WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк основних засобiв - Курсова робота

Облiк основних засобiв - Курсова робота

За натурально речовим характером і видами основні засоби поділяються на:

  • будівлі;

  • споруди;

  • передавальні пристрої;

  • машини і обладнання;

  • транспортні засоби;

  • інструменти;

  • виробничий інвентар та приналежності;

  • господарський інвентар;

  • робочі продуктивні тварини;

  • багаторічні насадження;

  • капітальні витрати на покращення земель;

  • інші основні засоби;

    Класифікація основних засобів за їх ознаками має важливе значення для організації і правильного обліку одержання достовірної інформації про об'єкти основних фондів.

    Наведена класифікація використовується при організації аналітичного обліку і нарахування амортизації (зносу) основних засобів.

    Класифікація використовується з метою забезпечення одноманітності групування основних засобів в обліку і звітності всіма підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності та організаційно-правової форми.

    Групування основних засобів за їх видами встановлене Державним класифікатором України ДК 013-97 "Класифікація основних фондів" (КОФ).

    КОФ побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція у КОФ містить шестизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угрупувань:

    х х хх хх

    група

    підгрупа

    клас

    тип

    Класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення згідно з Постановою Кабінету України від 6 вересня 1996 року № 1075 "Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)" і поділяються на такі групи:

    • група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

    • група 2 – транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, конторське (офісне) обладнання, побутові прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;

    • група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 та 2, включаючи сільськогосподарські машини, знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

    Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя, або окремий конструктивно-відокремлений предмет, призначений для використання окремих самостійних функцій, або відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання підчас виконання певної роботи.

    Також основні засоби поділяються за цільовим призначенням на виробничі і невиробничі, оскільки від цього залежить методика подальшого бухгалтерського і податкового обліку .

    При цьому під невиробничими основними засобами розуміють такі засоби, які використовуються в господарській діяльності підприємства, тобто безпосередньо беруть участь у систематичному одержанні прибутку. Під невиробничими основними засобами слід розуміти капітальні активи, котрі не використовуються в господарській діяльності підприємства. Для точного обчислення амортизації, а отже, і собівартості продукції (робіт, послуг), відпускних цін на неї сум належного податку на прибуток та інших показників першочергове значення має правильна і достовірна оцінка основних засобів. Однією з важливих частин бухгалтерського обліку є оцінка основних засобів і об'єктів, що відображаються в єдиному вимірнику. Таким в умовах товарно-грошових відносин виступає грошовий вимірник. Оцінка має важливе значення для правильного визначення загальної величини, складу і структури, визначення ефективності використання нової техніки. Економічно обґрунтована оцінка основних засобів важлива для визначення рентабельності правильних розрахунків між господарськими організаціями при передачі чи реалізації основних засобів і для правильного визначення розміру статутного фонду. Згідно з "Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" в господарській практиці підприємств всіх форм власності використовуються всі види грошової оцінки основних засобів: початкова (первісна), відновлювальна і залишкова.

    Початкова вартість складається з фактичної суми витрат підприємства на придбання, транспортування, монтаж, побудову і спорудження основних засобів. Тому вона вимагає:

    • для будівель і споруд – на будівництво і монтажні роботи зі спорудження об'єкта - затрати на проектно-дослідницькі роботи, а також інші затрати, що підлягають включення у встановленому порядку в інвентарну вартість об'єктів;

    • для обладнання яке вимагає монтажу –затрати з придбання, доставки, затрати по монтажу і встановленню, затрати на проектно-монтажні роботи.

    Сума початкової вартості основних засобів, зафіксована при їх поступленні на підприємство може бути змінена лише при розширенні, добудові, модернізації і реконструкції об'єкта, що проводяться в порядку капітальних вкладень, внаслідок часткового списання основних засобів, або в результаті переоцінки.

    Відновлювальна – це вартість основних засобів переоцінених за діючими цінами на момент переоцінки або індексації. Слід зазначити, що основні засоби піддані індексації (переоцінці) за рішенням уряду або згідно з п.п.8.3.3. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.09.97р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі – Закон про прибуток), відображаються в обліку за відновною вартістю.

    Різниця між оцінками за первісною і відновною вартістю полягає в тому, що при оцінюванні основних засобів за первісною вартістю їх вартість виражається в цінах придбання, спорудження і т.д., а відновна вартість відображає вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах, установлену на підставі останньої індексації (переоцінки).

    Результат індексації (переоцінки) відображається на дебету 01 (10) "Основні засоби", кредиту 88 (42) "Фонд соціального призначення". Сума зносу на момент індексації множиться на коефіцієнт індексації і одержують результат з новою сумою зносу.

    Основні засоби, що надійшли на підприємство безоплатно, оцінюються за вартістю оціненою стороною, що передає у документах про передачу (Акт приймання-передачі основних засобів, форма №03-1).

    У випадках передачі основних виробничих засобів, суму, яка вказана у первинних документах на їх безоплатну передачу-приймання відображається по дебету 76 "Розрахунок з різними дебіторами і кредиторами" з цього рахунку всі підприємства, крім малих, списують у кореспонденції з дебетом 85 "Статутний фонд" по відповідних субрахунках, а при відсутності кредитного сальдо на цих субрахунках у кореспонденції з дебетом рахунків 98 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) минулих років" або дебетом 81 "Використання прибутку".

    Внесені у рахунок вкладів до статутного фонду основні засоби оцінюються за вартістю погодженою засновниками (учасниками) при організації (створенні) підприємства і зафіксовано в засновницьких документах.

    У балансі підприємства основні засоби відображаються за залишковою вартістю, яка являє собою різницю між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу основних засобів.

    2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

    Для здійснення своєї виробничої діяльності на підприємстві основні засоби поступають в результаті будівництва, придбання за рахунок бюджетних і позабюджетних засобі, в централізованому порядку від вищестоящого розпорядника кредитів, отримання від інших підприємств, виготовлення господарським способом, а також можуть користуватися і орендованими основними засобами. Отже, виникає необхідність в забезпеченні збереження і найбільш ефективному їх використанні, правильному документальному оформленні і своєчасному відображенні їх руху в поточному обліку.

    Облік основних засобів у бухгалтерії ведеться по інвентарних об'єктах за місцем їх зберігання і відповідними особами. Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний пристрій з усіма, що відносяться до нього, пристосуваннями і пристроями, конструктивно відокремлений об'єкт, який призначений для виконання визначених самостійних функцій або визначений комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що становлять єдине ціле і разом виконують певну роботу.

    Інвентарним об'єктом по субрахунку "Будівлі" є кожна окрема будівля. До її складу входять всі комунікації, будівлі, необхідні для експлуатації, зокрема система опалення приміщення, включаючи і котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа газопроводу, водопроводу і каналізація з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні і сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої, підйомники (ліфти). Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них самостійно конструктивне ціле, то вони вважаються окремими інвентарними об'єктами. Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан) становлять разом з нею один інвентарний об'єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщення, то вони вважаються самостійними інвентарними об'єктами.

  • Loading...

     
     

    Цікаве