WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Споживче оподаткування - Дипломна робота

Споживче оподаткування - Дипломна робота

Як бачимо, дані таблиці свідчіть про дотримання податкового законодавства платниками у 2000 році, і не вчасно внесену сплату до бюджету.

РОЗДІЛ Ш.

Напрями реорганізації та розбудови оподаткування процесів споживання в Україні.

3.1. Критерій оптимізації державного регулювання

процесів споживання.

До 1992 року в Україні основною формою акцизного оподаткування був податок з обороту. Нові ідеї формування економіки, зарубіжний досвід, привели до висновку, що в умовах переходу до ринку необхідно застосувати нові форми непрямого оподаткування. Так виникло питання про доцільність введення податку на добавлену вартість і специфічних акцизів.

Спробуємо детальніше розібратися в необхідності заміни податку з обороту ПДВ та акцизним збором. Деякі економісти вважають, що в становленні непряме оподаткування можна пронехтувати специфічним акцизам, адже специфічні акцизи поступаються універсальному своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень. При цьому вони не розрізняють тих відмінностей, які існують між цими двома видами непрямого оподаткування, що зумовлюють їх різне значення і для інтересів фіску, і для інших соціально-економічних чинників.

Податок на добавлену вартість та акцизний збір по різному впливають на ціноутворюючі механізми в державі, адже бази оподаткування в них різні. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над податком на добавлену вартість, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможніми верствами населення, що пом'якшує регресивність оподаткування, основний тягар якого розподіляється між широкими верставами населення. Тому рівень споживання підакцизних товарів визначається насамперед ростом доходів платників. А це заключення підтверджує, на нашу думку, твердження про те. що необхідно дуже уважно ставитися до збільшення податкових надходжень від акцизів за рахунок збільшення ставок, адже по товарах еластичність яких достатньо висока,

збільшення ставок може привести не до збільшення, а до зменшення податкових надходжень за рахунок різкого скорочення обсягів споживання цих товарів у кількісному виразі.

Дещо інша ситуація складається Із товарами першої необхідності, на які встановлено акцизний збір і вони є товарами нееластичного попиту. Але надходження акцизного збору по цій групі товарів не такі вже й вагомі, тому їх можна виключити із переліку підакцизних товарів. З позицій фіскальної достатності це буде невелика втрата, але з позиції соціальної справедливості це буде крок вперед до побудови більш оптимальної системи оподаткування.

Більш детального дослідження при визначенні оптимального розвитку податків на сподівання заслуговує, на нашу думку, податок на добавлену вартість; адже, будучи універсальним акцизом, він справляється з переважної більшості товарів ( за виключенням нульової ставки та деяких пільг ).

При великому бюджетному дефіциті по факту 1992 року в зв'язку із відсутністю необхідних коштів було прийняте рішення про збільшення ставки ПДВ з 20 % до 28%, Але це підвищення ставок, як показав час, поставило нас перед питанням - чи завжди збільшення податкової ставки веде до збільшення сум надходжень по даному податку? Ще в 1974 році американський економіст А. Лаффер запропонував, відповідаючи на це запитання певну гіпотетичну криву, названу його іменем і призвану списати залежність величини податку від розміру ставок. Згідно із цією кривою ріст доходів бюджету має місце при не дуже високих ставках податків. Підвищення ставки зверх деякого рівня, що визначається математичною залежністю, веде до скорочення бази податку внаслідок втрати стимулів до раціональної виробничо-економічної діяльності, і, як результат, до скорочення податкових надходжень. Деякі економісти вважають, що крива Лаффера відповідає тільки прямому оподаткуванню, адже складена вона в США, де така форма є домінуючою в податковій системі. Спробуємо розвінчати цей постулат і з допомогою кривої Лаффера та математичної моделі автора вийти на паретто-оптимальні ставки податку на добавлену вартість в Україні.

Якщо по горизонтальній осі відкласти можливі значення податкової ставки - X, а по вертикальній - величину податкових надходжень У, то крива Лаффера буде для податку на додану вартість спочатку зростаючою, а потім спадаючою. При стабільності ставок прямого оподаткування та норми прибутку вивчимо залежність У (X), де X є [ 0;1]. Із математичних формул Лаффера випливає, що

РУ = Ра ( 1 –Z) (1-k) -Е+ 1_____х (1-k) R2 х (1-k)-Z М

РХ R1 (1-Z) (1-М)

Де Y (X) - величина податкових надходжень;

X -ставка ПДВ;

А -випуск продукції;

2 -ставка податку на прибуток;

Р -рівень цін;

К -затрати на виробництво;

Е -еластичність попиту;

V -еластичність випуску;

Е -еластичність пропозиції;

R1 -дохід після стягнення ПДВ, що визначається формулою:

R1=М+(1-М) (1-Z) (1-Х) (1-k) (1-А) величина, що характеризує прибуток;

R2= (1-М) (1-Z);

М- величина, що характеризує прибуток;

Р - функція залежності;

А - сумарна величина нарахувань на фонд оплати праці.

Коли взяти за умову, що попит еластичний, тобто Е >1, ставка податку на прибуток z, як і прибуток m - постійні величини, тобто:

z,m = cohst,

то відношення функціональної залежності Р(Y) від значень X можна

Р(Х)

представити в наступному виразі.

Р(Y) = Ра С1С4 +С2 + МС1 - (С1С4 + СЗ) X

Р(Х) С4 ( 1-Х)+М

S - сумарна еластичність, яку можна виразити:

S= Е+1

Е + F + V

Таким чином, у випадках еластичного попиту ( Е> 1 ) залежність

доходів бюджету від ставок податку на додану вартість, де варіація цих ставок може відбуватися на проміжку О < X < 1, в коефіцієнтному відношенні описується кривою Лаффера.

Довівши те, що крива Лаффера відноситься до податку на додану вартість, можна відмітити, що існує межа рівня податку на додану вартість, після якої приходить зниження податкових надходжень з відповідним згортанням ефективної виробничої діяльності за рахунок підвищення ціни І а масовим ухиленням від сплати податків. На рахунок цієї межі рівня ПДВ вже давно ведеться науково-економічна полеміка. При чому, ця полеміка сильно поляризована по відповідних групах держав. Адже, як показує зарубіжний досвід, ставки ДПВ в різних країнах істотно відрізняються одна від одної: від 7% - в Канаді, до 25 % - в Ірландії.

Основою визначення граничного рівня податку на додану вартість повинна бути соціально-економічна доктрина держави, що відповідає основним напрямам руху суспільства. Так, постулати соціальної справедливості, що проповідуються в Скандинавських державах спонукають до встановлення високих ставок ПДВ, хоча істотного впливу на економічний прогрес та темпи росту валового внутрішнього продукту це не чинить.

Специфічна економічна ситуація, яка склалася в Україні при переході від командно-адміністративної економіки до ринкових відносин вимагає встановлення науково обґрунтованої межі рівня ПДВ, а не простого арифметичного перерахунку податку з обороту, що існував у нас на часів радянського Союзу до 1992 року, чи сліпого копіювання зарубіжного досвіду. Для того, щоб це зробити, насамперед необхідно визначити окремий вплив стану ПДВ на основні фактори, яким повинна відповідати парето-оптимальна ставка даного податку. Адже, як правило, параболічна крива Лаффера узагальнює в собі цей процес. На нашу думку, досягнути цього можна, дослідивши та проаналізувавши наступні аспекти:

значення критерію фіскальної достатності, як абстрагованого, тобто без врахування дій чи протидії інших факторів, ставок ПДВ на величину податкових надходжень;

значення критерію економічної ефективності, як впливу ставок ПДВ на раціональне господарювання суб'єктів бізнесової діяльності;

значення критерію соціальної справедливості, як впливу ставок ПДВ на соціальний статус громадянина, як платника податків.

Спробуємо це зробити за допомогою економіко-математичних методів та прийомів графічного зображення. Провівши емпіричні дослідження з допомогою формул Лаффера та С. П. Мовшовича і опрацювавши їх на комп'ютерній системі, просвітлюється чітка пропорційна залежність між величиною податкових надходжень до бюджету та рівнем ставок ПДВ: чим вищі ставки ПДВ, тим вагоміші податкові надходження до бюджету держави. Тобто фіскальна достатність напряму залежить від рівня податків на споживання.

Loading...

 
 

Цікаве