WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

- Україна самостійно встановлює і скасовує податки та пільги для суб'єктів ЗЕД України;

- ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;

  • рівень оподаткування встановлюється, виходячи з необхідності досягнення та підтримки самоокупності і самофінансування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та з метою бездефіцитності платіжного балансу України.

  • стабільність кількості видів і розмір податків гарантуються державою на строк не менш ніж 5 років;

- забороняється встановлювати інші податки, крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою: для .одного і того ж товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готової продукції. Податкові пільги згідно з законами України надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають таким критеріям:

- експорт перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік; обсяг експорту становить не менше 5 процентів від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари, у вартості яких частка доданої вартості становить не менше 30 відсотків.

Зазначеним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги щодо строків амортизації основних виробничих фондів у вигляді:

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством економіки України за поданням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Міністерство економіки приймає відповідне рішення, яке є обов'язковим для державних фінансових та податкових органів України.

Забороняється одночасне застосування до одного й того ж товару податку на експорт та імпорт і режиму ліцензування та квотування експорту, за винятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав та в разі застосування санкцій при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності її встановлених правил.

32

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

2.1. Бартерні операції в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким оплата експортних (імпортних) поставок частково передбачена в натуральній формі між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України.

Основними нормативними документами, які на сьогодні регулюють цю діяльність, є:

1. Закон України від 23.12.98 № 351-ХІУ "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності".

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 № 756 "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності".

Однак, як виняток, у додатку до Указу № 399/96 від 05.06.96 встановлено, що товари, які імпортуються за бартерними договорами з країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки підприємствами шинної і гумоасестової промисловості, перелік яких визначає Міністерство промисловості України, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, передбачені в таких договорах, але не пізніше 150 календарних днів з дати виписки ВМД.

При визначенні валюти платежу необхідно враховувати: Наказом МЗЕЗторгу України від 1999 року № 39 за погодженням з Національним банком України затверджені Типові рекомендації за базисними платіжними умовами зовнішньоторговельних контрактів українських суб'єктів господарювання в умовах нестабільних обмінних курсів та обмеження на валютні організації на ринках країн СНД. Згідно з цим Наказом при визначенні валюти платежу необхідно використовувати 1 групу класифікатора іноземної валюти.

Контроль цін здійснює митна служба на основі бюлетеня "Огляд цін українського і світового товарних ринків", у додатку до якого зазначається розмір можливих відхилень від цін, наведених у бюлетені. На практиці експорт та імпорт товарів здійснюється за цінами, не нижчими від індикативних, та тих, що наведені у бюлетені.

Товари, що імпортуються за бартерними договорами, підлягають ввезенню на митну територію України в строки, зазначені в договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати ВМД) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором (у разі експорту за бартерним договором робіт та послуг — з дати підписання акту виконання робіт чи надання послуг).

При експорті за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації.

Уразі переоформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору термін грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.

Якщо замість товарів, що імпортуються за бартерними договорами, на рахунок суб'єкта зовнішньоторговельної діяльності перераховуються грошові кошти, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором е подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору у встановлені строки на суму, еквівалентну вартості товарів.

Відповідальність за порушення строків проведення бартерних операцій

У разі порушення суб'єктами зовнішньоторговельної діяльності термінів ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором, з них стягується пеня у розмірі 0,3 % вартості нестриманих товарів за кожний день прострочення. За тимчасовим порядком визначено, що пеня нараховується за курсом НБУ на день нарахування пені. Однак загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.

Якщо товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, то пеня стягується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми нестриманої виручки.

Нарахування пені за порушення термінів надходження валютної виручки здійснюється в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку на день виникнення заборгованості без обмеження її розміру.

Якщо заборгованість за бартерними договорами виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, строки зупиняються і пеня за їх порушення (протягом дії цих обставин) не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце.

Якщо позовну заяву про стягнення заборгованості приймає суд, то пеня за цей період не сплачується. Але після припинення судом рішення про відмову у позові пеня сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинені.

1. Якщо судом прийнято провадження у справі, то на час прийняття рішення нарахування пені призупиняється.

2. Якщо суд задовольняє позов, пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом. У разі прийняття судом, арбітражним судом рішень про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду нарахування пені поновлюється.

Повідомлення щодо експорту та імпорту послуг, робіт повинні подаватися до податкових органів та органів митної служби України відповідно до ст. 4 Закону України від 23.12.98 № 351-ХІУ "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності".

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1 % вартості експортованих товарів, робіт, послуг за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів, робіт, послуг.

Loading...

 
 

Цікаве