WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Між тим, аналіз положень проекту нового Податкового кодексу виявляє" неоднозначність їх впливу на рух фінансових потоків і ступінь наповненості бюджету. Суть такого становища полягає в наступному.

1. Згідно з поданим КМ проектом Податкового кодексу і внесеним до нього змінам передбачається скасувати незначні за своїм змістом податки.

2. Передбачене законопроектом зниження межі диференціації податку на доходи фізичних осіб з існуючої зараз 10-40% до 10-20% безумовно позначиться на підвищенні рівня реальної заробітної плати, а згодом може викликати і зростання її номінального рівня.

Водночас, збереження в існуючих межах відрахувань на фонд оплати праці, а також податка на додану вартість (навіть зниженого на 3%) з урахуванням передбачуваного в зв'язку з цим розширенням бази оподаткування призведе не до скорочення, а до збільшення податкових надходжень в структурі ВВП.

3. Зниження податку на прибуток на 10%, в тому числі на першому етапі на 5%, теж призведе до збільшення певної частки прибутку і розширення обігових коштів. Між тим, можна стверджувати, що зниження податку на доходи фізичних осіб у більшій пропорції ніж податку на прибуток, надасть пріоритет зростанню заробітної плати і заміщення нею збільшеної частки прибутку. Це пояснюється тим, що податок на прибуток є прямим і підприємці сплачують його з власних доходів. Маючи природній інтерес в мінімізації своїх платежів, вони намагатимуться збільшити витрати, в тому числі і на оплату, і по нижчій ставці сплатити податок з меншої величини прибутку. Реальним наслідком таких дій стане зростання у виробництві проміжного споживання, в тому числі і витрат на оплату праці, при збереженні низького рівня прибутковості виробництва.

4. Збільшення за цих обставин величини заробітної плати підвищить попит і може порушити рівновагу на товарному ринку, в наслідок чого відбудеться чергове підвищення цін. Щоправда, введення нового податку на майно дещо зв'яже утворений "надлишок" грошей. Між тим, цей потік теж не зменшить, а збільшить надходження до бюджету.[28, c.16]

З урахуванням висловленого на фоні передбачених заходів щодо посилення відповідальності за несплату податків, трудно уявити, що впровадження нового податкового Кодексу дійсно зменшить податковий тягар. Проте, якщо це все таки трапиться, то зниження частки податків в структурі ВВП ще більше загострить існуючі соціально-економічні проблеми. Підвищення рівня заробітної плати відбуватиметься за умови скорочення платоспроможності населення, та буде продовжуватися і зменшення прибутку і обігових коштів, зростатиме дефіцит фінансових ресурсів для покриття як поточних, так і капітальних витрат держави.

Загострення старих проблем з уведенням нового варіанту Податкового кодексу пояснюється збереженням існуючих вад діючої системи оподаткування, а саме: подвійного оподаткування заробітної плати і прибутку. А тому, при зниженні ставок податку на доходи фізичних осіб, яке стимулює зростання маси одержуваної населенням заробітної плати, будуть зберігатися канали вилучення цієї суми на користь бюджету через непрямі податки (відрахування на заробітну плату і ПДВ), яке проявиться у підвищенні цін на товари і послуги.

В цьому аспекті новий варіант системи оподаткування за своєю суттю і характером дії мало чим відрізнятиметься від діючого, головним недоліком якого була відсутність мотивації до розширення обсягів виробництва і збільшення ефективності роботи. В умовах застосування запропонованої системи оподаткування підприємства, як і зараз, намагатимуться занизити масу одержуваного прибутку. Для здійснення цих операцій існує цілком легальний механізм. Достатньо, наприклад, за рахунок навмисного завищення цін на сировину і матеріали, які без застережень можна купувати, за вільними цінами, через "свої" посередницькі структури, привласнюючи за рахунок цього частину прибутку, що утворюється від різниці між задекларованими і ринковими цінами. Утворена різниця — це тіньовий дохід, який списується на собівартість легального виробництва, і зменшує розмір прибутку, з якого сплачується податок. Тіньовий дохід в цій схемі виступає джерелом формування обігових коштів тіньового виробництва, за рахунок якого здійснюються витрати по створенню тіньової продукції. Поширеністю таких операцій в усі попередні роки пояснюється загострення платіжної кризи. Саме в боргах і неплатежах ховалися і ховаються тіньові доходи, які дозволяють підтримувати певний обсяг виробництва навіть при нестачі обігових коштів.[58, c.71]

А отже, формуючи нову систему оподаткування не треба помилятися у її справжніх цілях. Треба визнати, що вона має вирішити передусім проблему наповненості бюджету, але не за рахунок популістських заходів щодо зменшення кількості і ставок податків, а за рахунок збільшення обсягів виробництва і споживання, розширення фінансових ресурсів інвестиційної діяльності.

Розглядаючи це завдання як основоположне новий етап податкового реформування треба проводити не під гаслом механічного зменшення податкового тягаря, а оптимізації форм оподаткування і технології їх справляння, які мають забезпечити стимулюючий режим для ефективно працюючих структур і посилити цій основі прискорення процесу загального капіталотворення.[30, c.4]

В цьому напрямку необхідно:

• переглянути співвідношення прямих і непрямих податків, посиливши роль прямого оподаткування;

• за рахунок зменшення непрямих податків сформувати джерела зростання легальних доходів працівників і службовців і обігових коштів підприємств, забезпечивши на цій основі реструктуризацію елементів ціни і відтворювальних можливостей виробництва;

• усунути дискримінаційність системи оподаткування, скасувавши переважну більшість пільг і поставивши суб'єкти у рівні умови. За рахунок цього має активізуватися конкуренція за ефективне застосування ресурсів і збільшення виходу продукції на вкладений капітал;

• запровадити стимулююче оподаткування прибутку в залежності від способів його отримання (пільгове — за умов скорочення собівартості і збільшення виробництва і підвищене при умові зростання витрат і скорочення виробництва).

виcновки та пропозиції.

Викладене вище дає підстави зробити певні висновки і внести пропозиції

1) На сьогодні податкова система України надмірно деформована наданням пільг, а також відстрочок, розстрочок, податкових кредитів і т ін , що не сприяє досягненню фінансової стабілізації в державі, рівномірному розподіл податкового навантаження на платників податків, призводить до необґрунтованого перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами господарської діяльності

2) Загальна сума пільг з усіх видів податків у 2001 році за попередніми піл-рахунками перевищила 36,2 млрд. грн., що спричинило прямі втрати бюджету в сумі 21,3 млрд. грн. Щодо затвердженого бюджету втрати становлять 51,0%, а щодо зведеного бюджету — 40,9%. З указаної суми пільг не мають достатнього обґрунтування понад 30% пільг, що становить 6,3 млрд. грн.

3). Найбільші суми пільг передбачені із двох податків: податку на додану вартість — 84,0%, податку на прибуток підприємств — 9,0%. Тільки із цих двох податків бюджет недоотримає у 2001 році 18,6 млрд. грн.

4). Аналіз даних про тенденцію пільгового оподаткування за 1999—2001 роки свідчить, що сума наданих пільг щорічно зростає. Зокрема, у 2000 році таких пільг надано у 1,4 разу більше, ніж у 1999 році, та у 2,4 разу більше, ніж у 1998 році.

5) Основною вадою чинної практики надання пільг є відсутність експертних оцінок про масштаби перерозподілу фінансових ресурсів, а також про економічні й соціальні наслідки вказаного перерозподілу.

6). Хибою чинної практики надання пільг є і те, що більшість пільг надається у формі повного і безстрокового звільнення від оподаткування, а це зменшує стимулюючу функцію пільг.

7). З метою впорядкування надання пільг з окремих видів платежів насамперед необхідно ліквідувати пільги, які не мають достатнього економічного обґрунтування, особливо із прямих податків і передусім із податку на прибуток, податку на землю і прибуткового податку з громадян.

8). Надання пільг із податків має проходити жорстку експертизу незалежних експертів, і тільки після їхнього висновку рішення про надання пільг повинно вноситися на розгляд Верховної Ради, а окремі найвагоміші пільги можуть надаватися на підставі референдуму.

9). Надання пільг має здійснюватися тільки на підставі прийнятих законів і доцільно здійснювати надання пільг тільки у формі податкових знижок із чинних ставок оподаткування. Більшість пільг повинна мати обмеження у часі.

Loading...

 
 

Цікаве