WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Суми, виплачені підприємствами, установами та організаціями у вигляді компенсації витрат на відрядження технічним спеціалістам з числа іноземних громадян у зв"язку з їх роботою в Україні, не включаються до оподатковуваного доходу іноземних громадян, якщо виплати цих сум передбачені відповідним зовнішньоекономічним контрактом.

Суми виплачені додатково до заробітної плати за кожен день перебування в Україні, не вважаються компенсацією витрат на відрядження, за винятком випадків, коли ці витрати пов"язані з пересуванням іноземних громадян територією України або за її межами.

Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється за ставками, визначеними в таблиці 2.4.

Особисті доходи власників приватних компаній оподатковуються в порядку і за умови, передбаченими IV розділом Декрету ("Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів").

Таблиця 2.4.

Ставки прибуткового податку з сукупного оподатковуваного доходу громадян

Місячний сукупний оподатковуваний дохід

(у неоподатковуваних мінімумах)

Ставки та розміри податку

До 17 гривень

(з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)

Не оподатковується

18 гривень – 85 гривень (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)

10 % від суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму

86 гривень – 170 гривень

(від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)

6 гривень 80 коп. + 15 % від суми, що перевищує 85 гривень

171 гривня – 1020 гривень

(від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)

19 гривень 55 коп. + 22 % від суми, що перевищує 170 гривень

1020 гривень – 1700 гривень

(від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)

189 гривень 55 коп. +30 % від суми, що перевищує 1020 гривень

1701 гривня та вище

(вище 100 неоподатковуваних мінімумів)

393 гривні 55 коп. + 40 % від суми, що перевищує 1700 гривень

Відповідно до статті 430 Цивільного кодексу України договори про спільну діяльність можуть укладатися між приватними особами. Фізичні особи можуть укладати договори про спільну діяльність лише для задоволення особистих побутових потреб.

Проте укладення договорів про спільну діяльність між фізичними та юридичними особами не допускається.

Якщо учасники договору про спільну діяльність за взаємною згодою доручили керівництво їх спільною діяльністю одному з учасників договору, на нього також покладається і ведення загальних справ учасників договору. В ньому визначаються розміри внесків коштів або майна кожного з учасників для здійснення спільної діяльності, порядок покриття витрат, розподілу прибутків, можливих збитків. Якщо договором не визначено порядок покриття витрат та збитків, то такі витрати і збитки покриваються за рахунок загального майна учасників цього договору, а сума розподіляється між учасниками договору пропорційно їх внескам у загальне майно. Учасник договору немає права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди учасників договору.

Для здійснення спільної діяльності учасниками договору дозволяється відкривати поточні рахунки в банку. Пунктом 1.6 Інструкції "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 18.12.98 № 627. дозволяється відкривати один рахунок ( в іноземній та (або) національній валюті за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи.

  • Митно-тарифне регулювання ЗЕД в Україні

    Невід"ємною складовою правового регулювання ЗЕД в Україні є тарифне регулювання. Основою системи регулювання ЗЕД є класифікація товарів якнайважливішого організаційно-технічного принципу побудови митного тарифу. Класифікаційна схема, покладена в основу національного митного тарифу багато в чому визначає його економічну ефективність. Виділяючи ті чи інші товари в окремі товарні позиції, влада країни може гальмувати або заохочувати ввезення цих товарів. Чим більш подрібненою є товарна структура митного тарифу, тим ефективніше він може бути використаний в торгово-політичних цілях або захисту національної економіки. Тобто, товарна класифікація для митних цілей – завдання, яке має не технічний, а економічний характер.

    Історична довідка : До початку 50-х років митні тафрифи держав мали різні національні системи товарної класифікації. Розвиток зовнішньотрговельних відносин між країнами, ускладнення структури міжнародної торгівлі, ріст внутріфірмових поставок в рамках транснаціональних компаній – все це піджштовхувало різні держави до уніфікації класифікаційних норм і самих систем класифікації. В 1950 р. в Брюсселі була підписана Конвенція про створення товарної номенклатури для митних цілей. Вона отримала назву Брюссельська товарна номенклатура (БТН). БТН була розроблена країнами Західної Європи і в основному представляла собою товарну класифікацію, яка виходила в першу чергу із потреб економіки цих країн.

    Конвенція про БТН дозволяла країнам, які її підписали уніфікуючи крупні товарні позиції, виділяти дрібні позиції (підпозиції), виходячи з інтересів національної економіки. В цілому число не уніфікованих товарних підпозицій в тарифах, побудованих по БТН, складало в різних країнах від 2 до 7 тис.

    За час дії БТН ця номенклатура кілька разів покращувалася і доповнювалася. Однак потреби значно зрослої міжнародної торгівлі, зміни в її товарній структурі, інтереси країн, що розвиваються, які отримали право голосу в світовому суспільстві, поставили питання про створення нової товарної номенклатури, яка могла б стати прийнятною для всіх. Створення нового класифікатора було розпочато в 1973 р. в Брюсселі робочою групою в складі представників із 59 країн і 20 міжнародних організацій. В 1983 р. Рада по митному співробітництву прийняла проект міжнародної конвенції, яка дістала назву Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС). Перехід на Гармонізовану систему фактично розпочався 1 січня 1998 року і тепер цей класифікатор лежить в основі товарної номенклатури митних тарифів країн, на долю яких припадає 9/10 світової торгівлі.

    Гармонізована система опису і кодування товарів – це багатоцільова міжнародна класифікаційна система. Її можна використовувати для класифікаційних цілей в міжнародній торгівлі, митній справі, виробництві, транспортно-експедиційних операціях і в статистиці.

    Гармонізована система розроблена таким чином, що поєднує в собі жорстко уніфіковану класифікаційну схему, яка охоплює 5019 субпозицій, які мають міжнародне класифікаційне значення, єдине для всіх учасників Конвенції, і можливість її подальшого гнучкого розвитку і пристосування до національних потреб окремих країн шляхом деталізації субпозицій, в чому держави зацікавлені.

    Класифікаційна схема ГС нараховує 94 групи, 33 підгрупи, 1241 позицію, 3553 підпозицій і 5019 субпозицій. Вона має наскрізне цифрове кодування, в якому перші дві цифри означають групу товарів. Наступні дві цифри означають місце товару всередині групи (товарна позиція) і ще дві цифри говорять про місце товару всередині товарної позиції (субпозиція). Наприклад, шестизначний код 76.05.11 означає : 76 – алюміній і вироби з нього; товарна позиція 76.05 – алюмінієвий дріт; субпозиція 76.05.11 – алюмінієвий дріт діаметром сучення вище 7 мм.

    Конвенція ГС містить зобов"язання розвинутих країн застосовувати шестизначний ступінь дроблення для митних і статистичних цілей, в той час як країни, що розвиваються можуть обмежити класифікаційну схему чотирьохзначним рівнем (група і товарна позиція).

    Україна також користується ГС для митних і статистичних цілей. Товарна класифікаційна схема українського митного тарифу базується на Гармонізованій системі опису і кодуваня товарів, об"єктом класифікації якої є всі товари, що обертаються в міжнародній торгівлі. На базі ГС і Комбінованої номенклатури Європейського співтовариства (КН ЄЕС) побудована Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), в якій товари систематизовано в 21 розділ, 97 товарних груп, підгрупи, товарні позиції, субпозиції та підсубпозиції. У вантажній митній декларації товар кодується дев"ятизначним цифровим кодом відповідно до ТН ЗЕД, у якому перші дві цифри вказують на товарну групу товару, перші чотири – на товарну позицію товару, перші шість – на код товару згідно з ГС, всі дев"ять цифр – на товарну підсубпозицію.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    Код товару відповідно до ТН ЗЕД

    Код товару відповідно до КН ЄЕС

    Код товару відповідно до ГС

    Товарна позиція

    Товарна група

  • Loading...

     
     

    Цікаве