WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік і аудит товарно-матеріальних цінностей на підприємствах промисловості України - Дипломна робота

Бухгалтерський облік і аудит товарно-матеріальних цінностей на підприємствах промисловості України - Дипломна робота

1. Сировина і основні матеріали.

До них належать предмети праці , що входять до складу вироблюваних продуктів і складають їх основу, наприклад, цукровий буряк для виробництва цукру тощо.

2.Допоміжні матеріали.

До них належать матеріали , які або приєднуються до основних матеріалів , щоб надати їм визначенні якості (наприклад , при виробництві цукру до складу соку додають кислоту , вапнякове молоко), або витрачаються в процесі роботи знярядь виробництва (наприклад , мастильні матеріали , сода) , або витрачаються для обслуговування процесу виробництва (наприклад , канцелярські предмети , бланки для обліку , електричні лампочки тощо).

3.Паливо.

Економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів , але відокремлюється в обліку у зв'язку із його важливістю внародному господарстві і великою питомою авгою в загальних витратах матеріалів.

Паливо може використовуватись :

а) для технологічних цілей , коли воно використовується безпосередньо в технологічному процесі і зумовлює зміни матеріалів (наприклад, у цукровому виробництві широко використовуєть пара : згущення сиропу на випарних установках , обігрівання вакуум-апаратів і ін.);

б) для енергетичних цілей , коли паливо сприяє виробітку теплової енергії (наприклад, паливо , що спалюється в топках аід котлами в печах та інших теплових апаратах);

в) для господарських потреб (наприклад, для опалення приміщень цехів , контори підприємства).

4.Тара , до якої належать предмети , призначені для виробничих або господарських потреб, належить до основних засобів , або малооцінних предметів , залежно від терміну служби або вартості (наприклад, ящики для зберігання сипучих тіл в цеху).

Тара одноразового користування в особливу групу не виділяється і входить до собівартості матеріалів (наприклад, жерстяні банки з фарбою).

5. Запасні частини для ремонтів - окремі запасні частини машин , обладнання , транспортних засобів , призначені для виконання ремонтів , замін зношених частин тощо.

Підприємство купує в порядку виробничої кооперації напівфабрикати , наприклад деталі , які підлягають обробці або витрачаються безпосередньо на збирання готової продукції. У цьому випадку напівфабрикати розглядають як основні матеріали.

6.Малооцінні та швидкозношувані предмети.

З точки зору характеру використання , МШБ аналогічні основним засобам , а з точки зору порядку їх придбання - аналогічні матеріали. Цей проміжний стан МШБ обумовлює специфіку (особливості) їх обліку.МШБ умовно належать до оборотних засобів. Це обумовлено їх великою кількістю , незначною вартістю , коротким строком служби і необхідністю часто їх поновлювати порівняно з іншими засобами праці.

Важливою умовою правильної організації обліку ТМЦ є розробка номенклатури матеріалів. Вона необхідна тому , що попередньої класифікації недостатньо для всебічного контролю за станом і рухом матеріалів. Їх облік і контроль повинні вестися на тільки по групах , але й по кожній назві , виду , сорту , розміру і т.д. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікуєтьс за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на типорозміри і т.п. Кожному найменуванню , сорту і розміру матеріалів присвоюється умовне цифрове значення - номенклатурний номер , який потім проставляється на всіх прихідних і видаткових документах по обліку матеріалів. Якщо в номенклатурах вказані ціни за одиницю обліковуваних матеріалів , то вони називаються номенклатура-цінник. Іноді при розробці номенклатури об'єднують близькі по своїхвластивостях типорозміри (сорти,види) матеріалів , що мають незначні коливання в цінах , в один номенклатурний номер і встановлюють на них одну облікову ціну. Це приводить до послаблення контролю за станом запасів по кожному із об'єднаних сортів чи розмірів матеріалів , до появи пересортиць , до ускладнення виявлення лишніх чи непотрібних матеріалів в межах одного номенклатурного номера в т.п. Однак в умовах застосування засобів малої механізації з дозволу вищестоящої організації допускається укрупнення деяких облікових позицій матеріалів , але без збитків для контролю за їх станом і використанням [17,ст.132].

1.3 Формування ціни на ТМЦ в умовах ринку.

В економічній науці задоволення потреб називається попитом, а засобом задоволення потреб є товар , який являє собою як матеріальні цінності , так і нематеріальні послуги. Отримання цих товарів називається виробництвом. Таким чином проводиться границя між секторами попиту і виробництва [48,ст.7-9].

Про який би товар не йшла мова , чи це буде предмет споживання чи товар , необхідний для продовження виробничого процесу, його уількість і ціна визначаються в результаті конкурентної боротьби на ринку , де зустрічаються один на один попит і пропозиція.

Основною одиницею комерційної діяльності в недрах якої народжується товар, є підприємство. В процесі діяльності підприємство виконує ряд функцій. Вони зоображені на малюнку 1.

Малюнок 1. "Функції діяльності підприємства".

2

3 5

4

6 7

1 9

8

10

13 12 11

14 15 16

17

1 - ринок купівлі; 2 - набір робочої сили (людський фактор); 3 - інвестиції в засоби праці; 4 - заготівля і складування предметів праці; 5 - організація виробництва; 6 - виготовлення продукції (послуги,роботи); 7 - склад і збут готової продукції; 8 - ринок збуту; 9 - реальний процес; 10 - грошовий процес; 11 - прихід грошових засобів; 12 - каса; 13 - витрати грошових засобів на виробничі фактори; 14 - розподіл прибутку; 15 - формування капіталу; 16 - повернення капіталу; 17 - фінансовий ринок.

На схемі показані три ринки , що характеризують зовнішні економічні зв'язки підприємництва : ринок купівлі , ринок збуту , ринок фінансування. Саме на них відбувається формування ціни товару.

Оцінка матеріальних цінностей безпосередньо пов'язана з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка матеріальних цінностей можлива : за купівельними цінами , фактичною собівартістю купівлі , яка визначається як середня зважена; за ринковими цінами , що склалися на дату складання звітного балансу; за обліковими цінами з визначенням відхилень останніх від фактичної собівартості купівель.

Фактична собівартість матеріальних цінностей складається із заготівельної собівартості товарно-матеріальних цінностей , що надійшли на підприємство , тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі) , й трансортно-заготівельних витрат. До складу транспортно-заготівельних витрат включають витрати по транспортуванню , комісійні і командировочні , природний убуток у дорозі , витрати по страхуванню вантажів і транспортних засобів , якщо вони мали місце по оформленню товарних і платіжних документів , й інші витрати ; пов'язані із заготівлею та придбанням матеріальних цінностей , що надійшли на підприємство , тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі) й трансортно-заготівлених витрат [53,с.220-221].

У зв'язку з тим , що транспортно-заготівельні витрати змінюються залежно від партії вантажів , виду використовуваного транспорту , способу навантаження , зміни географії постачальників та інших факторів , змінюється також і фактурна вартість. Тому на практиці фактична заготівельна собівартість матеріальних цінностей визначається як середня зважена величина.

Купівельними цінами можуть бути : прейскурантні або договірні , прейскурантні зі скидкою або накидкою. До купівельних цін можна віднести й фактурні ціни , тобто вартість матеріальних цінностей , що випливає з рахунка фактури постачальника. Фактурні ціни визначаються за прейскурантом або договором із включенням різних націнок , скидок , вартості допоміжних послуг , транспортних витрат. Фактурна вартість одержуваних матеріальних цінностей буде різною залежно від методики включення до неї залізничного тарифу. Так , ціни франко-вагон-станція відправлення передбачають , що залізничний тариф включається до фактурної вартості товару зверх прейскурантної або договірної ціни й оплачується покупцем.

Те підприємство , що використовує оцінку матеріальних цінностей за купівельними цінами , відображує їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку за фактурними цінами , а всі інші витрати , що виникають додатково , відносяться до накладних витрат того періоду , в якому вони виникли.

На підприємсвах для поточної оцінки руху матеріальних цінностей протягом визначеного періоду використовують облікові ціни.

Облікові ціни визначаються або як середня зважена величина фактичної заготівельної собівартості за тривалий минулий період , або як планово-заготівельна собівартість , що визначається на основі прейскурантних (договірних) цін і запланованої величини транспортно-заготівельних витрат. Облікові ціни на рівні прейскурантних або договірних цін використовуються в системі внутрішнього господарського розрахунку для стабільної (незмінної) оцінки матеріальних витрат.

Loading...

 
 

Цікаве