WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Основи податкової роботи в державi - Курсова робота

Основи податкової роботи в державi - Курсова робота

Тільки в окремих випадках функція обчислення податку може покладатися на податкові інспекції чи інші органи. Так, розрахунок сум земельного податку в сільській місцевості проводиться спеціалістами сільських Рад народних депутатів. Обчислені до сплати податки називаються нарахованими. їх суми доводяться до платників за допомогою платіжних повідомлень, в яких подається розрахунок податку та вказуються терміни його сплати. Не внесені у встановлені терміни суми податків називаються недоїмкою. До боржників застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством.

Функція контролю за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податків покладається на податкову інспекцію; Саме контролю, а не безпосереднього обчислення податків. Це найдоцільніший варіант розрахунків, адже здійснення платником функцій обчислення і сплати податку прискорює надходження податків до бюджету. Контролю підлягають тільки реально виконані фінансові операції.

Порядок розрахунків із бюджетом передбачає різні способи утримання податків — у джерела одержання доходу, на підставі декларації, на основі платіжного повідомлення. Утримання податків у джерела одержання доходів—найнадійніший спосіб. Найпоширенішим є він при справлянні податків із заробітної плати та інших доходів громадян від виконання трудових обов'язків. Цей спосіб прискорює надходження податків і зводить до мінімуму можливості ухилення від оподаткування. Однак не тільки прибуткові податки сплачуються у джерела отримання доходу. І майнові, і земельний податок можуть сплачуватись таким чином, хоча це і практикується тільки як виняток при безспірному їх стягненні при порушенні податкового законодавства.

Утримання податків на підставі декларації передбачає подання платником даних про фактичні розміри об'єкта оподаткування. При цьому способі існує значна можливість ухилення від сплати податків. Для впровадження такого способу необхідні певні передумови. По-перше, висока свідомість і достатній рівень фінансових знань платників. По-друге, повний доступ податкових органів до всієї інформації, що характеризує розміри об'єкта оподаткування, високий рівень розвитку податкової служби і податкової роботи. По-третє, значні і, головне, невідворотні фінансові санкції за ухилення від оподаткування. Якщо таких передумов не створено, то й застосовувати розрахунки -за. декларацією недоцільно.

Утримання податків на основі платіжного повідомлення, як вище зазначалося, застосовується в тих випадках, коли платник повинен сплатити суми нарахованих йому відповідними органами податків. В окремих випадках для цього платник подає цим органам декларацію про фактичні чи прогнозні розміри об'єкта оподаткування.

Щодо підприємств, до складу яких входять філії, відділення та інші структурні підрозділи, розрахунки можуть проводитися централізовано—головним підприємством та децентралізовано — окремими структурними одиницями за наявності в них прав юридичної особи та розрахункового чи поточного рахунку. Якщо такі права відсутні і самостійних рахунків в установах банків вони не мають, то платником буде тільки головне підприємство. Можливий варіант перерахування частини податків у бюджети за місцем знаходження структурних підрозділів, якщо вони складають бухгалтерський баланс і можуть виділити свою частку платежів.

Централізовані розрахунки можуть застосовуватись також по окремих галузях. Платниками виступають галузеві міністерства чи самостійні їх ланки.

Розрахунки платників із бюджетом можуть проводитись безготівковими платежами і готівкою. Безготівкові платежі використовують юридичні особи, які мають розрахункові та поточні рахунки в установах банківської системи; Перерахування податків здійснюється за допомогою платіжних доручень, в яких указуються банки і номери рахунків платника та бюджет, до якого перераховується податок, найменування платежів (вид податку) та суми. Готівкою сплачують податки фізичні особи. Ці платежі можуть приймати, крім установ банківської системи, також каси сільських і селищних Рад народних депутатів, нотаріальні контори та інші заклади. Потім вони перераховують отримані доходи на рахунки відповідних бюджетів.

ВИСНОВКИ

Головною метою формування податкової системи повинно бути поліпшення фінансового стану підприємств усіх форм власності, особливо пріоритетних напрямів виробництва.

Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. При переході до ринкової економіки мають змінюватись як податкова система, так і методи розрахунків та сплати податків. При цьому не варто кидатися від однієї крайності до іншої. Не можна накладати податкову систему країн з розвинутою ринковою економікою на нашу дійсність. У цьому зв'язку необхідно проаналізувати формування доходів бюджету та запровадження нової податкової системи.

Введення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності підприємств жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить зрештою до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів. Для нашої держави поки що характерне те, що:

по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються;

по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;

по-третє, в нашу економічну систему з домінуючою державною монополією на виробництво і предмети споживання кавалерійськими методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн.

Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об'єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці.

Об'єктом оподаткування прибутковим податком для громадян, які проживають в Україні, є доходи у грошовій і натуральній формі, а для громадян, що постійно не проживають в Україні, тільки ті доходи, які одержані з джерел оподаткування України.

До загальнодержавних доходів належать: податок на додану вартість, податок з прибутку підприємств усіх форм власності, акцизний збір, податковий податок з населення, лісний дохід, державне мито, податок з власників транспортних засобів, плата за землю, податок на доходи громадських організацій та кооперативів й інші податкові та неподаткові доходи. Місцеві податки і збори встановлюються відповідними рішеннями місцевих органів влади.

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  • Бондаренко Ю., Бюджет і прибутковий податок //Праця і зарплата - 1995 - №6 - с.7

  • Василик О. Податки в системі регулювання доходів юридичних і фізичних осіб //Економіка України - 1993 - №4 - с. 20-25.

  • Єлісеєв А.В. ПДВ по-новому як традиційний спосіб поповнення бюджету. // Галицькі контракти. - 1997 №11.

  • Користин О.Є. Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу. // Фінанси України. - 1997 №12.

  • Крисоватий А.І. Державна податкова політика і система податків //Фінанси України - 1998 - січень - с.64-69.

  • Марцин В.С., Солдатенко О.В. Податкова політика держави та її вплив на ефективність господарської діяльності торгових підприємств //Фінанси України - 1997 - серпень - с.29-38.

  • Особливості оподаткування деяких категорій платників-фізичних осіб. // Бухгалтерія, податки і бізнес. - 1998 №7.

  • Податкова система України: Підручник / В.М.Федосов, В.М.Опарін, Г.О.П'ятаченко та ін.; за ред. В.М.Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 464с.

  • Loading...

     
     

    Цікаве