WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Пiдготовка i подання фінансової звітностi згiдно з нацiональними стандартами бухоблiку - Курсова робота

Пiдготовка i подання фінансової звітностi згiдно з нацiональними стандартами бухоблiку - Курсова робота

Припустимо, що у кінці звітного періоду підприємство відмовиться у подальшому випускати продукцію як неконкурентноспроможну і не може використати або реалізувати придбані для її виробництва матеріали. Отже, ніяких економічних вигод від їх наявності підприємство вже не отримає. Тому такі запаси слід виключити з активів і визнати у складі витрат звітного періоду(збитків), елементу звіту про фінансові результати.

Під час складання фінансової звітності повинен також враховуватись фактор ймовірності надходження чи втрати економічних вигод. Адже ситуація на ринку стрімко змінюється і на дату балансу вона може оцінюватись іншим чином, ніж на момент здійснення господарської операції.

До фінансової звітності також включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.

  • Якісні характеристики фінансової звітності

    Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

    Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 вимагає у ній даних про підприємство, дату звітності та звітний період, валюту звітності та одиницю її виміру; відповідні показники (статті) за звітний період та попередній періоди; облікову політику підприємства та її зміни; аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів; консолідацію фінансових звітів; припинення(ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки та пов"язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

    Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та своєчасністю.

    На прийняття рішень користувачами впливає лише суттєва інформація.

    Суттєвість- це точка відсікання інформації, яка потрапляє до фінансової звітності, тобто рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості складання фінансової звітності у тисячах гривень з одним знаком після коми. У цьому випадку суми, які становлять тисячі грн., у ній відображені не будуть.

    Суттєвість розглядається також в контексті групування статей фінансових результатів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об"єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут перевага надається якісним факторам.

    Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації, вона може втратити свою доречність.

    Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов"язання, сплатити дивіденди, тощо.

    Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розшифровуються у порядку зростання їх ліквідності), наданню зіставної інформації за звітний та попередні періоди.

    Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація.Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ"єктивних (упереджених) суджень. Як правило, керівництво підприємства намагається так надати інформацію, щоб результати діяльності виглядали найпривабливіше для інвестора або кредитора. З цією метою може бути завищений фінансовий результат або вартість активів. Знову ж таки, ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється з допомогою аудиту.

    Метою П(С)БО 1 є також забезпечення зіставності фінансової інформації, як наданої одним підприємством за різні звітні періоди, так і різними підприємствами. Застосування вимог П(С)БО до структури фінансової звітності, визнання, оцінки та розкриття допоможе досягти цю мету.

    За П(С)БО 1 зіставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому, так і в цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.

  • Принципи підготовки фінансової звітності

    Для досягнення якісних характеристик інформації, яка міститься у фінансовій звітності під час її формування, дотримуються ряду принципів.

    Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників- фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов"язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі), передбачене відображення лише зобов"язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.

    Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.

    Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервної діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреб ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності,і залишатиметься таким у подальшому (принаймні протягом наступного звітного періоду).

    За протилежних обставин, якщо події після дати балансу свідчать про намір підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження. Підприємство не може використовувати П(С)БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів. Тоді поділ його активів і зобов"язань на необоротні та оборотні (довгострокові та короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинне у процесі ліквідації покрити усі свої зобов"язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов"язання- короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінити за ринковою вартістю. Фактично втрачає сенс застосування майже всіх принципів формування фінансової звітності безперервно діючого підприємства.

    В Україні, як відомо, правила підготовки звітності однакові для всіх підприємств. Такий підхід був доцільним за умов державної власності. В умовах ринкової економіки його застосування економічно не обгрунтоване.

    Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.

    За П(С)БО 1 звітний період складає календарний рік. Проте для новостворених підприємств, або підприємств, які ліквідуються, тривалість звітного періоду може бути іншою. Новостворене підприємство може подавати фінансову звітність за 15 місяців.

    Передбачається також складання проміжної звітності (квартальної та місячної) з наростаючим підсумком з початку року.

    Під час визначення оцінки активів у балансі пріоритет надається їх історичній собівартості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівартості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його доставку та монтаж.

    Слід зауважити також на відмінностях у складі фактичної собівартості зараз застосовується до оцінки статей балансу в Україні, та історичної собівартості, як основної оцінки статей балансу за П(С)БО 1.

    Тобто, тепер будь-які активи, виготовлені на підприємстві(незавершене виробництво, готова продукція, основні засоби, нематеріальні активи) будуть оцінюватись за виробничою собівартістю у складі прямих та виробничих накладних витрат.

    До собівартості придбаних активів включатимуться:

    • ціна придбання;

    • податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом на підприємство);

    • витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;

    • витрати доведення активів до стану, придатного до використання (реалізації);

    • інші витрати, безпосередньо пов"язані з придбанням цих активів.

    Будь- які торговельні та інші знижки вираховуються при визначенні витрат на їх придбання.

    Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов"язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов"язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень.

  • Loading...

     
     

    Цікаве