WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк витрат на ремонт i модернiзацiю ОЗ - Курсова робота

Облiк витрат на ремонт i модернiзацiю ОЗ - Курсова робота

Початкова вартість складається з фактичної суми витрат підприємства на придбання, транспортування, монтаж, побудову і спорудження основних засобів. Тому вона вимагає:

  • для будівель і споруд – на будівництво і монтажні роботи зі спорудження об'єкта - затрати на проектно-дослідницькі роботи, а також інші затрати, що підлягають включення у встановленому порядку в інвентарну вартість об'єктів;

  • для обладнання яке вимагає монтажу –затрати з придбання, доставки, затрати по монтажу і встановленню, затрати на проектно-монтажні роботи.

Сума початкової вартості основних засобів, зафіксована при їх поступленні на підприємство може бути змінена лише при розширенні, добудові, модернізації і реконструкції об'єкта, що проводяться в порядку капітальних вкладень, внаслідок часткового списання основних засобів, або в результаті переоцінки.

Відновлювальна – це вартість основних засобів переоцінених за діючими цінами на момент переоцінки або індексації. Слід зазначити, що основні засоби піддані індексації (переоцінці) за рішенням уряду або згідно з п.п.8.3.3. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.09.97р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі – Закон про прибуток), відображаються в обліку за відновною вартістю.

Різниця між оцінками за первісною і відновною вартістю полягає в тому, що при оцінюванні основних засобів за первісною вартістю їх вартість виражається в цінах придбання, спорудження і т.д., а відновна вартість відображає вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах, установлену на підставі останньої індексації (переоцінки).

Результат індексації (переоцінки) відображається на дебету 01 (10) "Основні засоби", кредиту 88 (42) "Фонд соціального призначення". Сума зносу на момент індексації множиться на коефіцієнт індексації і одержують результат з новою сумою зносу.

Основні засоби, що надійшли на підприємство безоплатно, оцінюються за вартістю оціненою стороною, що передає у документах про передачу (Акт приймання-передачі основних засобів, форма №03-1).

У випадках передачі основних виробничих засобів, суму, яка вказана у первинних документах на їх безоплатну передачу-приймання відображається по дебету 76 "Розрахунок з різними дебіторами і кредиторами" з цього рахунку всі підприємства, крім малих, списують у кореспонденції з дебетом 85 "Статутний фонд" по відповідних субрахунках, а при відсутності кредитного сальдо на цих субрахунках у кореспонденції з дебетом рахунків 98 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) минулих років" або дебетом 81 "Використання прибутку".

Внесені у рахунок вкладів до статутного фонду основні засоби оцінюються за вартістю погодженою засновниками (учасниками) при організації (створенні) підприємства і зафіксовано в засновницьких документах.

У балансі підприємства основні засоби відображаються за залишковою вартістю, яка являє собою різницю між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу основних засобів.

2. ВІДОБРАЖЕННЯ СТАНУ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

У ВІДПОВІДНОСТІ З НП (С) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ТА ПЛАНОМ РАХУНКІВ

З 1 липня 1997 року в Україні був введений податковий облік, який відповідно до статті 8 Закону про прибуток "переписав" облік основних фондів по-своєму. Міністерство фінансів України змушене було прийняти нормативний документ з бухгалтерського обліку, який би відповідав вимогам законодавства. Цим документом стала Інструкція по основних фондах, що ідеально виклала порядок відображення основних засобів в бухгалтерському обліку у відповідності з податковим обліком.

Але при цьому фундаментом бухгалтерського обліку взагалі (включаючи основні засоби) продовжували бути норми таких документів як Положення №250 і Наказ №25.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р.№419 "Про порядок подання фінансової звітності " Положення № 250 втратило силу.

Пройшло зовсім небагато часу - всього лиш 2,5 роки, і нові реформи заявили про себе, але не в податковому, а в бухгалтерському обліку. З 1 січня 2000 року розпочалося реформування бухгалтерського обліку з метою максимального його наближення до МСБО.

У зв'язку з цим Міністерство фінансів України від 30.11.99р. №291 затвердило "Інструкцію про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій". Дана інструкція встановлює призначення порядок ведення рахунків для узагальнення методом подвійного запису про наявність і руху активів і т.д. та факти фінансово-господарської діяльності підприємств та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ).

Новий план рахунків поділений на 10 класів, в тому числі клас забалансові рахунки. Основні засоби відносяться до 1-го класу. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Рахунок 10 "Основні засоби призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Таблиця 2

Проект Національного положення (стандарту)

бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби".

Бухгалтерський облік

Податковий облік

П(З)БУ 7 (проект)

Положення № 250, Указівки № 25

Закон про прибуток

1

2

3

І. Визначення терміну "основні засоби"

Це матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів і послуг, здачі в оренду іншим особам або для цілей управління, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (чи операційного циклу, якщо він більший року)

Це сукупність матеріально-майнових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу, як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. До складу основних засобів зараховуються предмети вартістю більше 500 грн. (за ціною придбання) і терміном служби більше одного року

Під терміном "основні фонди" варто розуміти матеріальні цінності, використовувані в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію і вартість яких поступово зменшується в зв'язку з фізичним чи моральним зносом

Примітка. Усі три визначення терміна "основні засоби" поєднує термін використання основних засобів більше одного року. Але Законом про прибуток жорстко визначено, що основні фонди повинні обов'язково використовуватися в господарській діяльності платника податків 365 днів, що відраховуються з моменту введення їх в експлуатацію (тобто мова йде не про всі основні засоби, а тільки про основні виробничі фонди).

В бухгалтерському ж обліку враховуються всі основні засоби підприємства: як до 01.01.2000р, відповідно до Положення № 250 (виробничі і невиробничі), так і після, що відображено в Інструкції №291 (використовувані в процесі виробництва, для здачі в оренду, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій).

Звернемо увагу на те, що відповідно до проекту П(З)БУ 7 основні засоби відносяться до матеріальних активів, а виходить, що як і будь-який актив, відображаються в балансі тільки при виконанні наступних двох умов (п. 10 П(З)БУ 2 "Баланс"):

існує імовірність одержання в майбутньому економічних вигод, зв'язаних з їх використанням;

вартість може бути достовірно підтверджена

II. Визначення поняття "об'єкт"

Закінчений пристрій із усіма присто-суваннями і пристроями до нього, чи окремий конструктивно відособлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що представляють собою єдине ціле і спільно виконують визначену роботу

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт - закінчений пристрій або конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій і визначеної роботи. Пунктом 10 Інструкції з ОФ до вищевикладеного додано, що інвентарним об'єктом є також комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що виконують визначену роботу тільки в складі комплексу.

Таке визначення відсутнє, хоча в багатьох підпунктах статті 8 згадується про об'єкти основних фондів, що найчастіше зв'язано з основними фондами групи 1

Примітка. У проекті П(З)БУ 7 відсутнє слово "інвентарний", в іншому ж визначення мало чим відрізняється від діючих визначень. Але головне – це те, що вони однакові за змістом

III. Оцінка і відображення основних засобів

1. Об'єкт основних засобів оцінюється по собівартості на дату прийняття його на баланс. Собівартість об'єкта основних засобів - це сума сплачених коштів (чи їх еквівалент) або справедлива вартість інших форм компенсації в момент його придбання чи побудови.

2. Основні засоби відбиваються в балансі при наступних умовах:

- оцінка може бути достовірно визначена;

- очікується одержання в майбутньому економічних вигод, зв'язаних з їх використанням.

Основні засоби підприємства відбиваються в бухгалтерському обліку і звітності по фактичних витратах на їх придбання, доставку, установку, державну реєстрацію, спорудження і виготовлення з урахуванням страхових платежів під час транспортування і побудови, що складає їх первісну вартість

Фактичні витрати на придбання, виготовлення, понесені платником податків у звітному періоді

У формі №1 "Баланс" у статті "Основні засоби" приводяться окремо первісна (переоцінена) вартість основних засобів, сума зносу і їхня залишкова вартість

Примітка. Замість чіткого визначення первісної вартості, по якій основні засоби відбивалися раніше в бухгалтерському обліку, проект П(З)БУ 7 пропонує освоїти і засвоїти новий критерій оцінки основних засобів – собівартість. Варто відмітити, що собівартість - це також первісна вартість (визначається вона по-різному в залежності від того, у результаті якої операції об'єкт попадає на підприємство). І ця не власна думка автора – саме так, по першопочатковій вартості, відповідно до Інструкції № 291, об'єкти основних фондів зараховуються на баланс підприємства.

IV. Визначення поняття "балансова вартість"

Сума, по якій актив включається в баланс після відрахування якої-небудь суми накопиченого зносу

Балансова (залишкова) вартість - це вартість, що визначається різницею між вартістю, відображеною на рахунку 01, і сумою зносу, відображеною на рахунку 02

Балансова вартість груп основних фондів (об'єктів групи 1) визначається по формулі, наведеній в підпункті 8.3.2 Закону про прибуток

Примітка. Балансова вартість основних фондів згідно проекту П(З)БУ 7 це, по суті:

- собівартість - для знову створених об'єктів основних фондів;

- залишкова вартість - для об'єктів, що знаходяться в експлуатації.

Справа а іншому - в можливості підприємства самостійно формувати ту чи іншу балансову вартість об'єкта основних засобів відповідно до пункту 19 проекту П(З)БУ 7.

V. Зміна первісної вартості

1. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, зв'язаних з поліпшенням об'єкта, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від його використання; зменшується - на вартість часткової ліквідації.

2. Зміна балансової вартості допускається у випадку її значного відхилення від справедливої вартості шляхом переоцінки (дооцінки чи уцінки)

Зміна первісної вартості основних засобів допускається тільки у випадку добудовування, дообладнування, реконструкції, капітального ремонту чи часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Балансова вартість груп (окремого об'єкта основних фондів групи 1) збільшується на суму витрат, зв'язаних з поліпшенням основних фондів, що перевищують суму, рівну 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року

Примітка. У самому проекті П(З)БУ 7, як уже було сказано, відсутнє поняття первісної вартості. Балансова ж вартість може залежати від справедливої вартості – від суми, по якій актив може бути поміняний в операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для того щоб балансову вартість привести у відповідність зі справедливою, об'єкт необхідно переоцінити (дооцінити чи уцінити). Відповідно до додатку до П(З)БУ 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість визначається для:

- землі і будинків по ринковій вартості;

- машин і устаткування - по ринковій вартості, а у випадку її відсутності - по відновній вартості за винятком суми зносу на дату оцінки;

- інших основних засобів - по відбудовній вартості за винятком суми зносу.

Відновна вартість – це сума коштів (їх еквівалентів) чи інших форм компенсації, які необхідно було б витратити для придбання (створення) такого ж активу на дату складання звітності.

VI. Визначення терміну "амортизація"

Це систематичний розподіл вартості, що амортизується протягом терміну корисного використання активу. Метод амортизації основних засобів вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу

Погашення вартості основних засобів підприємства здійснюється шляхом віднесення зносу (амортизаційних відрахувань) по затверджених нормах на витрати виробництва, звертання протягом терміну, за який первісна вартість цілком переноситься на витрати виробництва і обігу

Амортизація основних фондів це поступове віднесення витрат на їх придбання, чи виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених пунктом 8.6

Примітка. Головна відмінність нарахування амортизації відповідно до проекту П(З)БУ 7 від нинішнього – це те, що підприємство має право само встановити термін використання основного засобу і саме вибрати метод амортизації.

Крім того, підприємство амортизує об'єкт основних фондів до досягнення ним ліквідаційної вартості, яку також встановлює самостійно. У податковому ж обліку – все по-іншому. Тому підприємствам прийдеться навчитися вибирати.

Loading...

 
 

Цікаве