WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Відповідно до ст. 12 Указу Президента України від 07.08.98 p. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" звільнення від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою, передбачене Законом України від 03.04.97 p. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", не поширюється на бартерні (товарообмінні) операції, що здійснюються на території України. При цьому не визначається, чи поширюється стаття вищеназваного Указу на операції з використанням вексельної форми розрахунків. Особливо вимагає вирішення питання щодо бюджетних векселів. Вважаємо, що і відшкодування ПДВ тут неможливе.

Однією з причин, що сприяють зменшенню надходження до бюджету ПДВ є розрахунки юридичних осіб з приватними підприємцями.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів Україна від 26.12.92 p. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" приватний підприємець у разі сплати фіксованого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходе і витрат. Такий платник також звільняється від сплати нарахувань до фонду оплати праці. відрахувань на будівництво б утримання автомобільних доріг, внесків до фонд) ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального страхування. Однак не зазначено, що такий платник звільняється від сплати ПДВ. У той самий час приватний підприємець подає до податкового органу декларацію з ПДВ без нарахувань. Виникає ситуація, коли приватний підприємець. зареєстрований як платник ПДВ. подає відповідно до пп. 7.2.4 Закону України від 03.04.97 p. № 168/97-ВР покупцю податкову накладну з визначеною сумою ПДВ. покупець включає цю суму до складу податкового кредит)', в той час як підприємець цей податок не сплачує.

Тут необхідно законодавче врегулювання цього питання, тобто слід визначити платниками податків і підприємців.

Треба зазначити, що негативно впливає на надходження до бюджету ПДВ діюча система пільг. Так, якщо за 1999 рік по Харківській області їх було надано на суму 601,3 млн. грн.. то в 2000 p. — уже 1107,8 млн. гри.. що більш ніж у два з половиною раза перевищує обсяг надходжень цього податку.

У порівнянні з 2001 p. втрати податку на додану вартість через використання пільг збільшилися в 1,6 раза, в тому числі по продукції, експортованій за межі митних кордонів України, — в 1.8 раза, по товарах критичного імпорту — в 1,7 раза.

Аналіз показує, що цей податок вже зжив себе, тому що складність його нарахування, встановлений порядок відшкодування призвели до відволікання величезної кількості фахівців на пошук шляхів невідшкодування податку замість контролю за його сплатою.(див. додаток А)

У контексті проекту Закону України "Про антикризові зміни системи оподаткування" вважаємо за доцільне замість ПДВ ввести в дію податок з реалізації. На підставі даних ДПА у Харківській області проведено розрахунки, що підтверджують економічну доцільність прийняття такого рішення.

Так, виручка від реалізації у 2000 p. склала 14 млрд. грн. Ставка оподаткування передбачається 10%, і очікувані надходження податку від реалізації тоді складуть 1376,0 млн. гри. Надходження від ПДВ і податку на дохід, замість яких передбачається ввести податок з реалізації, у 2000 p. склали всього 1144.5 млн. грн. Отже, додаткові надходження до бюджету за розрахунком дорівнюватимуть 231.5 млн. грн.[65, c.44]

Важливим податком у системі оподаткування є акцизний збір. Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включається в ціну товару й оплачується покупцем.

Акцизи введено в дію з 1 січня 1992 p. при одночасному скасуванні податку з обороту і податку з продажу. У 2000 p. в цілому по Україні передбачалося одержати 1096.7 млн. грн. акцизного збору, в тому числі по вітчизняних товарах — 834.7 млн. грн.. по імпортних — 262 млн. грн.. тобто відповідно 76.1 і 23.9% загальної суми.

Аналіз роботи підприємств, що виробляють підакцизні товари, свідчить про необхідність вирішення на державному рівні окремих питань, пов'язаних зі зміною діючого додаткового законодавства в частині сплати акцизного збору і врегулювання виробництва та реалізації таких товарів. Так. підвищення ставок акцизного збору з 3,0 до 7,0 екю по спирту призвело до зростання його залишків з 409.3 до 588 тис. дол. у яких залишився несплаченим акцизний збір у сумі 82.0 млн. грн., і лікеро-горілчаної продукції — з 519 тис. дол. до 613 тис. дол. з несплаченим акцизним збором у сумі 34.3 млн. грн.. а також до погіршення фінансового стан)' підприємств — виробників лікеро-горілчаної продукції. Наступне зниження ставок в умовах зростання курсу екю не дало можливості стабілізувати ситуацію, і ці платники податків стали боржниками перед бюджетом.

Ускладнюється стан з реалізацією спирту і відпуском його за пільговою ставкою 0.2 екю вітчизняним виробникам для виготовлення парфумерної продукції. Відсутність жорсткого законодавчого контролю за використанням спирту, одержуваного за пільговою ставкою, призводить до того, що контролюючі органи досить часто не знаходять підприємств — покупців парфумерної продукції за юридичною адресою.

У зв'язку з цим з метою усунення зловживань у даній галузі та забезпечення сплати акцизного збору в повному обсязі вважаємо за необхідне скасувати будь-які пільги щодо акцизного збору в частині етилового спирту. Крім того. вимагає вирішення питання введення реальної державної монополії на виробництво лікеро-горілчаних виробів (до IV кварталу 2000p. підрозділами податкової міліції в Харківській області виявлено 22 підпільних цехи з виробництва лікеро-горілчаних виробів), а також законодавчого вирішення проблема оплати спирту векселями.

Отже. практика господарювання переконливо свідчить, що необхідно постійно удосконалювати податкове законодавство і посилювати державний контроль, у тому числі і з боку податкових органів, за діяльністю суб'єктів господарювання з метою досягнення економічної стабільності.

ІІІ. Основні напрями реформування податкової політики та податкової системи України в врахуванням світового досвіду

Вже майже десять років в Україні відбувається реформування податкової системи. Між тим, чітко визначених форм нова податкова система так і не набула. Через неадекватність загальної спрямованості діючих форм оподаткування постійно виникала і продовжує виникати потреба перегляду певних норм. За цей час ми пройшли шлях від тотального посилення податкового тиску, коли розширювалася кількість податків, їх ставки та база оподаткування, до суттєвого звуження їх впливу через скасування податків, зниження їх ставок, розширення кількості пільговиків.

Численні спроби винайти експериментальним шляхом оптимальну модель оподаткування не зменшили, а навіть загострили, пов'язані з її функціонуванням проблеми. Щорічно виникають питання величини наповненості бюджетів, своєчасності і повноти сплати податків, загострення бюджетного дефіциту і неможливості фінансувати навіть пріоритетні і найважливіші державні програми. За цих обставин бюджетний процес набув характеру хронічного зростання невідповідності можливостей фінансової системи і потреб її реального вмісту.

Виникнення даної невідповідності, між тим, не слід вважати закономірним наслідком податкового реформування. Скоріше це результат застосування неадекватних заходів її здійснення.. На початку 90-х років дійсно постала задача реформування податкової системи, яка б мала створити сприятливі умови до здійснення ринкових перетворень, стимулюючи зростання підприємницької активності, забезпечуючи оптимізацію відтворювальних процесів, усунення структурних диспропорцій. На основі відновленої податкової системи мали бути вирівняні умови функціонування підприємницьких структур різних секторів економіки, що стало б основою для міжгалузевої конкуренції і забезпечило паритетність капіталотворення всіх суб'єктів економіки. Це б дозволило обмежити нееквівалентний перетік капіталів і винищення на цій основі цілих секторів економіки. Податкова система мала б також активізувати стимули до нарощування капіталів, що посилило б і внутрігалузеву конкуренцію, а отже прискорило б процес капіталотворення. За таких умов бюджет не відчував би а ні нестачі фінансових ресурсів, а ні несвоєчасності внесків, а ні потреби секвестрування і без того мізерних витрат.[64, c.10]

Необхідність будь-якої податкової реформи зумовлена трьома моментами:

— зміною умов економічного розвитку та соціально-політичної організації суспільства, що становлять об'єктивну основу реформування податкової системи і визначають характер та соціально-економічні межі в оподаткуванні. Внаслідок цієї об'єктивної причини впроцесі податкової реформи не можна створити податкової системи, ступінь зрілості якої вищий, ніж ступінь зрілості економіки, суспільного устрою та соціальних процесів у державі. З огляду на це сумнівними здаються спроби. А реалізувати в процесі реформування податкової системи України ідеї, які є революційними навіть для розвинутих країн;

Loading...

 
 

Цікаве