WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк МШП - Курсова робота

Облiк МШП - Курсова робота

Видача малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію здійснюється на підставі угоди керівника підприємства за визначеними нормами відпуску згідно з відповідальними первинними документами.

Для одержання інструментів зі складу для потреб виробництва, а також їх повернення виписується накладна внутрігосподарського призначення або лімітно-забірна картка. Причому на працівника, який користувався цими інструментами, відкривається особова картка. У ній робляться відповідні записи при одержанні й поверненні малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2).

На підставі накладної внутрігосподарського призначення завідуючий складом приймає непридатні, зношені малоцінні предмети (інструменти, прилади тощо) у вигляді металобрухту.

Для заміни зношеного інструменту придатним первинні документи не складаються, а для заміни інструменту, який є непридатним для наступного використання, складається акт вибуття (форма №МШ-4).

Накладна є основним первинним документом при одержанні зі складу виробничого та господарського інвентаря. На останній вид малоцінних і швидкозношуваних предметів, який використовується в централізованій бухгалтерії чи в іншому структурному підрозділі управління, доцільно складати описи.

Облік технологічної тари, інструментів і пристосувань спеціального призначення ведеться аналогічно.

При обліку форменного, спеціального одягу і взуття та запобіжних пристосувань необхідно враховувати наступні особливості. Видача зі складу в експлуатацію проводиться відповідно до встановлених правил і норм відпуску. З боку відповідних підрозділів управління необхідно здійснювати суворий контроль за терміном використання в експлуатації цього підвиду малоцінних і швидкозношуваних предметів. Для їх обліку застосовується окремий первинний документ — особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма №МШ-6).

Повторна видача запобіжних пристосувань в експлуатацію супроводжується відповідними записами в особовій картці працівника про ступінь (відсоток) придатності. Проведення профілактичних заходів (дезинфекція, ремонт) оформляються окремою відомістю, в якій після приведення їх у придатність для використання, при поверненні працівникові робиться відповідна помітка.

В окремій картці обліковується спецодяг і спецвзуття, які закріплені за відповідним робочим місцем і використовуються щоденно або для окремого виду робіт.

Відповідно до законодавства і до умов ринкової економіки облік матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуваних предметів зокрема має важливе значення. Від правильної їх оцінки залежить величина прибутку. Тому податкові служби контролюють не лише їх наявність, але й оцінку на початок і кінець періоду, яка може змінюватись під впливом ринкової ціни. В європейський країнах такі зміни обліковуються по методу ЛІФО і ФІФО.

При методі оцінки ФІФО запаси МШП повинні бути списані на виробництво за цінами їх придбання в хронологічному порядку поступлення. Спочатку списують в розхід предмети по ціні першої закупленої партії, потім другої, третьої і так згідно черги до повного витрачання загальної кількості даного виду предмету.

Ефект від використання даного виду оцінки полягає в тому, що матеріали на кінець періоду оцінюють за цінами останніх закупок, а собівартість реалізованої продукції визначається за цінами перших закупок товарів. Цей метод дає найбільш високий рівень прибутку при оцінці матеріалів, тому його доцільно використовувати в умовах стабільної економіки при незначних коливаннях цін.

Метод ЛІФО обернений до попереднього методу, тобто витрачені запаси оцінюються за вартістю останнього поступлення матеріалів, потім попереднього і т.д. У період інфляції метод ЛІФО дає менший прибуток та зменшує податки на прибутки.

Зважаючи на особливості даних методів, сьогодні найчастіше використовуються середньоарифметична ціна, яка вираховує всі ціни придбання запасів протягом звітного періоду, і тим самим вирівнює ріст або зменшення цін.

Приклад: дані про запаси на 30.06.1999 року НДВГ "Наука":

  • 1.06 ми мали 5 одиниць по ціні 1грн.;

  • 6.06 закуплено 5 одиниць по ціні 1,1грн.;

  • 13.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,2грн.;

  • 20.06 закуплено 100 одиниць по ціні 1,3грн.;

  • 25.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,4грн.

Усього товарів 500 одиниць загальною вартістю 625грн. Реалізовано 280 одиниць. Станом на 30.06 у нас залишилося 220 одиниць.

Метод ФІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(50 * 1) + (50 * 1,1) + (150 * 1,2) + (30 * 1,3) = 50 + 55 + 180 + 39 = 324 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

625 – 324 = 301 (грн.) або (70 * 1,3) + (150 * 1,4) = 301 (грн.)

Метод ЛІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(150 * 1,4) + (100 * 1,3) + (30 * 1,2) = 210 + 130 + 36 = 376 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

(120 * 1,2) + (50 * 1,1) + (50 * 1) = 249 (грн.) або 625 – 376 = 249 (грн.)

Метод середньої вартості: середня вартість одиниці товару:

625 : 500 = 1,25 (грн.)

Оцінка кінцевих запасів: 220 * 1,25 = 275 (грн.)

Собівартість товарів для продажу:

625 – 275 = 350 (грн.) або 280 * 1,25 = 350 (грн.)

Дані методи оцінки мають вказуватись у наказі про бухгалтерську політику на підприємстві, який бухгалтерія складає на початку календарного року.

2.3. Порядок нарахування і списання зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації.

Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації здійснюється, виходячи із виробничого варіанту нарахування зносу. Метод визначення зносу залежить від складу малоцінних і швидкозношуваних предметів, певних особливостей їх використання, а також можливостей організації належного контролю за їх зберіганням.

Є декілька методів погашення вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації:

  • виходячи зі строків служби;

  • шляхом нарахування зносу у розмірі 50% вартості при передачі в експлуатацію і в розмірі 50%, що залишились (за вирахуванням вартості отриманих при ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання чи реалізації), — при вибутті за непридатністю;

  • шляхом нарахування зносу у розмірі 100% при передачі в експлуатацію;

  • іншими особливими методами, які передбачені нормативними документами.

Вартість предметів, що перебувають в експлуатації, таких, як: знаряддя лову; спеціальний одяг, спеціальне взуття; постільні речі; форменний одяг; тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт; предмети, призначені для видачі на прокат, — погашаються шляхом нарахування зносу, виходячи з терміну їх служби.

Вартість вказаних предметів, за виключенням тимчасових (нетитульних) споруд і предметів, призначених для видачі на прокат, можна погашати шляхом нарахування зносу в розмірі 50% вартості в період передачі їх зі складу в експлуатацію і останніх 50%, за вирахування вартості одержаних при їх ліквідації цінностей за вартістю можливого використання або реалізації в період їх ліквідації (списання); прийняттям 100% вартості при передачі вказаних предметів зі складу в експлуатацію.

Вартість спеціальних інструментів і спецпристосувань списується згідно з визначеною нормою або кошторисною ставкою. Остання розраховується виходячи з кошторису витрат на їх виготовлення (придбання) і запланованого виробництва продукції протягом двох років.

Спеціальні інструменти і спеціальні пристосування призначені для масового виробництва або для індивідуальних замовлень, дозволяється повністю списувати у міру відпуску їх у виробництво чи експлуатацію.

Погашення вартості тимчасових (нетитульних) споруд проводиться щомісячно і знос нараховується, виходячи з первісною (балансової) вартості, за винятком матеріалів, що передбачено одержати від розробок (за ціною можливого використання чи реалізації) і строку служби або терміну будівництва, якщо строк служби перевищує тривалість будівництва. Під первісною вартістю малоцінних і швидкозношуваних предметів вважаються витрати на придбання, виготовлення або спорудження.

Малоцінні і швидкозношувані предмети вартістю більше 10грн. обліковують, використовуючи рахунок 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів".

Оскільки згідно з чинним законодавством України по бухгалтерському обліку можливий вибір того чи іншого способу нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовуються у господарській діяльності, вибраний на конкретному підприємстві спосіб нарахування зносу обумовлюється в наказі про облікову політику, який складається на підприємстві на початку кожного фінансового року. При цьому слід врахувати. що протягом календарного (фінансового) року вибраний метод не повинен змінюватися.

У випадках, якщо у звітному році використовується інший варіант нарахування зносу МШП, ніж у попередньому році, необхідно провести коригування сум зносу. Збільшення суми нарахованого зносу відображається по дебету рахунків обліку витрат виробництва і обігу (20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 44 "Витрати обігу") та кредиту рахунку 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів". Зменшення нарахованої суми зносу відображається по дебету рахунку 13 в кореспонденції з рахунком 80 "Прибутки і збитки".

Loading...

 
 

Цікаве