WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Органи держмитслужби здійснюють контроль за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про сплив строків надходження товарів.

Органи державної податкової служби мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у безумовному порядку з суб'єктів зовнішньоторговельної діяльності пеню. Сума пені надходить до державного бюджету.

Порядок оподаткування товарообмінних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначається Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість". У зовнішньоторговельному бартерному договорі загальна вартість товарів, що експортуються та імпортуються, обов'язково вказується в іноземній валюті та ведеться у відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів № 29 згідно з правилами бухобліку в іноземній валюті. Доходи і витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються, виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче за звичайні ціни (п. 7.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Тому оподаткування прибутку від зовнішньоекономічних бартерних операцій здійснюється відповідно до п. 7.36 і п. 7.37 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У платника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, у якому раніше сталася одна з таких подій:

  • відвантаження товарів (виконання робіт, послуг);

  • оприбуткування товару (отримання результатів робіт, послуг).

Такий валовий доход у податковому обліку відображається як сума заборгованості, виражена в іноземній валюті і перерахована у гривнях за офіційним курсом Нацбанку України на дату її виникнення (далі — балансова вартість заборгованості).

Протягом звітного періоду балансова вартість такої заборгованості у разі зміни курсу Нацбанком України не перераховується (п. 7.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Якщо заборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то здійснюється перерахунок суми такої заборгованості за офіційним, курсом, що діє на дату її погашення, тобто на дату здійснення балансуючої операції. Вартісна різниця, що виникла між сумами заборгованості її виникнення і на дату перерахунку, збільшує валовий дохід або валові витрати. Одночасно до складу валових витрат включається вартість отриманих у рахунок бартерного контракту товарів (робіт, послуг), оскільки це завершальна операція.

Для наступного податкового періоду балансова вартість заборгованості прирівнюється до вартості заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у гривнях за курсом Нацбанку України на останній робочий день звітного періоду.

Дата виникнення податкових зобов'язань, а також права на податковий кредит під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі ЗЕД, пов'язаних з вивезенням (експортом) товарів за межі митної території України, визначається: г для отримання податкового кредиту — на дату здійснення кожної з частин завершальної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам;

до 1 січня 2000 року у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) на збільшення податкового кредиту не відносилась, а включалася до складу валових витрат.

Що стосується ПДВ, то датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами відповідно до доповнення 7.3.4 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається дата події, що сталася першою:

  • дата оформлення вивізної митної декларації, що забезпечує вивезення товарів платником податків;

  • дата ввізної митної декларації, що засвідчує факт отримання платником податків товарів (робіт, послуг).

На дату оформлення вивізної митної декларації або оформлення документа про надання послуг (робіт) нерезидентові, податкові зобов'язання не виникають.

Це пов'язано з тим, що відповідно до п. 6.2.1 і п. 6.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з продажу товарів, що були вивезені платником податків за межі митної території України, а також робіт, послуг, які призначені для використання за межами митної території України, обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. Операції в межах зовнішньоекономічної бартерної операції також є одним з видів експортно-імпортних операцій.

Щодо звільнення від сплати ПДВ товарів, які ввійшли до переліку товарів критичного імпорту, але ввозяться для подальшого перепродажу, то переліки товарів критичного імпорту визначаються Постановами Кабінету Міністрів України та постійно переглядаються. Перелік цих товарів визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1145 "Про перелік товарів критичного імпорту" зі змінами і доповненнями, яка набула чинності з 20.09.98. І хоча в п. 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" мова йде про вітчизняне виробництво, згідно з роз'ясненням Держмитслужби зазначені пільги надаються незалежно від мети ввезення на митну територію України товарів, які увійшли до переліку критичного імпорту, у т.ч. і для подальшого перепродажу. Пільги щодо ПДВ встановлюються також двосторонніми міжнародними угодами, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою.

41

  • Операції з давальницькою сировиною та особливості їх оподаткування

    Одним з видів зовнішньоекономічної діяльності є операції з давальницькою сировиною.

    Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, коплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на територію України іноземним засновником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням цієї продукції або її частини до країни власника чи вивезення до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні якщо давальницька сировина, з використанням якої її вироблено , ввезена іноземними замовником на митну територію України чи закуплена іноземним засновником за іноземну валюту в Україну. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

    Операція з давльницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах включає перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) ввезення на митну територію України (чи закупівля іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезення за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відносяться операції, в яких сировина замовника складає не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

    КМУ може встановлювати інші показники питомої ваги сировини в загальній вартості готової продукції щодо окремих видів операцій. За станом на 01.01.99 встановлено відмінні від 20 % показники питомої ваги сировини за такими видами давальницької сировини (таблиця 2.1.)

    Таблиця 2.1.

    Питома вага давальницької сировини у загальній вартості готової продукції

    Сировина

    (код ТНЗЕД)

    Готова продукція

    (код ТНЗЕД)

    Відсотковий вміст сировини

    Постанова КМУ

    ( № та дата)

    78.02; 79.02; 80.02

    80 %

    № 427 від 02.04.98

    Товарні групи :

    1 - 24

    Товарні групи :

    1 – 24

    80 %

    № 1216 від 04.11.97

    Товарні групи :

    39,48,49,72-76

    80 %

    № 418 від 02.04.98

    Замовник – суб"єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину. Виконавець - суб"єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини.

    До готової продукції належить продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між засновником і виконавцем.

    При перевірці давальницької сировини слід :

    • проводити аналіз технологічного процесу з метою встановлення реальності кінцевого виходу готової продукції на кожному етапі переробки ;

    • перевірити відповідність технологій, що потім застосовуються виконавцем, загальновстановленим стандартам.

    • звернути увагу на участь у давальницькій сировині посередників.

    ДПІ можуть робити запити до Мінекономіки України до визначення операцій, що належать до операцій з давальницькою сировиною.

    Роблячи запит до Мінекономіки, необхідно подати такі документи :

  • Loading...

     
     

    Цікаве