WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Основи податкової роботи в державi - Курсова робота

Основи податкової роботи в державi - Курсова робота

За допомогою податків визначаються взаємини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій.

2.1. Податок на додану вартість, акцизний збір та податок на прибуток

Податок на додану вартість (далі — ПДВ) належить до непрямих податків, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення. Таким чином, ПДВ є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету.

Платниками податку на додану вартість є:

– підприємства, організації (в тому числі будь-які неприбуткові), філіали, відділення і відокремлені підрозділи підприємства (організації) та інші юридичні особи, які розташовані на території України і мають розрахункові рахунки в установах банків, самостійно реалізують товари, виконують роботи та надають послуги;

– міжнародні об'єднання, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. У разі, якщо зазначені суб'єкти підприємницької діяльності не мають розрахункових рахунків в установах банків України і не мають постійних представництв в Україні, податок на додану вартість сплачується покупцями товарів, замовниками робіт (послуг);

– громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю;

– громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) товари або предмети на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є обороти:

– з реалізації (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту;

– з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і підданих обробці, переробці чи придбаних;

– з реалізації товарів (робіт, послуг) з частковою оплатою та оборотів з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості всередині підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не належать до собівартості виробництва (обігу), а також для потреб своїх працівників;

– з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

— з передачі безкоштовно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам чи громадянам;

– з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання.

Податок на додану вартість включається в державні регульовані (фіксовані) та вільні ціни (тарифи) товарів, крім встановленого переліку, а також до надбавок, знижок, націнок, винагород, зборів за ставкою у розмірі 20% до оподатковуваного обороту, який не включає ГЩВ.

Аналізуючи період від впровадження ГЩВ до цього часу, зазначимо, що порядок і нарахування ПДВ та його сплати перебувають у постійному русі, змінюються.

Акцизний збір, як і ПДВ, належить до непрямих податків і встановлюється на високорентабельні та монопольні товари (продукцію) і включається до ціни цих товарів (послуг).

Ставки та перелік товарів (послуг), на які поширюється акцизний збір, встановлюються Верховною Радою України.

Платниками акцизного збору виступають суб'єкти або замовники підакцизних товарів, а також ті, що імпортують підакцизні товари громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять або пересилають товари на митну територію України.

Особливої уваги заслуговує впровадження на території України Закону України від 15.09.95 р. "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", яким визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Сплата акцизного збору на ці товари провадиться шляхом придбання акцизної марки встановленого зразка. Причому наклейка марки акцизного збору на алкогольний напій чи тютюновий виріб є дозволом на їх реалізацію споживачам і є митним оформленням, тобто підтверджує оплату акцизного збору.

Податок на прибуток

Прибуток підприємства можна визначити як загальну суму його прибутків від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, так і за її межами, яка відображена у звіті і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі прибуток відгалужень, що обслуговують виробництво, та невиробничої сфери, які не мають статусу юридичної особи, а також від здачі в оренду основних фондів, від наявних нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, позареалізаційних операцій та ін. Платниками податку на прибуток визнаються:

– суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації у частині здійснення госпрозрахункової діяльності, комерційні банки, які є юридичними особами, міжнародні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України і не мають пільг щодо податку;

– філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, які мають самостійність і розрахунковий рахунок;

– нерезиденти, що здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва у межах України.

Ставки податку на прибуток також мають тенденцію до зміни і визначаються відповідно до діяльності. Так, прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, оподатковуються за базовою ставкою. Прибутки від посередницьких операцій, аукціонних торгів оподатковуються за збільшеною ставкою.

Особливістю оподаткування є й те, що прибуток підприємств і організацій агропромислового комплексу оподатковується за зменшеною ставкою щодо базової.

2.2. Прибутковий податок з громадян та інші загальнодержавні податки

Прибутковий податок з громадян сплачується громадянами України та особами без громадянства, які проживають на території України і мають самостійні джерела доходів, як правило, за місцем джерела доходу або за місцем проживання.

Таким чином, платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства — як ті, які мають, так і ті, які не мають постійного місця проживання в Україні.

До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які проживають в Україні не менше 183 днів у календарному році.

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний ними з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Громадяни, які не проживають в Україні, але мають джерела доходів в Україні, сплачують податок із цих джерел доходів за ставкою 20% без виключення неоподатковуваного мінімуму і надання пільг.

Визначення сукупного оподатковуваного доходу при оподаткуванні громадян провадиться із врахуванням доходів, одержаних як у натуральній, так і в грошовій формі.

Прибутковий податок із оподатковуваного доходу, одержуваного громадянами за місцем основної роботи, утримується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини.

Громадяни, що мають доходи не лише за місцем основної роботи, зобов'язані вести їх облік і відображати в декларації, яку повинні до 1 березня наступного за звітним року подати до податкового органу за місцем проживання.

Державне мито

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи. Державне мито стягується з них за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу їм документів, що мають юридичне значення.

Державне мито сплачується за місцем розгляду й оформлення документів і зараховується до місцевих бюджетів, крім мита, яке справляється з позовних заяв, що подаються до арбітражного суду, із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду, а також за дії, пов'язані з одержанням патенту на сорти рослин та підтриманням їх чинності, яке зараховується до Державного бюджету України.

Loading...

 
 

Цікаве