WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Споживче оподаткування - Дипломна робота

Споживче оподаткування - Дипломна робота

Право на отримання бюджетного відшкодування протягом місяця мають як місячні, так і квартальні платники податків, котрі звітують за повною формою декларації та здійснюють операції з продажу товарів, оподатковувані за нульовою ставкою на митній території України. Згідно з роз'ясненнями податкових органів у випадку здійснення на митній території України операцій з продажу товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою, і визначення відємної різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом звітного періоду подання додатка 3 є обов'язковим.

У разі подання Розрахунку експортного відшкодування розрахунок частки бюджетного відшкодування здійснюється після заповнення першого.

Таким чином, ПДВ посідає чільне місце в податковій системі України. Він мас свої перевалі та недоліки як з фіскальних позиції так і з огляду регулювання обсягів споживання. Завдання науки про податки полягає в подальшому вдосконаленні механізму справляння податку, що вимагає як високої податкової техніки, так і великих Авансових витрат. Як свідчить світовий досвід —це єдино правильний шлях.

2.3.Акцизний збір і мито як фактор взаємодії фіску і споживання.

Важливим видом непрямих податків є специфічні акцизи, які регулюють кількісні параметри споживання визначеного кола товарів [57]. Вітчизняний досвід щодо використання таких податків є незначним. Введення в Україні в 1992 році акцизного збору зумовлено перш за все необхідністю врегулювання споживання монопольних і високорентабельних товарів.

Акцизний збір - це непрямий податок на споживачів чи одержувачів окремих товарів і продукції, визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу таких товарів, вироблених на митній території України, або при імпортуванні, ввезенні чи пересиланні таких товарів і продукції, на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів і оплачується покупцями.

Основні питання щодо справляння акцизного збору, платників даного податку і об'єктів оподаткування визначаються і регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. із послідуючими змінами і доповненнями а також іншими законами.

При розгляді даного питання зауважимо, що податкова робота постійно починається із встановлення платників податку. Цей перший етап обумовлений тим, що податкова служба повинна чітко знати хто саме вносить той чи інший податок до бюджету, а також хто відповідає за зобов'язання перед державою. Термін "платник податку" визначає саме суб'єкт оподаткування. Однак цей субєкт здебільшого є тільки посередньою, транзитною ланкою проходження доходів. Він не стільки сплачує податок, скільки перераховує до бюджету частину отриманих доходів. Реальним платником с споживач, поскільки саме він сплачує вартість товарів і послуг. В нашому випадку платниками акцизного збору є фізична чи юридична особа, яка безпосередньо сплачує даний вид податку. Стаття 2 Декрету Кабінету Міністрів України визначає платників акцизного збору.

У 2001 році у Чемеровецькому районі зареєстровано тільки один платник акцизного збору - це Чемеровецький мальтозний завод, так і залишилося на сьогоднішній день. В порівнянні з минулими роками платників акцизного збору у нашому районі було багато -це повязано із тим, що цукор входив в перелік підакцизних товарів.

Визначивши платників податків, необхідно встановити, що саме у цих платників оподатковується, тобто необхідно визначити обєкт оподаткування. Обєкт оподаткування, що означає обороти з реалізації, має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, мати безпосереднє відношення до платника і відображати саме його вплив на даний обєкт.

Аналізуючи МР ДПІ у Чемеровецькому районі додамо,що на мальтозному заводі обєктами оподаткування виступають обороти з реалізації спирту і горілчаних виробів, що становлять відповідно 3535,7 тис.грн. і 1814,4 тис.грн. і наведемо ці цифри у вигляді таких таблиць (див, додаток № 2.1. і 2 2 ). З даних таблиць ми бачимо, що Чемеровецьким мальтозним заводом за 12 місяців 2001 року реалізовано 24.2 тис. дал. горілчаних виробів на суму 1814.4 тис.грн., зокрема за цей же період до бюджету надійшло 502,8 тис. грн. акцизного збору. Низька питома вага реалізації горілчаних виробів в цьому році порівняно до минулого року (30%), пояснюється відсутністю потенційних покупців, низькою платіжеспроможністю покупців, виробництво горілчаних виробів на заводі проводиться тільки по мірі реалізації горілчаних виробів, а не по повній потужності цеху розливу. Дебіторська заборгованість по Бучацькому мальтозному заводу станом на 1.01.2001р. склала 1980.0 тис.грн Найбільші дебітори - ТОВ "Ал-Ан" (м. Київ) - 30,2 тис.грн., ТзОВ "ДонКонТорг" (м. Донецьк)- 273,0 тис.грн., агрофірма "Вижняни" -44,4 тис.грн., ПП "Дніпровська перлина" (м.Кременчуг)- 1478.9 тис.грн. По всіх підприємствах -дебіторах вислано запити в ДПІ по місцю реєстрації па підтвердження кредиторської заборгованості, виставлено 25 інкасових розпоряджень на стягнення дебіторської заборгованості на суму 1347.3 тис. грн., з них стягнуто до бюджету 29,2 тис. грн. Зокрема з початку 2000р. Виставлено 10 інкасових розпоряджень на стягнення дебіторської заборгованості на суму 692.7 тис.грн. з них стягнуто до бюджету і 11.0 тис.грн.

По акцизному збору недобір до прогнозу за 12 місяців склав 1654,6 тис.грн.. Із прогнозних завдань на січень-грудень 2000 року 2157,4 тис.грн. надійшло лише 502,8 тис.грн. акцизного збору, в тому числі від мальтозного заводу - 519.0 тис. грн. В грудні місяці від заводу надходжень по акцизному збору не було, при запланованих 72,9 тис.грн., недобір -72,9 тис. грн. Тільки із-за цього одного фактора в грудні місяці допущено зрив виконання 12-и місячного завдання по мобілізації платежів до зведеного бюджету.

Відповідно до норм світової практики акцизами обкладаються обороти з продажу товарів, які мають високий попит і норму рентабельності, легко групуються за кількісними та якісними ознаками і легко адмініструються[32].

На сьогодні перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору на такі товари визначено в чотирьох законах України із послідуючими змінами і доповненнями, а саме: від 06.02.96 р. № 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби", від 07.05.96 р. № 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24.05.96 р. № 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита па деякі транспортні засоби та шини до них" та від 11.07.96 р. № 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)". І якщо вже із самої назви перших трьох законів можна легко визначити такі групи підакцизних товарів, як тютюнові вироби, спирт та алкогольні напої, транспортні засоби та шини до них відповідно, то в останньому Законі налічується понад тридцять найменувань підакцизних товарів згідно з кодами виробів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів. При цьому значній кількості підакцизних товарів українського виробництва законодавством надано пільговий режим оподаткування акцизним збором, що негативно впливало на співробітництво з міжнародними організаціями, а державний бюджет, у свою чергу, недораховувався відповідних сум акцизного збору.

Таким чином, в Україні, де визначено чи не найбільший перелік підакцизних товарів, формування бюджету від надходження акцизного збору забезпечується в основному від реалізації такої продукції, як тютюнові вироби, спирт, алкогольні напої, нафтопродукти та пиво[52].

Таким чином перелік підакцизних товарів значно скоротиться, їх можна обєднати у сім основних груп; спирт, алкогольні напої, пиво солодове, тютюнові вироби, нафтопродукти, транспортні засоби та ювелірні вироби.

По всіх підакцизних товарах нараховується одночасно і специфічний акциз і ПДВ. Їх поєднання пояснюється різним призначенням та різною економічною природою. Не можливо з допомогою різних ставок одного тільки податку регулювати і процеси виробництва підакцизних товарів і процеси споживання і відшкодовувати вхідну суму універсального акцизу.

Розглянувши деякі ключові моменти даного питання, а саме платники й обєкти оподаткування, перейдемо до вивчення основних засад державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території України, що визначаються Законом України від 19.12.1995 року із послідуючими змінами і доповненнями № 418/95 -ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами ". Зауважимо, що дія цього Закону не поширюється па виробництво і торгівлю пивом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами з домашніх умовах для власного споживання. Виробництво спирту етилового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій[52].

Loading...

 
 

Цікаве