WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк активів підприємства - Курсова робота

Облiк активів підприємства - Курсова робота

Відстрочені податкові активи — це сума податку на прибуток підприємства, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.

За участю у виробничому процесі господарські засоби (активи) підприємства поділяють на такі групи:

1) засоби у сфері виробництва;

2) засоби у сфері обігу;

3) невиробничі засоби.

До виробничих засобів належать засоби підприємства, які беруть безпосередню участь у процесі виготовлення продукції чи надання послуг. Це — виробничі будівлі і споруди, машини та механізми, транспорт, сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво тощо.

До активів у сфері обігу належать предмети обігу, грошові кошти, кошти в розрахунках та засоби, які обслуговують сферу обігу.

Предмети обігу — це готові вироби, призначені для реалізації. Грошові кошти необхідні підприємству для розрахунків із постачальниками, з підрядниками, з

бюджетом, з робітниками щодо заробітної платні. Грошові кошти зберігаються у касі підприємства, на його розрахункових, валютних та інших рахунках у банках.

До засобів, які обслуговують сферу обігу, належать торговельні та складські споруди з відповідним обладнанням, устаткуванням та інвентарем.

До невиробничих засобів підприємства належать засоби, які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, але їх використовують для створення нормальних умов праці й відпочинку працівників підприємства. До невиробничих засобів підприємств належать житлові будинки, гуртожитки, готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби, бібліотеки з обладнанням та інвентарем у них тощо, які перебувають на балансі підприємства.

За нарахуванням амортизації виділяють активи, які підлягають амортизації та активи, на які амортизацію не нараховують. Амортизують усі основні засоби (окрім землі), інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, фінансові інвестиції. На всі інші господарські засоби (активи) амортизацію не нараховують.

Джерела формування активів можуть бути власними або залученими.

До власних джерел формування активів підприємства належать капітал, резерви, прибуток, забезпечення наступних виплат і платежів.

До залучених джерел формування господарських засобів належать:

• довгострокові зобов'язання;

• поточні зобов'язання;

• доходи майбутніх періодів.

Якщо очікуваний період погашення забезпечення більше одного року з дати складання балансу або більше одного операційного циклу, то це забезпечення можна розглядати як довгострокове зобов'язання підприємства. Якщо очікуваний період погашення забезпечення є меншим від одного року з дати складання балансу або менше одного операційного циклу, то його слід розглядати як поточне зобов'язання підприємства.

Довгострокові зобов'язання — це всі зобов'язання підприємства, що не є поточними, тобто які будуть погашені протягом періоду більше одного року з дати складання балансу або більше одного операційного періоду (якщо тривалість операційного періоду більше року). До довгострокових зобов'язань підприємства належать довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов'язання, зобов'язання за залучення позикових коштів, крім банківських кредитів, на які нараховують відсотки, відстрочені податкові зобов'язання (сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки), інші довгострокові зобов'язання.

Поточні зобов'язання — це зобов'язання, які будуть погашені протягом одного операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. До поточних зобов'язань належать короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за векселями виданими, поточними зобов'язаннями за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплаті і праці, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги тощо.

Кредити — це позики у грошовій або товарній формах на умовах повернення, що їх надають банк чи юридична (або фізична) особа, — кредитор, іншій особі — позичальникові. За користування кредитом виплачують процент.

У бухгалтерському обліку кредити поділяють на короткострокові (з терміном повернення до року) і довгострокові (з терміном повернення понад рік).

Кредиторська заборгованість — це тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам, тобто це заборгованість підприємства перед іншими фізичними і юридичними особами за отриману від них продукцію, за надані ними послуги чи виконані роботи, заборгованість за нарахованими, але не сплаченими податками та іншими платежами.

Кредиторську заборгованість у межах нормативних термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважають нормальною, а в разі порушення термінів платежів — протермінованою.

Фізичні і юридичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість, називаються кредиторами.

До складу доходів майбутніх періодів включають доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів (доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи).

Для придбання господарських засобів підприємство може використати власні вільні кошти, а також може позичити (залучити) кошти в інших фізичних і юридичних осіб у вигляді кредитів, кредиторської заборгованості тощо.

Найбільш поширеною класифікаційною ознакою поділу активів є їх поділ на оборотні і необоротні. Це буде розкрито в наступних питаннях даної роботи.

2. Визначення складу оборотних активів та їх характеристика.

В сучасних умовах розвитку для здійснення господарської діяльності одним з важливих питань є забезпечення підприємства в достатньому обсязі оборотними активами. До складу оборотних активів підприємства входять товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках в банку і в касі.

Запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Цей облік хоч не складний, але, як правило, дуже трудомісткий, оскільки до складу запасів можуть входити сотні видів найменувань, за кожним з яких для забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік. Для цього вказується кількість кожної облікової одиниці в натуральних вимірниках (кілограми, метри, літри, тощо), які єдині на підприємстві. У випадку, коли на підприємство від постачальника надходять запаси, що значаться по документах в іншому вимірнику, то вони перераховуються у той вимірник, який застосовується на підприємстві. Основним вимірником бухгалтерського обліку є вартісний.

Порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Відповідно до п.4 П(С)БО 9 запаси — це активи, які:

• зберігаються для наступного продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

• перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

• зберігаються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством.

Запаси визнаються активами, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість можна достовірно визначити.

Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є їх собівартість.

З метою обліку запаси групують так:

• сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

Loading...

 
 

Цікаве