WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Споживче оподаткування - Дипломна робота

Споживче оподаткування - Дипломна робота

У 80-ті роки відбулися певні зміни в підходах до державного регулювання економіки, встановилися нові форми відносин між державою і приватним сектором, що вплинуло і на переорієнтацію в бюджетній політиці.

У бюджетному механізмі значно розширилися непрямі методи втручання, змінилися пріоритети фінансової політики.

У кожній країні структура державного бюджету має свої національні особливості. Вона залежить від характеру адміністративної системи, структурних особливостей економіки та інших факторів.

Для впливу на економічні процеси держава застосовує найчастіше такі фінансові методи, як бюджетні, тобто використання системи видатків та податкові [54].

Як уже зазначалося, велику роль у державному втручанні відіграє податкова система. Підвищуючи або зменшуючи загальний рівень податків, держава впливає на темпи економічного зростання, платоспроможний попит населення, рівень інвестиційного попиту, на стан ділової кон'юнктури в суспільстві тощо.

Зазначимо, що податкова система є головним інструментом, за допомогою якого держава поповнює Державний бюджет (табл.1.4.) Так, податкові надходження становили у 1995 р. біля 91,9% всіх доходів бюджету, у 1997 - 94,4%, 1998 - 93,7%, 1999 - 76,7%, 2000 - 76,7%. а в 2001 р. передбачається - 68.8%. Дані про неподаткові надходження за 1995-1997 рр, відсутні. Зазначена тенденція зменшення частки податкових надходжень у доходах бюджету в економічній літературі не піддається критичному аналізу.

Таблиця 1.4.

Структура доходів бюджету України зароками

1996

1997

1998

1999

2000

2001

Всього доходів

100

100

100

100,0

100,0

100, 0

Податкові надходження

91,94

94,40

93,69

76,75

76,71

68,83

Податок на додану вартість

21,91

21,02

21,43

25,8

25,14

23,61

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

2,08

1,48

1,98

3,36

3,82

4,28

Акцизи

1,94

2,18

3,26

5,64

5,42

4,98

Податок на прибуток підприємств

23,45

18,20

16,04

19,69

19,7

16,2 8

Прибутковий податок з громадян

7,77

8,81

9,28

12,35

13,71

11,8 1

Інше

9,91

8,92

7,87

Неподаткові надходження

8,98

10,01

22,8 5

Доходи від власності та підприємницької діяльності

4,01

4,34

8,92

Інше

4,97

5,67

13.9 3

Державні цільові фонди

14,06

11,93

8,26

Доходи від операцій з капіталом

0,20

1,35

0,06

Пояснення такого стану може бути суперечливим та неоднозначним. З одного боку, якщо виходити з того, то в країнах з адміністративно-плановою економікою, де державна власність становить понад 80%, немає істотного значення економічна природа джерел поповнення бюджету. Тобто держава є власником засобів виробництва і згідно цим й власником усіх створених доходів. Податки при такій системі не виконували своїх економічних функцій, однією з яких є перерозподіл доходів. В адміністративно-плановій економіці розподіл національного доходу здійснювався вольовим методом шляхом політичних рішень. З іншого боку зниження частки податків можна пояснити посиленням тенденцій тінізації економіки або розвитком підприємницької діяльності держави.

У ринкових економіках на ранніх її етапах розвитку держана не втручалась в економіку, тому податки становили незначну частину доходів бюджету.

Відомо, що чим вищий податок, тим бідніша держава, тим більше розбалансована її фінансова система. Середній сукупний податок у країнах ЄС становить 50-55% від доходів. В Україні хоча і відбулось зменшення податкових надходжень приблизно до 70%, але не за рахунок зниження податкових ставок. Таким чином, у країні немає можливостей для розширення виробництва[54]. Зниження фіскального тягаря не тільки допоможе збільшити ресурси для капіталовкладень, а й відіграє важливу регулятивну роль.

Відпрацювання податкового механізму має важливе значення для стимулювання підприємницької діяльності. Так, зменшення податкових ставок за умови стабільності економічних параметрів може стимулювати підприємницьку діяльність. Зменшення ставки ПДВ хоча б на 5 % дозволить зменшити ціни, що дасть можливість збільшити конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

Будь-яка оцінка динаміки податкових надходжень повинна здійснюватись на макроекономічному рівні через розгляд доходів стосовно до ВВП. Більшість урядів прагне максимізувати доходи на короткотерміновий період — одноразове збільшення доходів. І дійсно цього досить легко досягти з допомогою адміністративних і політичних втручань. Однак дуже часто такий підхід призводить до порушень функціонування податкової системи у довготерміновому періоді її неефективного використання, що не тільки підриває стимули до економічної діяльності та накопичення, а й, значно уповільнює економічне зростання взагалі. При визначенні ефективності податкової системи необхідно використовувати показники еластичності та динамічності податків. За наявної еластичної податкової системи немає необхідності вдаватися до незапланованого частого підвищення податків, яке негативно впливає на виробництво товарів і послуг.

Аналіз податкових надходжень в Україні свідчить про складність коректного розрахунку показника еластичності податків, оскільки зміни у податковій системі відбуваються надто швидко, а база оподаткування на основних видах податків іноді змінюється кілька разів на рік. Це пояснюється загальною економічною і фінансовою кризою в країні та відсутністю зваженої бюджетної політики. Динамічність податку визначається як сума зібраного податку щодо до відносної зміни ВВП. Зміна обсягів податкових надходжень може бути наслідком будь-яких змін у податковій системі, включаючи дискреційні зміни в структурі оподаткування.

Показник динамічності - це більш загальний показник, який враховує зміну фактичних податкових надходжень за період, в той час як показник еластичності вимірює зміну у податкових надходженнях з урахуванням можливого ефекту змін у податковій системі за певний період. Якщо податкові надходження до бюджету зросли за рахунок змін у системі оподаткування, то коефіцієнт динамічності перевищуватиме коефіцієнт еластичності.

Визначення напрямків підвищення ефективності податкової системи в перехідній економіці дозволяє аналіз структури податкових надходжень (табл. 1.5.). Фактичні дані свідчать про тенденцію зниження частки податків на прибуток, яка в порівнянні з іншими країнами й так складає не значну величину[37]. В той же час податок на доходи та ПДВ, що в кінцевому результаті налягає тягарем на споживачів, постійно зростають. Так. частка податку на доходи громадян в структурі податків склала в 1993 р. 7,2 %, в 1994 -9,95%, 1999- 12.3% о. 1996- 15,1%, 1997- 15,3%, 1998- 16,0%. 1999-17,8%, 2000- 17.15%. Достатньо на високому рівні залишається частка ПДВ у структурі податкових надходжень, що коливається протягом останніх п'яти років у межах 37-34%. Таблиця 1.5. Структура податків в Україні

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

Прямі

Податки

43,8

45,0

52,8

55,5

52,5

47,3

46,84

48,03

45,14

Податок на прибуток

-

-

-

37,7

32,0

26,5

25,66

25,68

23,65

Податок на дохід

27,5

35,8

41,5

-

-

-

-

-

-

Податок на

доходи з громадян

14,7

7,2

9,9

12,3

15,1

15,3

16,09

17,87

17,16

Податок на

Промисел

-

0,01

0,02

0,02

0,03

0,05

0,06

0,06

0,05

Плата за

Землю

1,6

2,0

1,2

5,0

4,7

4,7

5,03

4,42

4,28

Непрямі податки

54,8

53,7

45,2

41,7

42,7

44,1

44,97

43,26

47,36

Пдв

48,3

42,5

37,7

35,1

36,4

35,4

33,62

32,77

34,30

Акцизний збір

5,8

6,2

4,9

3,2

3,7

5,4

7,36

7,06

7,24

Мито

0,7

5,0

2,6

3,4

2,6

3,3

3,99

3,43

5,82

Інші податки і збори

1,4

1,3

2

2,8

4,8

8,6

8,19

8,71

7,5

Всього

100

100

100

100

100

100

100

100

100

Loading...

 
 

Цікаве