WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Сучасна податкова політика України - Дипломна робота

Щодо витрат на відрядження, то на особливу увагу заслуговують два роз'яснення Мінфіну України:

по-перше, керівник підприємства може ввести обмеження щодо витрат на проживання та проїзд, але розміри добових не можуть бути нижчими за встановлені КМУ норми, які розглядаються як мінімальна гарантія, регламентована КЗпП України (лист від 16.05.2001р. № 041-407-349/13-3295);

по-друге, документ, що підтверджує витрати на проживання у відрядженні, може бути оформлений як у друкованому вигляді (чек РРО), так і в рукописному, і повинен містити прізвище працівника, строк проживання та вартість основних і додаткових послуг (лист від 14.02.2001 р. № 041-407-107/12-157).[8, c.12]

- Акцизний збір

Протягом 2001 року до законодавства про акцизний збір було внесено суттєві зміни, пов'язані, передусім, з двома законодавчими актами: Законом № 2181 та Законом України від 22.03.2001 р. № 2324-ІІІ "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір". Крім того, було прийнято й зареєстровано в Мінюсті України Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного сбору, затверджене наказом ДПАУ віДї19.03.2001 р. № 111.

До категорії податковим агентів додатково віднесено дочірні підприємства, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи суб'єктів підприємницької діяльності, створених у формі підприємств з іноземними інвестиціями. До 25.04.2001 р. податковими агентами були тільки самі такі юридичні особи за умови, що право на їх звільнення від обкладення окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджене рішенням суду (арбітражного суду).

Новою редакцією п. ст.2 Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 18-92 "Про акцизний збір" передбачено різні підходи до учасників операцій з переробки давальницької сировини залежно від ставки акцизного збору на відповідну продукцію. Якщо предметом операції є виробництво продукції, яка обкладається акцизним збором за ставками, визначеними в процентах до обороту, — платником виступає замовник, причому він сплачує акцизний збір не до бюджету, а виробнику (тобто переробнику). У разі якщо предметом договору з переробки давальницької сировини є підакцизні товари або продукція, на які встановлено ставки акцизного збору в твердих сумах, платником є переробник.

Формулювання терміна "давальницька сировина" міститься в податковому роз'ясненні, затвердженому наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. № 337. Під цим терміном розуміється "сировина (матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, енергоносії та ін.), яку надано замовником (власником) виробникові (переробникові) та прийняту останнім

для переробки, обробки, збагачення чи використання без отримання права власності на неї і без оплати її вартості. Передана сировина після переробки передасться замовнику або іншій особі в іншому якісному стані".

Крім того, для податкового обліку зобов'язань з акцизного збору узаконено метод "першої події", хоча ніякої специфіки ні для бартерних операцій, ні при розрахунках бюджетними коштами законодавством не передбачено.[3, c.8]

- Прибутковий податок

Протягом 2001 року до Декрету було внесено три зміни, тричі було змінено й Інструкцію.

Перша група змін (Закон України від 07.12.2000 р. № 2136-ІІІ набрав чинності з 18.01.2001 р.) була пов'язана з особливостями звільнення від оподаткування доходів, що отримуються громадянами у вигляді благодійної допомоги. Сфера дії пп."і" п.1 ст. 5 Декрету суттєво розширена. Тепер він пов'язаний вже не тільки з матеріальною допомогою, що надається за рішенням уряду, але й з благодійною допомогою, яка також не включається до сукупного оподатковуваного доходу при дотриманні всіх установлених Декретом обмежень.

До благодійної допомоги (цільової та нецільової) належить допомога (у будь-якій формі), що надається:

у зонах надзвичайних екологічних ситуацій;

за рішенням КМУ або органів місцевого самоврядування (у разі стихійного лиха, аварій, епідемій тощо).

Цільова благодійна допомога надається благодійними організаціями на:

лікування; навчання безробітних та інших осіб на;

конкурсній основі; проведення наукових досліджень або розробок (за дотримання ряду умов);

утримання неповнолітніх у шкільних закладах;

утримання інвалідів та літніх людей у спеціальних закладах: утримання осіб, які не мають житла, у спеціальних закладах; поліпшення умов утримання й медичного обслуговування в пенітенціарних закладах; відшкодування витрат спортсменам-аматорам на придбання спортивного знаряддя, інвентарю тощо.

Нецільова благодійна допомога, на відміну від цільової, не має законодавче визначених напрямків використання, але коло її одержувачів обмежене.

Перша умова для набувачів нецільової благодійної допомоги - їх приналежність до однієї із восьми соціальних груп: безробітні; пенсіонери;

особи з багатодітних сімей; інваліди; особи, визнані недієздатними; діти-сироти; особи, які отримують житлові субсидії; особи, які мають статус біженців або є особами з числа депортованих народів.

Другою умовою є те, що доходи набувача не повинні перевищувати офіційно встановленого місячного рівня прожиткового мінімуму з розрахунку на кожного набувача.

Якщо обох цих умов дотримано, нецільова благодійна допомога у розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму за відповідний місяць (з урахуванням доходів з інших джерел), не підлягає включенню до сукупного оподатковуваного доходу набувача.

У разі якщо сукупний дохід одержувача з урахуванням вартості отриманої нецільової благодійної допомоги перевищує розмір прожиткового мінімуму, пільга з прибуткового податку на суму перевищення не поширюється.

Одночасно змінено й режим оподаткування добровільних пожертвувань, здійснюваних громадянами (пп.п.1 ст.5 Декрету). Якщо до 18.01.2001 р. не підлягали включенню до сукупного оподатковуваного Доходу суми, що перераховуються за заявами громадян до відділень благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, організаціям, закладам культури, освіти, науки, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які фінансуються із бюджету, то після внесення змін одержувачами пільгових добровільних пожертвувань можуть бути виключно благодійні установи й організації, причому тільки ті з них, які відповідають вимогам п.3 ст.5 Декрету. Крім того, змінено і граничний розмір пільгових пожертвувань: замість 12 мінімальних заробітних плат на рік він становив 4% від суми задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за звітний рік, що враховується під час подання декларації з сукупного оподатковуваного доходу за такий рік.

Слід також зазначити, що у 2001 році усунено суперечність щодо можливості повторного обліку добровільних .А пожертвувань громадянами підприємцями (які могли одночасно застосовувати дві аналогічні пільги: одну відповідно до пп.5.2.2 ст.5 Закону про прибуток, а іншу — згідно з пп. п.1 ст.5 Декрету). З урахуванням зміни, внесеної до п.5.14 Інструкції (наказ ДПАУ від 14,02.2001 р. № 53 (далі — Наказ № 53), ця пільга не поширюється на фізичним осіб — суб'єктів підприємницької діяльності у випадку "якщо такою особою вказані суми включені до валових витрат виробництва обігу) згідно з підпунктом 5.2.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Інакше кажучи, громадянин-підприємець, який не використовує альтернативні способи оподаткування, має право на власний розсуд застосовувати або пільгу з прибуткового податку з громадян, або пільгу з податку на прибуток. Такий порядок (хоча в Декреті його взагалі не згадують) дає підприємцеві можливість маневру, оскільки ці пільги відрізняються як щодо одержувачів, так і щодо бази оподаткування (ДПАУ наполягає на застосуванні відносно пп.5.2.2 ст.5 Закону про прибуток квартального податкового періоду, а в прибутковому податку базою для чотирьохвідсоткового нормативу є річний сукупний оподатковуваний дохід).

Друга група змін (внесена Законом № 2181 і набрала чинності з 01.04.2001 р.) стосується норм Декрету, що регламентують строки подання податкової звітності, а також відповідальність платників. Власне кажучи, ці статті тепер приведено у відповідність із загальними принципами адміністрування податків, установленими Законом № 2181, а будь-які специфічні фінансові санкції з прибуткового оподаткування вже не застосовуються. Строк проведення річного перерахунку тепер продовжено на місяць – до 1 березня року, наступного за звітним.

Особливо необхідно звернути увагу на строк подання довідок за ф.№2 про доходи. отримані не за місцем основної роботи. Якщо до 1 квітня довідку необхідно подати до податкової інспекції за місцем проживання громадянина, який отримує дохід, не пізніше ніж через 30 днів після виплати відповідного доходу, то згідно із змінами, внесеними до Декрету Законом № 2181, відомості при виплаченні суми доходу та суми утриманого з них податку надсилаються в строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата. Нагадаємо, що відповідно до пп.4.1.4 ст.4 Закону № 2181 такі відомості мають бути надані протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Loading...

 
 

Цікаве