WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Споживче оподаткування - Дипломна робота

Споживче оподаткування - Дипломна робота

За основу при розрахунку використані такі вихідні умови.

А. Витрати домогосподарств на купівлю товарів і послуг за даними Держкомстату України у 1999 році становили 42 млрд. грн.

Б. За оцінками фахівців1 до 10% населення із середньодушовим доходом у 200 грн. і вище становлять приблизно 34% купівельного потенціалу.

Нескладно підрахувати, що за такого розподілу середній представник найзаможніших верств населення має ) своєму розпорядженні дохід у 4,6 разу вищий ніж дохід, представника решти 90% населення. За іншими оцінками, розшарування доходів є ще суттєвішим. У подальшому розрахунок здійснюватиметься у розрізі цих двох груп 90% — верстви з відносно низькими доходами (категорія А) і 10% — високо оплачувана категорія населення (категорія Б).

В. Для здійснення розрахунку податкових надходжень за окремими групами товарів і послуг приймемо такс припущення. Категорія А (незаможна частина населення) витрачає на товари з групи соціальні приблизно 90% після податкового доходу і на товари з групи інші — решту 10%. Заощаджень ця категорія споживачів не здійснює. За категорією Б розподіл буде такий; до 10% — соціальні товари, понад 60% — інші І 50% — заощадження.

Г. Орієнтовно 20%> товарів і послуг із групи "соціальні" вважатимемо звільненими від оподаткування, або такими, до яких застосовується нульова ставка ПДВ (окремі види товарів для школярів, лікарської продукції, дитяче харчування, електроенергія тощо).

Скориставшись даними пунктів А — Г, отримаємо цифри з надходження ПДВ за чинною ставкою ПДВ (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Розрахунок податкових надходжень від податку на додану вартість, млрд. грн.

Показник

Дохідні групи

Разом

зп

Категорія А

Категорія Б

1

Загальний дохід, використаний па придбання

27,5

14,5

42

товарів і послуг (пункт Б)

У т.ч.

2

На "соціальні" товари та послуги (пункт В)

24,75

1,8

26,55

3

На "інші" товари та послуги

24,75

12,7

15,45

4

Надходження ПДВ від реалізації "соціальних" товарів і послуг (за ставкою 1 0%)

3 3

0,24

3,54

5

"інших" товарів і послуг (за ставкою 40%)

0,46

2,1

2,56

6

Усього за пп. 4 і 5

3,76(61,6%)

2,34(38,4%)

6.1

1

Частка податку у споживчих витратах (п.б/п.), %

13,7

16,1

-

8

Частка податку у загальному доході (з урахуванням заощаджень),%

13,7

11,3

-

Розподіл податкових надходжень за дохідними групами майже збігається співвідношенням загальних видатків на споживання (рядки 1, 6). При цьому навантаження податку на дохід категорії Б с навіть нижчим, ніж щодо категорії А (рядок 8), що, безумовно, не відповідає принципам соціальної справедливості.

Для обчислення надходжень від ПДВ при запровадженні диференційованих ставок податку скористаймося такими їх значеннями. Щодо групи "соціальні", вони становитимуть величину вдвічі нижчу за попередню, тобто 10%, що ж до "інших" — вдвічі вищу (40%).

Д. У зв'язку з переглядом ставок ПДВ значно скорочений перелік товарів, звільнених від оподаткування, їх частка в групі "соціальні" тепер становитиме 10%.

Е. Зміна ставок ПДВ, позначаючись на цінах, призводить до зміни доходів у реальному вимірі. Це зауваження є принциповим, оскільки специфіка трансформаційного стану вітчизняної економіки накладає свій відбиток па цей процес. У відповідності з теорією Кейнса і висновками досліджень функції споживання середня схильність до споживання знижується при зростанні доходу у розрізі сімей із різними прибутками. Ефект багатства, що є наслідком подорожчання товарів, означатиме реальне зниження доходів споживачів категорії Б, а це внаслідок зворотної дії зазначеної залежності спричинить зростання середньої схильності до споживання. Тобто заможніші споживачі тепер витрачатимуть на споживання трохи більшу частину свого доходу, а частка заощаджень знизиться. Приймемо в розрахунку, що це зниження становитиме майже 150%. Переконливішим цей висновок стає, якщо зважати на певну інертність споживацької поведінки, силу звички.

Враховуючи сказане, а також значну диференціацію доходів за групами споживачів, можна зробити важливий висновок щодо еластичності попиту на товари групи "інші", яка має бути досить низькою або навіть від'ємною порівняно із ситуацією в країнах із розвинутими ринковими відносинами. Це означає, що відносне подорожчання товарів із поліпшеними споживчими властивостями не позначиться суттєво на обсягах їх споживання верствами із іншими доходами. Окремо щодо категорії Б приймемо значення еластичності, що близьке до 0.

Ж. Із метою підвищення реалістичності отриманих результатів приймемо в розрахунку, що у зв'язку з відносним здешевленням товарів групи "соціальні" споживачі категорії А отримають можливість спрямувати вивільнену внаслідок зниження ставки податку частку (1/12) коштів, які витрачалися на "соціальні" товари, на придбання "інших". Також дещо знизяться витрати на "соціальні" товари з боку категорії Б.

Враховуючи припущення пунктів Е і Ж, матимемо таку структуру витрат. Щодо категорії А: "соціальні" товари — 83%, "інші" — 17%; категорії Б: "соціальні" — 8%, "інші" — понад 71%, заощадження — майже 20% (у таблиці не показані). Додавши до цього умову пункту Д, отримаємо цифри, наведені в таблиці 3.2.

Як бачимо, запровадження диференційованих ставок ПДВ здатне забезпечили суттєве зростання надходжень до бюджету, їх приріст у частині споживчих товарів становитиме 1,5 млрд. грн. (7,6—6,1), або майже 25%.

Таблиця 3.2 Розрахунок податкових надходжень при застосуванні диференційованих ставок податку на додану вартість, млрд грн.

№ зп

Показник

Дохідні групи

Разом

Категорія А

Категорія Б

1

Загальний дохід, використаний на придбання товарів і послуг (пункт Б)

27,5

16,45

44

У т.ч.

2

На "соціальні" товари та послуги (пункт В)

22,7

1,65

24,35

3

На "інші" товари та послуги

4,8

14,8

19,6

4

Надходження ПДВ від реалізації "соціальних" товарів і послуг (за ставкою 1 0%)

1,86

0,13

2

5

"інших" товарів і послуг (за ставкою 40%)

1,37

4,23

5,6

6

Усього за пп. 4 і 5

3,23(42,56%)

4,3(57,5%)

7,6

7

Частка податку у споживчих витратах (п.6/п.1),%

11,7

26,5

-

8

Частка податку у загальному доході (з урахуванням заощаджень),%

Н,7

20,7

-

Це є наслідком підвищення гнучкості податкової політики. Крім того, кардинально змінюється розподіл внеску окремих дохідних груп споживачів до бюджету, а розподіл податкового тягаря (відношення його обсягу до загальних витрат дохідної групи суттєво змістився в бік заможніших верств населення (рядки 6—8 таблиці 3.2), що відповідає принципам соціальної справедливості й посилює розподільчу функцію податків.

ВИСНОВОК

В результаті проведеного магістерського вивчення теми податків па споживання в Україні автор приходить до наступних висновків, які викладено в наступному,

Так, зробивши такий маленький огляд податків па споживання в економіці держави, хочеться сказати, що необхідне подальше вдосконалення податкової системи в напрямі її лібералізації та децентралізації за рахунок зменшення частки валового внутрішнього продукту, яку розподіляють через бюджет. Потребує також вдосконалення і механізм оподаткування, який стимулював би виробництво за пріоритетними напрямами економіки і сприяв впровадженню у виробництво нових технологій та високоефективного обладнанання - це вже потребує зміни податкової політики держави, як па макрорівні, так і на макрорівні. Також в порівнянні з прямим оподаткуванням мають переваги. Детальніше все це можна викласти в такому порядку.

Loading...

 
 

Цікаве