподаткування шляхом відміни економічно необгрунтованих пільг;

  • - нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ виключно за "касовим" методом;

  • - встановлення місячного терміну відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ для всіх видів господарчої діяльності;

  • - визначення бази оподаткування податку на прибуток, в тому числі й при бартерних операціях, по факту передачі права власності на товари та послуги;

  • - встановлення для податку на прибуток річного звітного періоду та введення квартальних авансових платежів, що розраховуються за наростаючим підсумком; - збільшення норм амортизаційних відрахувань; - зменшення нарахувань на фонд заробітної плати; - повне врахування положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".


 
 

Цікаве

Загрузка...