WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік і аудит товарно-матеріальних цінностей на підприємствах промисловості України - Дипломна робота

Бухгалтерський облік і аудит товарно-матеріальних цінностей на підприємствах промисловості України - Дипломна робота

2.3 Синтетичний та аналітичний облік використання ТМЦ :

а) сировина;

б) матеріали;

в) паливо;

г) тара;

Документи , що надійшли зі складів до бухгалтерії , перевіряються з точки зору правильності їх оформлення , так і за суттю відображення в них операцій. Прихідні ордери звіряються з рахунками , що до них належать , транспортними документами , прийомними актами тощо. Лімітні карти , що надійшли зі складів одержувачів , лімітні карти і вимоги відмічаються у реєстрах видачі тощо. Потім по кожному реєстру зданих документів після їх таксування підраховують обороти приходу або витрат матервальних цінностей в розрізі номенклатурних груп. Відповідно до економічної класифікації матеріалів будується система рахунків , де формуються найбєльш важливі синтетичні характеристики наявності , руху і використання ТМЦ до їх споживання в процесі виробництва. Для обліку надходження і витрат виробничих запасів використовують окремі синтетичні інвентанні рахунки :

№ 05 "Матеріали"

№ 06 "Паливо"

№ 07 "Будівельні матеріали та обладнання до встановлення"

№ 08 "Запасні частини"

№ 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Обліково економічна характеристика цих рахунків відображена на схемі.

Схема 2 : "загальна економічна (а) та облікова структура рахунків".

Дебет Рахунок Кредит

Сальдо (кількість і вартість) Вибуття

Надходженя

кількість вартість кількість вартість

а)

Дебет Рахунок Кредит

Облікова Транспортно- Фактична Облікова Транспортно Фактична

ціна заготівельні собівартість ціна заготівельні собівартість

витрати витрати

б)

у зв'язку з виникненням різних господарських операцій відносно обліку виробничих запасів використовують також рахунки :

№ 13 "Знос малооцінних і швидкозношуваних предметів"

№ 14 "Переоцінка товарно-матеріальних цінностей"

№ 15 "Заготівля і придбання матеріальних цінностей"

№ 16 "Транспортно - заготівельні витрати".

Облік переробки давальницької сировини.

Останніми роками значно зріс обсяг переробки сировини на давальницьких умовах , особливо при переробці цукрових буряків.

Суттєве зростання переробки сировини на давальницьких умовах зумовлено , з одного боку , незавантаженістю потужностей переробних підприємств , а з іншого - наявністю сировини у постачальників , які хочуть одержати в своє розпорядження готову продукцію з неї [34,с.12].

Не вдаваючись до аналізу ефективності зазаначеного процесу , розглянемо його облікові аспекти. Оскільки раніше це виробництво мало мало порівняно обмежений характер і було спрямовано головним чином на обслуговування потреб підприємства , то й актуальність облікових процесів була незначною.

В сучасних умовах це становище докорінно змінилося.

На переробку сировини на давальницьких умовах між власником її та переробним підприємством укладають договір , яким передбачають умови розрахунків , матеріальну відповідальність сторін та ін.

Оскільки передана в переробку на давальницьких умовах продукція залишається власністю сільськогосподарського підприємства , то на підставі накладних переробного підприємства про її прийняття дебетують рахунок №40 "Готова продукція" аналітичний рахунок "Відповідна продукція в переробці на давальницьких умовах на даному підприємстві" і кредитують рахунок № 40 "Готова продукція" аналітичний рахунок відповідного виду продукції.

Слід зазначити , що Мінсільгосппрод України , дав роз'яснення щодо відображення операцій з переробки цукрових буряків на давальницьких умовах , де передбачається відображати процес передавання їх на завод як реалізацію і включати у собівартість цукру перероблену сировину (буяка) за договірними цінами. Такий підхід має практичну доцільність для сільськогосподарських підприємств , послаблюючи певною мірою тягар податкової системи. Проте серйозного економічного обгрунтування цього немає. По-перше , продукція , передана в переробку , залишається власністю підприємства і немає ніяких підстав розглядати її як реалізовану. По друге , ця продукція переробляється іншим підприємством , за що і встановлюється певна договірна плата. Отже , її аж ніяк не можна розглядати як переробку власними силами , хоча згідно з чинним законодавством продукція власного виробництва сільськогосподарських підприємств , перероблена на самому підприємстві , розглядається як реалізована. Щодо давальницької переробки це положення застосовувати немає жодних підстав.

У міру переробки сировини на підставі акта про переробку та вихід продукції дебетують рахунок "Переробка відповідної продукції на давальницьких умовах"і кредитують рахунок №40 "Готова продукція". На рахунок №20 відносять також всі витрати , пов'язані з доставкою продукції (сировини) на переробне підприємство та перевезення готової продукції.

У встановлені строки , передбачені договором , переробне підприємство пред'являє рахунок фактуру на обумовлену вартість послуг з переробки , включаючи податок на добавлену вартість. На підставі цього рахунку-фактури дебетують рахунок №20 "основне виробництво" - на вартість послуг , рахунок №68 "Розрахунки з бюджетом" - на суму податку на добавлену вартість і кредитують рахунок №60 "Розрахунки з постачальниками" і підрядчиками" - на загальну суму за рахунком-фактурою[34,с.13].

Одержана готова продукція на підставі накладних оприбутковується підприємством і відображається по дебету рахунку №40 "Готова продукція" і кредиту рахунку ""Малоцінні та швидкозношувані предмети" №20 "Основне виробництво".

Від переробки поряд з основною можуть одержувати один чи кілька видів побічної продукції. Як правило , всю продукцію одержує замовник - власник переробленої сировини. Побічну продукцію (жом,мелясу) на підставі накладних оприбутковують по дебету рахунку №05,06,10 і кредиту рахунку №20 "Основне виробництво". Зазначену продукцію оцінюють за цінами можливого використання або реалізаційними.

Обліковий процес дещо ускладнюється , коли розрахунки за перероблену сировину проводяться частиною одержаної готової продукції. Найбільше до таких розрахунків вдавалися при переробці цукрових буряків на давальницьких умовах. У договорах , як правило , передбачалося , що до 30% одержаної готової продукції (цукру) залишається заводу як оплата за переробку. Ця операція розглядається як різновид бартеру. На фактичну собівартість залишеної в оплату за переробку продукції дебетують рахунок №46 "Реалізація" і кредитують рахунок №40 "готова продукція" , а на договірну її вартість , включаючи податок на добавлену вартість (при цьому договірна вартість цукру дорівнює договірній вартості переробки) , дебетують рахунок №62 "Розрахунки з покупцями та здавальниками" в кредитують рахунок №46 "Реалізація. На суму податку на добавлену вартість дебетують рахунок №46 "Реалізація" і кредитують рахунок №68 "Розрахунки з бюджетом". За цих умов суми , обліковані по дебету і кредиту рахунку №68 "Розрахунки з бюджетом" повинні бути однаковими. Оскільки суми , обліковані на рахунок №60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" і №62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" , також є однаковими , то взаєморозрахунки зараховують і відображають по дебету рахунку №60 і кредиту рахунку №62.

На переробних підприємствах одержану для переробки на давальницьких умовах сировину обліковують на окремому рахунку. Слід зазначити , що на забалансовому рахунку обліковують і одержану готову продукцію від переробки.

Облік витрат на виробництво , включаючи і переробку сировини на давальницьких умовах , здійснюється у встановленому порядку.

Проте , якщо витрати на виробництво при переробці сировини , що належить переробному підприємству,віднесено на собівартість одержаної продукції , то при переробці давальницької сировини - на собівартість виконаних робіт на сторону. Вони не можуть входити в собівартість одержаної готової продукції , оскільки сама одержана готова продукція не є власністю переробного підприємства.

На більшості переробних підприємств одночасно проводиться переробка як власної сировини , так і давальницької. За цих умов важливим етапом калькуляційної роботи є розмежування витрат на виробництво між переробленою власною сировиною і давальницькою. З цією метою вводять і розраховують допоміжну калькуляційну одиницю - собівартість переробки одиниці сировини. Для цього всі витрати на виробництво (включаючи загальногосподарські) без вартості сировини - як власної , так і давальницької. Знаючи собівартість переробки одиниці сировини та кількість переробленої давальницької сировини , визначають суму витрат , що відносяться на її переробку.

На підставі вказаного розрахунку дебетують рахунок №46 "Реалізація" і кредитують рахунок №20 "Основне виробництво".

На договірну вартість переробки , включаючи податок на добавлену вартість , на підставі виписаного рахунку-фактури дебетують рахунок №62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредитують рахунок №46 "Реалізація". При цьому на суму податку , вказаного в рахунку-фактурі , дебетують рахунок №46 "Реалізація" і кредитують рахунок №68 "розрахунки з бюджетом".

Loading...

 
 

Цікаве