WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

• звільнення громадян-підприємців, які сплачують прибутковий податок у фіксованому розмірі з придбанням патенту, від обов'язкового ведення обліку доходів та витрат означає тільки те, що вони не зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат за ф. № 10. Рівночасно для підтвердження можливості роботи зі сплатою фіксованого прибуткового податку такий підприємець зобов'язаний вести особистий облік доходів та витрат у зручній формі (лист ДПАУ від 30.08.2001р. 11741/7/17-0517);

• відповідно до ст.9 Закону України від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з шкідливими та особливо шкідливими умова їй праці, мають право на грошову компенсацію витрат на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів тільки при роз'їзному характері роботи (за умови, що це передбачене договором). Тому суми такої компенсації; отриманої працівниками за відсутності роз'їзного характеру роботи, підлягають включенню до сукупного оподатковуваного доходу (лист ДПАУ від 10.09.2001 р. № 5929/6/17-0516).[7, c.24]

Щодо актуального нині питання про правомірність застосування проясненої шкали прибуткового податку, затвердженої Указом Президента України від 13.09.94 р. № 519/94 у редакції Указу Президента України від 21.11.95р.№ 1082/95 ДПАУ вважає, що цей Указ, як і раніше, залишається в силі і є обов'язковим для застосування на всій території України (лист від 08.10.2001 р. № 14493/7/17-0417), хоч іншої відповіді від ДПАУ можна було й не чекати.

- Єдиний податок

У 2001 році не було прийнято жодного законодавчого або нормативного акта, цю безпосередньо стосується спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. У той самий час цьому податку було присвячено значну кількість роз'яснень в листах ДПАУ, Держкомпідприємництва та інших органів виконавчої влади.

Одна із проблем, яка пов'язана з єдиним податком, — визначення об'єкта оподаткування для юридичних осіб, як і раніше, залишається предметом гострої дискусії.

ДПАУ, як і до того, наполягає на тому, що суб'єкт малого підприємництва для оподаткування єдиним податком має враховувати усі надходження, отримані на розрахунковий рахунок і в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виручки від іншої реалізації (Методичні рекомендації по адмініструванню єдиного податку, що сплачується суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, надіслані ДПАУ до податкових органів листом від 15.05.2001 р. № 6153/7/15-1317). Рівночасно включення до об'єкта оподаткування єдиним податком позареалізаційних результатів суперечить ст.1 Указу № 746, що постійно підкреслює Держкомпідприємництва (лист від 03.08.2001 р. № 2-532/4867).

Щодо окремих надходжень на користь юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності варто відзначити низку цікавих роз'яснень ДПАУ:

• не підлягають включенню до об'єкта оподаткування кошти, які не переходять у власність суб'єкта підприємницької діяльності, а надходять на розрахунковий рахунок суб'єкта як транзитні (лист від 07.12.2000 р, № 6784/6/15-1316). Слід зазначити, що до таких коштів відносяться не тільки кошти, що надходять посереднику від третіх осіб. за договорами комісії, доручення та агентськими угодами, але також податки й збори, щодо яких суб'єкт малого підприємництва виступає як податковий агент;

• кредит, наданий банком, так само, як і кредит, наданий кредитним союзом, не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і не включається до бази оподаткування єдиним податком ("Вісник податкової служби України", 2001 р.,№ 16);

• кошти, перераховані засновником до статутного фонду платника єдиного податку в обмін на корпоративні права, є джерелом формування майна суб'єкта малого підприємництва ,-— юридичної особи і не є виручкою від реалізації (лист ДПАУ від 08.02.2001р. № 563/6/15-1316). Інакше кажучи, до об'єкта оподаткування такі кошти не включаються;

• підприємство, що залучає для виконання робіт субпідрядників, при визначенні обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, | послуг) має враховувати усі надходження, отримані на розрахунковий рахунок і в касу ("Вісник податкової служби України", 2001 р., № 16). Зазначимо, що у тому самому "Віснику податкової служби України", але трохи раніше (2001 р., № 2) було опубліковано лист Мінфіну України від 06.12.2000 р. № 053-29168, згідно з яким об'єктом оподаткування єдиним податком є дохід, що належить за роботи, виконані власними силами організації, тобто без доходу, що належить за виконані роботи, послуги іншим особам (комітентам, принципалам, співвиконавцям, субпідрядникам). Причому лист цей було опубліковано без будь-яких коментарів ДПАУ. У цьому випадку виходом для підприємств, що є генпідрядниками, може бути перехід на роботу із замовниками на підставі договорів доручення.

Багато нових роз'яснень присвячено питанням переходу на єдиний податок. До них, зокрема, належать такі:

• ототожнення спільної діяльності зі статутною діяльністю суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи є некоректним (лист Держкомпідприємництва від 02.03.2001 р. № 1-221/1310). Якщо статутна діяльність суб'єкта підприємницької діяльності (крім спільної діяльності) відповідає вимогам ст.1 указу № 746, то суб'єкт малого підприємництва повинен мати всі підстави для переходу на сплату єдиного податку щодо такої діяльності;

• не може перейти на єдиний податок суб'єкт підприємництва, який має податкову заборгованість з вини банку, оскільки, відповідно до чинних нормативних документів, не має значення, з чиєї вини така заборгованість виникла;

• фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю слабоградусними (слабоалкогольними) напоями, які мають міцність 6,0 — 12,0% (до цієї категорії належать "Бренді-колу, "Ром-кола", "Джин-тонік"), не мають Права перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки такі напої є лікеро-горілчаними згідно з ГОСТ 7190-93 "Вироби лікеро-горілчані. Загальні технічні умови" (лист ДПАУ від 23.08,2001 р. №11510/7/17-0217). .

У зв'язку з набранням чинності Законом № 2181 ДПАУ роз'яснила деякі питання адміністрування єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, яку регулює Указ № 746, передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів, встановлених Законом України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування", які справляються на території України. Отже, норми Закону № 2181 на єдиний податок не поширюються, а строки подання розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою та сплати єдиного податку, встановлені Указом № 746, у зв'язку з набранням чинності Законом № 2181 не змінюються (лист ДПАУ від 27.03.2001 р. № 4016/7/15-1317).[10, c.11-14]

Правда, при цьому та сама ДПАУ (лист від 15.05.2001 р. № 6153/7/15-1317) рекомендує нараховувати пеню на суму боргу за єдиним податком (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє або на день виникнення боргу, або на день його (його частини) погашення, тобто відповідно до принципів Закону № 2181. Певно, сама ДПАУ так і не змогла визначитися з тим, чи застосовується цей Закон щодо спрощеної системи оподаткування.

Як і раніше, значна кількість роз'яснень пов'язана особливостями сплати платником єдиного податку інших податків і зборів.

Щодо податку на дивіденди, то позиції ДПАУ й Держкомпідприємництва принципово не збігаються. Нагадаємо, що ДПАУ, виходячи із пп.7.8.2 ст.7 Закону про прибуток, з моменту ведення єдиного податку наполягає на необхідності утримання та сплати податку на виплачувані дивіденди суб'єктами малого підприємництва. Держкомпідприємництва вважає (листи від 22.03.2001 р. № 1-221/1993 та від 08.05.2001 р. № 1-221/30107), що пп.7.8.2 ст.73акону про прибуток (що зобов'язує утримувати податок на дивіденди усіх юридичних осіб) не повинен поширюватись на платників єдиного податку, оскільки він не відповідає загальним принципам спрощення системи оподаткування та підтримки малого підприємництва, а сплата єдиного податку замінює сплату податку на прибуток, а також податку на дивіденди як різновиду податку на прибуток. Разом з тим одержувач дивідендів не має права користуватися пільговим режимом оподаткування ні щодо податку на прибуток, ні щодо прибуткового податку, оскільки пільги діють тільки у разі утримання податку на дивіденди.

Loading...

 
 

Цікаве